Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №2-4961/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Мартинова Є. О.

при секретарі Макаревич Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

встановив:

До суду надійшов вказаний позов, з тих підстав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0, 100 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Рішенням Бориспільської міської ради Київської області №6444-56-У від 15.09.2009 року, позивачу було затверджено проект землеустрою та передано у власність вищевказану земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням - для комерційного використання, що дозволяє будувати на ній торгівельно-офісний центр. 02.12.2009 року Бориспільським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» позивачу було виготовлено технічний паспорт на збудований позивачем торгівельно-офісний центр площею 945, 7 кв. м. Позивач вважає, що в зв’язку з тим, що торгівельно-офісний центр був збудований ним без належного дозволу, відповідач не може на законних підставах оформити йому право власності на нього на підставі ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом видачі свідоцтва про право власності, що і змушує позивача звернутися до суду з цим позовом. За таких обставин позивач просить суд визнати за ним право власності на торгівельно-офісний центр, який збудований ним самочинно.

Ухвалою суду до участі у справі залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якості третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0, 100 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Цільове призначення земельної ділянки позивача дозволяє йому будувати, на ній торгівельно-офісний центр. Бориспільським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» позивачу було виготовлено технічний паспорт на збудований позивачем торгівельно-офісний центр площею 945, 7 кв. м. Згідно ст. 376 ч.5 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. За таких обставин представник позивача просить суд визнати за позивачем право власності на торгівельно-офісний центр, та зобов’язати виконавчий комітет Бориспільської міської ради оформити позивачу право власності на вищевказаний об’єкт нерухомого майна.

Представник відповідача надав до суду заяву, в якій при винесенні рішення покладається на думкусуду.

Представник третьої особи позов не визнав та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0, 100 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЕ №104429 від 02.03.2007 року, зареєстрованим за №3175.

Рішенням Бориспільської міської ради Київської області №6444-56-У від 15.09.2009 року, позивачу було затверджено проект землеустрою передано у власність вищевказану земельнуділянку зі зміненим цільовим призначенням-для комерційного використання, що дозволяє будувати на ній торгівельно-офісний центр.

02.12.2009 року Бориспільським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» позивачу було виготовлено технічний паспорт на збудований торгівельно-офісний центр площею 945, 7 кв. м.

Відповідно до ст. 376 ч.1 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, згідно ст. 376 ч.5 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Крім того, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом МЮУ №7/5 від 07.02.2002 року, передбачено, що одним з документів, на підставі якого здійснюється реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним з способів захисту цивільного права є - визнання права.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що докази, надані позивачем в обґрунтування його позовних вимог є достовірними, належними та допустимими.

Аналізуючи та оцінюючи у сукупності усі досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що самочинне будівництво не суперечить суспільним інтересам інших осіб, не порушує їхні права, не потребує перебудови і не підлягає знесенню. Спору відносно права власності на об’єкти самочинного будівництва не має, в зв’язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376 ч.ч.1,5 ЦК України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом МЮУ №7/5 від 07*02.2002 року, ст.ст. 4, 10, 60, 212, 213-215 ЦПК України

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на торгівельно-офісний центр площею 945, 7 кв. м., що знаходяться по вулиці Радянська, 17 в місті Борисполі Київської області.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи -покласти на ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

ОСОБА_2