Судове рішення #5481981

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.06.09                                                                                       Справа №9/28-пн-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Яценко О.М.    , Хуторной В.М.

при секретарі: Лола Н.О.

за участю представників:

від позивача: Соловйова І.О., довіреність № 19-44 від 09.02.09р.;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Гладков В.В., довіреність № 14 від 14.01.09р.;

розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Херсонської філії – Херсонського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2009р. у справі № 9/28-ПН-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Херсонської філії – Херсонського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Херсон

до відповідача: Херсонської міської ради, м. Херсон

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон

про визнання права власності

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду за № 1345 від 24.06.2009р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Антонік С.Г., суддів: Яценко О.М., Хуторной В.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

У судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2009р. у справі № 9/28-ПН-09 (суддя Ребриста С.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. При прийнятті рішення суд зазначив, що позивачем не доведено, що спірне приміщення було внесено до статутного фонду ВАТ «Державний ощадний банк». Суд також зазначив, що позивачем не оскаржені рішення виконкому Херсонської обласної ради  від 20.03.1992р. № 32 та рішення виконкому Херсонської міської ради  № 219 від 19.04.2005р., на підставі яких відповідач є законним власником спірного майна і належним чином зареєстрував своє право власності у встановленому законом порядку. При прийнятті рішення суд керувався фактичними матеріалами справи, Законом України «Про власність», нормами Цивільного кодексу України та положеннями ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Херсонської філії – Херсонського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Херсон (позивач у справі) не погоджуючись з рішенням господарського суду оскаржує його в апеляційній інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права. Висновки суду у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, неповно, з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Суд незважаючи на надані позивачем документи, приходить до необґрунтованого висновку, що спірний об’єкт не є правом власності позивача. Звертає увагу, що всі витрати на будівництво спірного об’єкту були понесені саме позивачем, позивач щомісячно здійснює амортизації на об’єкти основних засобів, серед яких знаходиться і спірне приміщення. Зазначив, що судом не враховано факт, що в результаті перетворення до статутного фонду банку увійшло і спірне майно. Просить скасувати господарського суду Херсонської області від 21.04.2009р. у справі № 9/28-ПН-09 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.  

В судовому засіданні 24.06.09р. повноважний представник від позивача (заявника апеляційної скарги) підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.  

Повноважний представник від відповідача в судовому засіданні присутнім не був, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника у зв’язку із великою завантаженістю, також в клопотанні зазначив, що  рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить прийняте у справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.     

Присутній повноважний представник від третьої особи в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу вважає прийняте у справі рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2009р. законним та обґрунтованим та таким що цілком відповідає нормам матеріального та процесуального права, просить прийняте у справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення: з 2005 року з позивачем укладено договір оренди спірного майна, який нотаріально посвідчений. Право власності на спірне приміщення до територіальної громади м. Херсона перейшло при передачі житлового фонду, разом з яким передано вбудовані і прибудовані приміщення.  Об’єкт позивача, який розташовано в спірному приміщенні, є об’єктом соціальної інфраструктури. Частина спірного приміщення приватизована приватним підприємцем ОСОБА_3

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення присутніх представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 397-р від 14.11.1986р. та Актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 31.12.1986 року - Ощадкаси №77 1-го розряду, затверджений рішенням Суворовського райвиконкому від 06.01.1987 р. № 645/23 було прийнято в експлуатацію ощадну касу №77 в II Тавричеському мікрорайоні м. Херсона по вул. Покришева, 43. 21.01.1987 р. Суворовським районним виконкомом було передано на баланс Ощадкаси дане приміщення.

Будівництво здійснювалось на підставі рішення інспекції державного архітектурного будівельного контролю від 21.02.1986р. №51/86, замовником будівництва приміщення Ощадкаси №77 1-го розряду за адресою: м.Херсон, вул.Покришева,43 виступило Управління капітального будівництва міськвиконкому.

Стверджуючи, що право власності на спірну будівлю належить Відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі Херсонської філії – Херсонського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Херсон позивач звернувся до суду зазначаючи, що правомірність виникнення права власності у нього на дане приміщення оцінюється виходячи із законодавства, яке діяло на момент завершення приймання приміщення в експлуатацію. Позивач вважає, що  момент передачі витрат по будівництву приміщення Ощадкаси №77 1-го розряду, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 43 на баланс Ощадкаси, свідчить про те, що згідно із чинним на той час законодавством Банк набув у власність дане приміщення, що відповідає абзацу 2 пункту 1 ст. 331 Цивільного кодексу України.

Визнання права власності на нерухоме майно – приміщення ощадкаси площею 344,9кв.м., що знаходиться за адресою в м. Херсон, вул. Покришева, 43 було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 22 ГК України одним із способів захисту прав та інтересів є визнання прав.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, і також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи їх копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Законодавством, що діяло під час забудови спірної будівлі передбачено, що об'єкти соціальної інфраструктури, засновані на загальнодержавній власності, у тому числі житловий фонд з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної інфраструктури, які належали суб'єктам підприємницької діяльності, заснованими на загальнодержавній власності, перейшли до комунальної власності і є підставою для набуття права комунальної власності та передачі майна територіальним громадам безоплатно державою.

Згідно ст.ст. 328, 329 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не надав суду документи, які підтверджують отримання спірної будівлі у власність в рамках процедури встановленої законодавством.

Разом з цим, Херсонською міською радою, м. Херсон (відповідач у справі) надано документи в підтвердження обставин набуття права власності в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.7 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" із державної у комунальну власність передаються безоплатно житлові   будинки   разом із вбудованим та прибудованими нежилими приміщеннями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України  між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» затверджено Перелік держмайна України, що передається до комунальної власності. На виконання вищевказаної Постанови КМУ Херсонська обласна рада 20 березня 1992 року прийняла рішення № 32, яким затвердила перелік комунального майна області, що передається до власності міст обласного підпорядкування (додаток № 2), де прописано що до комунальної власності міста передано житловий фонди.

Як передбачено п.3 Положення про порядок передачі в комунальну власність    загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні   або в оперативному управління підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95 № 891, до комунальної власності разом 3 житловим фондом передаються будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлернІ, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо). Таким чином, до комунальної власності міської територіальної громади передано вбудовані і прибудовані приміщення, розташовані на першому поверсі житлового будинку № 43 по вул.Покришева.

Відповідно до ст. 35 Закону України " Про власність" (який діяв на той час), та п.2. ст.60, п.10 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про місцеве самоврядування" та Постанови Кабміну України № 222 від 19.02.1996 р. про те, що об'єкти соціальної інфраструктури, засновані на загальнодержавній власності, у тому числі житловий фонд з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної інфраструктури, які належали суб'єктам підприємницької діяльності, заснованими на загальнодержавній власності, перейшли до комунальної власності і є підставою для набуття права комунальної власності та передачі майна територіальним громадам безоплатно державою. З набранням чинності цього Закону, майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку, передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, с комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селиш, міст.

Зазначеними документами, належними доказами доведено набуття права власності на на нерухоме майно – приміщення ощадкаси площею 344,9кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 43 за Херсонською міською радою, м. Херсон.

Колегія суддів наголошує, що жоден з вищезазначених актів не скасовано, у судовому порядку не оскаржено. Посилання на неправомірність рішень органів місцевого самоврядування, колегією суддів не приймаються до уваги на підставі статті 35 ГПК України.

Знаходження майна на балансі підприємства не є ознакою наявності у цього підприємства права власності на це майно.

Колегія суддів звертає увагу на наступний факт:

26.07.2005р. між управлінням комунальної власності м. Херсона та відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" укладено договір оренди № 478 (а.с.86).

Відповідно до умов даного договору об'єктом оренди є нежилі приміщення площею 204,8 кв.м. на першому поверсі в будинку № 43 по вул. Покришева в м. Херсоні. Приміщення, що передаються в оренду належать Орендодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Херсонською міською радою 21.04.2005р. на підставі рішення виконавчого комітету №219 від 19.04.2005р. і зареєстроване в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за номером 2496 в реєстрову книгу №7. При укладенні даного договору позивач не оспорював право власності відповідача на орендоване майно.

Пунктом 11.1 розділу 11 вищезазначеного договору сторони обумовили, що цей договір діє з 26.07.2005р. до 26.07.2008р.

09.02.2007р. відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору оренди комунального майна міської територіальної громади (а.с.91), посвідченого Новіковою Л.В., приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу 26.07.2005р. за реєстровим №1299 сторони змінили п.11.1 та виклали його в редакції, що він діє до 09.02.2017р., при цьому, право власності відповідача на орендоване майно позивачем також не оспорювалось.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. Згідно з частиною 2 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже як вбачається з викладеного, позивач знав з 26.07.05 року про те, що спірне приміщення вже належить міській раді на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, а отже позивачем було без поважних причин  пропущено строк позовної давності для звернення до суду  за захистом свого права і це є підставою для відмови в позові, оскільки міська рада на полягає на застосуванні норм статті 267 Цивільного кодексу України.

До того ж, частина спірного приміщення, яка є комунальною власністю, приватизована приватним підприємцем ОСОБА_3 – а.с.83.

В апеляційній скарзі заявник апеляційної скарги  стверджує, що його як власника майна орган місцевого самоврядування позбавив права власності. Але матеріали справи та вищевикладені обставини свідчать, що місцева рада на законних підставах придбала право власності на спірне приміщення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними обставинами.

З огляду на недоведеність позивачем наявності права власності на спірні об’єкти у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а у колегії суддів відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення.

Судові витрати віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Херсонської філії – Херсонського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2009р. у справі № 9/28-ПН-09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2009р. у справі № 9/28-ПН-09  залишити без змін.

  

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Яценко О.М.  

 Хуторной В.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація