КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2009 № 29/479
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Закритого акціонерного товариства “Отіс”: не з’явився;
від відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом"янського району м. Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2009
у справі № 29/479 (суддя
за позовом Закрите акціонерне товариство "Отіс"
до Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом"янського району м. Києва
про стягнення 249760,080 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. у справі № 29/479 позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва на користь Закритого акціонерного товариства “Отіс” суму основного боргу у розмірі 249 760,80 грн., 2497,61 грн. – державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. у справі № 29/479 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. Вважає, що дане рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. у справі № 29/479 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2009 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва та призначено розгляд справи № 29/479 на 24.03.2009 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 р., у зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача розгляд справи було відкладено на 07.04.2009 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р., у зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача розгляд справи вдруге було відкладено на 22.04.2009 р.
Від КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.
В судове засідання представники позивача та відповідача не з’явилися.
Колегія суддів, порадившись, у з в’язку з тим, що сторони було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, вирішила розглядати справу по суті за відсутністю представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Між Закритим акціонерним товариством “Отіс” та КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва було укладено ряд договорів підряду на виконання робіт по відновлювальному ремонту ліфтів та договорів на виконання робіт по капітальному ремонту ліфтів Д2 4Т № 005 від 06.02.2006 року; Д2 4Т № 116 від 18.04.2006 року; Д2 4Т № 115 від 20.04.2006 року; Д2 4Т № 0028 від 20.06.2006 року; Д2 4Т № 113 від 04.07.2006 року; Д2 4Т № 0035 від 18.07.2006 року; Д2 4Т № 0034 18.07.2006 року; Д2 4Т № 114 від 06.09.2006 року; Д2 4Т № 111 від 04.11.2006 року; D2 4Т № 0001 від 26.01.2007 року; D2 4Т № 0087 від 14.03.2007 року; D2 4Т № 0098 від 18.04.2007 року; D2 4Т № 0120 від 14.09.2007 року; D2 4Т № 0006 від 06.02 2008 року D2 4Т № 0093 від 23.03.2007 року; D2 4Т № 114 від 14.08.2007 року; D2 4Т № 0124/1 від 04.09.2007 року; D2 4Т № 0127 від 10.10.2007 року; D2 4Т № 0003 від 04.02.2008 року; D2 4Т № 0007 від 08.02.2008 року.
Відповідно до умов яких договорів позивач виконував роботи по відновлювальному та капітальному ремонту ліфтів, що підтверджується підписаними сторонами, актами виконаних робіт.
Загальна вартість робіт, виконаних підрядником за договорами складає 249 760,80 грн. Всі акти виконаних робіт підписані обома контрагентами за договорами та скріплені їх печатками.
В матеріалах справи наявна кошторисна документація по кожному укладеному між позивачем та відповідачем договору, яка включає в себе відомість дефектів, договірну ціну, локальний кошторис, довідку про вартість виконаних робіт. Вказані документи окреслюють обсяг виконаних робіт, підтверджують їх вартість, заявлену до стягнення позивачем.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Відповідно до ст. 610 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. При цьому пропозиція укласти договір є правочином, так як і акцепт, а тому і акцепт і оферта мають свідчити про вираження волі та відповідати вимогам ст. 202 ЦК України.
В матеріалах справи наявні листи з проханнями виконати роботи з відновлювального та капітального ремонту та гарантуванням оплати цих робіт. Листи підписані директором відповідача та головним бухгалтером: лист № 4477/38 від 22.09.06, лист № 4258/38 від 01.09.06, лист № 3669/38 від 11.07.06, лист № 3401/38 від 20.06.06, лист № 3506/38 від 05.07.06, лист № 3412/38 від 22.06.06, лист № 071/38 від 08.06.06, лист № 1813/38 від 25.04.06, лист № 2952/38 від 01.06.06, лист № 2882/38 від 25.05.06, лист № 5272/38 від 15.12.05, лист № 5306/38 від 21.12.05, лист № 2034/38 від 17.05.06, лист № 1929/38 від 06.05.06, лист № 1589/38 від 10.04.06, лист № 1928/38 від 06.05.06, лист № 3417/38 від 22.06.06, лист № 95/38 від 06.03.06, лист № 4259/38 від 01.09.06, лист № 4743/38 від 10.10.06, лист № 4142/38 від 17.08.06, лист № 1479/38 від 14.03.07, лист № 1480/38 від 14.03.07, лист № 3001/37 від 21.05.07, лист № 4733/38 від 10.10.07, лист № 4459/38 від 13.09.07, лист № 5867/38 від 27.12.07, лист № 4282/38 від 31.08.07, лист № 732/38 від 05.03.08, лист № 674/38 від 28.02.08.
Також, згідно пункту 9.2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання угод недійсними” зазначено: “Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.”
Як вже зазначалося вище, позивачем було надано копії актів виконаних робіт підписаних обома контрагентами за договорами та скріплені їх печатками.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до Статуту КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва управління підприємством здійснює його керівник, який самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, в тому числі укладає договори, видає довіреності тощо. Тобто укладати договори, де однією із сторін є КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва має право директор або особа, уповноважена директором на здійснення вказаних дій.
Договори Д2 4Т № 005 від 06.02.2006 року; Д2 4Т № 116 від 18.04.2006 року; Д2 4Т № 115 від 20.04.2006 року; Д2 4Т № 0028 від 20.06.2006 року; Д2 4Т № 113 від 04.07.2006 року; Д2 4Т № 0035 від 18.07.2006 року; Д2 4Т № 0034 18.07.2006 року; Д2 4Т № 114 від 06.09.2006 року; Д2 4Т № 111 від 04.11.2006 року підписані з боку замовника Стельмашенком Л.А., а договори D2 4Т № 0001 від 26.01.2007 року; D2 4Т № 0087 від 14.03.2007 року; D2 4Т № 0098 від 18.04.2007 року; D2 4Т № 0120 від 14.09.2007 року; D2 4Т № 0006 від 06.02 2008 року D2 4Т № 0093 від 23.03.2007 року; D2 4Т № 114 від 14.08.2007 року; D2 4Т № 0124/1 від 04.09.2007 року; D2 4Т № 0127 від 10.10.2007 року; D2 4Т № 0003 від 04.02.2008 року; D2 4Т № 0007 від 08.02.2008 року. підписані з боку замовника Мартиняк О.М., яка відповідно до доданої до апеляційної скарги копії трудової книжки з 20.03.2007 р. перебувала на посаді директора КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва.
Всі договори крім підписів скріплені печаткою відповідача, що свідчить про не можливість підписання даних договорів сторонньою особою; доказів визнання договорів недійсними у встановленому законом порядку чи звернення відповідача до суду з позовами про визнання їх не дійсними КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва не надано.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, Апеляційний суд погоджується з рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р.у справі №29/479, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,–
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2009 р. у справі №29/479 – без змін.
Матеріали справи № 29/479 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
23.04.09 (відправлено)