|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
|
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"20" липня 2006 р. |
Справа № 34-23/43-06-1108А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1
від відповідача -не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Б-Дністровської ОДПІ
на постанову господарського суду Одеської області
від 12.05.2006р.
у справі № 34-23/43-06-1108А
за позовом СПД -фізичної особи ОСОБА_1
до Б-Дністровської ОДПІ
про скасування рішення та податкових повідомлень-рішень
встановив:
Б-Дністровською ОДПІ здійснена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СПД -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р., за наслідками якої складено акт НОМЕР_1, де зазначено, про встановлення слідуючих порушень:
- ст.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”;
- пунктів 1, 2, 3 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”;
- п.2.1. ст.2 Інструкції про порядок обчислення та стягування збору за спеціальне використання водних ресурсів;
- статтей 14, 15 Закону України „Про плату за землю”;
- ст.1, п.2.1. ст.2,п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4, п.п.6.3.1. п.6.3. ст.6, п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, п.17.1. ст.17, п.22.3. ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
На підставі акту перевірки Б-Дністровською ОДПІ 27.12.2005р. прийняті податкові повідомлення-рішення:
- НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку в сумі 300.00грн. (а.с.10);
- НОМЕР_3 про визначення податкового зобов'язання зі сплати прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами за виконання трудових обов'язків в сумі 170.27грн. та штрафні санкції в сумі 340.54грн., нарахованої згідно п.п.17.1.9. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 (а.с.9);
- НОМЕР_4 про визначення податкового зобов'язання по платі за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 322.80грн. та штрафної санкції в сумі 170.00грн., застосованої на підставі п.п.17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону України № 2181 (а.с.11);
- НОМЕР_5 про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку за землю в сумі 296.10грн. (а.с.12).
Крім того, за результатами перевірки Б-Дністровською ОДПІ 27.12.2005р. прийнято рішення НОМЕР_6про застосування штрафної санкції в сумі 960грн. нарахованої за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (а.с.8).
Всі перелічені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій оскаржені платником у судовому порядку (а.с.2-4, 27).
Заперечуючи проти задоволення позову ДПІ послалась на ті ж самі обставини, які були викладені в акті перевірки (а.с.122-127).
Постановою господарського суду Одеської області від 12.05.2006р.(суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено частково, рішення Б-Дністровської ОДПІ НОМЕР_6, податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 скасовані повністю, податкове повідомлення-рішення НОМЕР_5 скасовано в частині визначення податкових зобов'язань по податку за землю в сумі 138.18грн., податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3 скасовано в частині визначення податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 43.16грн. та штрафної санкції в сумі 86.32грн.; податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 скасовано в частині визначення податкового зобов'язання по платі за спецвикористання водних ресурсів в сумі 192.80грн. та штрафних санкцій в сумі 170.00грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від позивача не надійшли. У судовому засіданні апеляційної інстанції останній просив постанову суду залишити без змін, посилаючись на повне з'ясування обставин справи та на відповідність висновків суду чинному законодавству.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Штрафна санкція в сумі 960.00грн. застосована податковою інспекцією на підставі абзацу 4 п.8.1. ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. № 98/96-ВР (із змінами). Сума штрафу визначена у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний строк діяльності СПД із порушенням, вартість торгового патенту в сумі 160.00грн. встановлена на підставі рішення Б-Дністровської міської Ради № 20-XXIV від 27.06.2002р. (160.00 х 3 міс. (липень, серпень, вересень 2005р.) х 2).
Як зазначено в акті перевірки, СПД ОСОБА_1 у період з 01.07.2005р. по 30.09.2005р. здійснював торговельну діяльність по продажу за готівкові кошти пива з міні пивзаводу, що розташований у АДРЕСА_1, без торгового патенту, у цей період підприємець перебував на звичайній системі оподаткування (а.с.35).
Між тим, такий висновок податкової інспекції не відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству, оскільки СПД ОСОБА_1 01.04.2005р. було видано свідоцтво НОМЕР_7 терміном дії на 2005 рік про сплату єдиного податку (а.с.44). Статтею 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999р.), визначений перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів), за якими суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником цих податків і зборів (обов'язкових платежів). До цього переліку включена і плата за патенти, згідно із Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано скасував рішення ДПІ НОМЕР_6про застосування штрафної санкції в сумі 960.00грн.
Визначаючи податкове зобов'язання по єдиному податку в сумі 300.00грн., податкова інспекція в акті перевірки зазначила, що позивач в червні 2004 року здійснював підприємницьку діяльність з використанням найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, сплачував їм заробітну плату, однак всупереч ч.4 ст.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не сплатив єдиний податок за збільшеною на 50 відсотків ставкою за кожного найманого працівника.
Суд визнав правомірним висновок ДПІ, однак скасував податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, оскільки відповідач не надав суду доказів зменшення нарахування по єдиному податку за червень 2004р. на суму 300грн. при наявності переплати в картці особового рахунку позивача по зазначеному податку внаслідок надмірної його сплати за період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р. (а.с.34, 116, 159-161).
Скасовуючи податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 в частині визначення податкового зобов'язання по платі за спецвикористання водних ресурсів на загальну суму 192.80грн. та штрафної санкції в сумі 170.00грн., місцевий господарський суд вказав, що неповнота сплати за липень 2005р. спростована наданою позивачем квитанцією особового рахунку НОМЕР_8, яка міститься в матеріалах справи (а.с.47).
Розглядаючи питання щодо правомірності визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 170.27грн. та застосування штрафної санкції в сумі 340.54грн., суд першої інстанції проаналізувавши положення п.1.15 ст.1, п.2.1. ст.2, п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4, п.п.6.3.1., п.п.6.3.2. п.6.3. ст.6, п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, п.17.1. ст.17, п.22.3. ст.22 Прикінцевих положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” та врахував наявні у матеріалах справи документи, дійшов висновку про неправомірність донарахування зазначеного податку в сумі 43.16грн. і штрафної санкції в сумі 86.32грн., оскільки відповідачем не було надано документального обґрунтування наявності укладеної в вересні 2005р. з гр. ОСОБА_5 угоди щодо надання бухгалтерських послуг, а також доказів сплати позивачем громадянці ОСОБА_5 та отримання нею плати від позивача у розмірі 322грн. (а.с.37-38).
Як вбачається з акту перевірки, податок за землю в сумі 296.10грн. був донарахований податковим органом за грудень 2002р., за 2003-2004р.р. та 5 місяців 2005р. (а.с.40). Визнаючи неправомірним в частині донарахування податкового зобов'язання по зазначеному податку в сумі 138.18грн. за 2004 рік та за квітень-травень 2005р. суд першої інстанції виходив з того, що в цей період СПД ОСОБА_1 був платником єдиного податку, згідно відповідних свідоцтв НОМЕР_9 та НОМЕР_7 , а тому не є платником плати (податку) за землю на підставі ст.6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Судова колегія погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
З урахуванням викладеного, заперечення відповідача слід визнати безпідставними, а постанову суду обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності із нормами матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
Апеляційну скаргу Б-Дністровської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 12.05.2006р. у справі № 34-23/43-06-1108А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Бандура Л.І.
Суддя Поліщук Л.В.