Справа № 723/2151/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
24.09.2013 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді Безпалько М.С.
при секретарі Петреску Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, про захист прав споживача шляхом припинення правовідношення,
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом, про захист прав споживача шляхом припинення кредитного договору та зобов’язання відповідача зарахувати виплачений ним частково борг за даним договором відповідно до рішення суду в сумі 290440,40 гривень, посилаючись на те, що 29 серпня 2007 року між ним та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра”, в особі начальника відділення № З філії ВАТ КБ “Надра” Чернівецького регіонального управління ОСОБА_2, який діяв на підставі Положення про відділення та Довіреності № 24-11- 6798 від 06 вересня 2005 року (в подальшому - банк), укладено Договір кредитної лінії № 2007/840-МК/200 (в подальшому - кредитний договір) про відкриття відновлюваної кредитної лінії в сумі 110 000,00 доларів США (в подальшому - кредит) терміном на шістдесят місяців, а саме строком до 28 серпня 2012 року, зі сплатою 14,40 % річних.
З 4 лютого 2011 року банк здійснює свою фінансову діяльність як акціонерне товариство публічного типу. У зв'язку з проведенням державної реєстрації статуту в новій редакції найменування ВАТ “Комерційний банк “Надра” змінено на ПАТ “Комерційний банк “Надра”.
Згідно з п. п. 1.З., 1.4., 11.1. кредитного договору, одразу після його укладення, за ініціативою банку, тим же днем було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 29 серпня 2007 року, якою, зокрема, змінено термін користування кредитом з 28 серпня 2012 року до 20 серпня 2012 року.
В якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором, між Малим приватним підприємством “Буковина-2003” та банком, був укладений Іпотечний договір № МК 200/1 від 09 серпня 2007 року, за яким в іпотеку було передано майно підприємства.
Окрім цього, між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки від 29 серпня 2009 року, за яким він зобов’язався у повному обсязі, солідарно відповідати за виконання позивачем зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 29 серпня 2007 року, ціль отримання кредиту - споживчі цілі (п. 1.6. кредитного договору).
У 2009 році за кредитом виникла заборгованість, у зв’язку з чим банком було розіслано Листи-претензії, з вимогою виконати зобов’язання за кредитним договором.
Відповідно до п. 10 ч. 7 ст. 11 ЗУ “Про захист прав споживачів” право на вимогу повернення споживчого кредиту банк отримує згідно кредитного договору.
Позичальник може здійснити платіж протягом тринадцяти днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу.
Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3.1.4. кредитного договору, зокрема, у випадку виникнення з боку позивача прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з Графіком погашення кредиту (п. 3.1.1. кредитного договору), встановлено право банку, вимагати дострокове повернення кредиту, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
Отже у п. 3.1.4. кредитного договору передбачена зміна терміну повернення кредиту (з часткового погашення періодичними платежами на дострокове повернення одноразовим платежем) у разі невиконання (неналежного виконання) позивачем обов’язків щодо сплати процентів за користування кредитом.
Застосування цієї умови може бути припинено у випадку повного погашення заборгованості зі сплати відсотків протягом встановленого терміну.
У разі невиконання (неналежного виконання) позивачем обов’язків по кредитному договору у встановлений термін, строк користування кредиту вважається таким, що сплив, та, відповідно, позивач зобов’язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
За таких обставин, в подальшому, банком було подано позовну заяву про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка задоволена повністю Сторожинецьким районним судом Чернівецької області рішенням від 18 січня 2011 року у справі № 2-169- 11р.
Згідно резолютивної частини рішення, з позивача та його поручителя ОСОБА_3 на користь банку було стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 663 662,58 грн. та 1 820 грн. судових витрат, що разом склало 665 482,58 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України “Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом”.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України “Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору”.
Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України “Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору”.
Таким чином, закінчення строку дії договору припиняє права і обов'язки його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії.
Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору.
Однак, всупереч ч. 1 ст. 598, ч. 1, ч. 4 ст. 631 ЦК України банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом і пеню, хоча строк дії кредитного договору закінчився.
Таким чином, по вині банку утворилась ситуація, коли відсотки за користування кредитом і пенею нараховуються після закінчення терміну кредитного договору, а тому загальна сума заборгованості зростає таким чином, що ніколи не зможе бути позивачем погашена.
Зазначена обставина підтверджується квитанціями № 2 від 28 січня 2011 року, № 3NPR2 від 04 лютого 2011 року, № 7 від 04 лютого 2011 року, № 3NPR2 від 04 березня 2011 року, № 570 від 04 березня 2011 року, № 3NPR1 від 05 квітня 2011 року, № 265 від 05 квітня 2011 року, № 3NPR1 від 05 травня 2011 року, № 772 від 05 травня 2011 року, № 3NPR1 від 03 червня 2011 року, № 496 від 03 червня 2011 року, № 3NPR3 від 04 липня 2011 року, № 944 від 04 липня 2011 року, № 3NPR3 від 05 серпня 2011 року та № 366 від 05 серпня 2011 року, за якими в рахунок погашення стягнутої суми кредитної заборгованості позивачем сплачено 290 440,40 грн.
Однак, незважаючи на це, майже через два роки, впродовж яких позивач виконував рішення суду, банк надіслав йому чергову досудову вимогу від 13 листопада 2012 року , в якій вимагає від позивача сплату 106 156,73 доларів США, що на дату цієї вимоги є еквівалентом 838 638,16 грн.,тобто на 290 440,40 грн. більше від суми, визначеної вищевказаним рішенням суду.
Такими незаконними діями банк ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4свої уточнені позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на викладені вище обставини, вказавши на те, що вже внесені позивачем кошти на користь відповідача за рішенням суду, відповідач не зараховує.
Відповідач, в судове засідання на 09.08.2013 року не з’явився і не звертався до суду з заявами про відкладення розгляду справи, не надав ніяких заперечень, хоча отримав судове повідомлення 01.08.2013 року, про що свідчить його розписка в отриманні судового повідомлення /а.с.26/,в зв’язку з чим справа відкладена розглядом на 24.09.2013 року на 14-30 годин, про що повідомлено відповідача, яке той отримав14.08.2013 року. На вказану дату відповідач в судове засідання не з’явився, однак від його представника з Чернівецької філії банку за дорученням ОСОБА_5, надійшла заява про відкладення розгляду справи оскільки на адресу філії не надійшла копія позову.
Вислухавши думку позивача та його представника, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача, який мав змогу, начинаючи з 14.08.2013 року надіслати копію позову з доданими до нього документами до своєї філії в м. Чернівці для підготовки до розгляду справи, виходячи з доказів, що є у справі та винести заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.
Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволенння.
В судовому засіданні було встановлено, що за позовом відповідача, з позивача та його поручителя в солідарному порядку, рішенням Сторожинецького районного суду від 18.01.2011 року /а.с.16,17/ була повністю стягнута сума боргу за оспорюваним кредитним договором , визначена банком в позові, що складає 663662,58 гривень, та повністю судові витрати.
Із копій квитанції /а.с.18-22/ вбачається, що відповідно до вищевказаного рішення суду позивач сплатив банку частину боргу в сумі 290440,40 гривень.
Із копії кредитного договору /а.с.10/ п.п.1.1 вбачається, що кредитний договір укладений між позивачем та відповідачем 29.08.2007 року та діє по 28.08.2012 рік.
Таким чином, суд вважає встановленою ту обставину, що наявність оспорюваного кредитного договору між сторонами по справі, термін якого збіг 28.08.2012 року, дає підставу відповідачу незаконно застосовувати деякі пункти цього договору в частині нарахування позивачу додаткових штрафних санкцій, та неправомірно отримати за рахунок цього певні кошти, що виходять за межі суми, визначеної рішенням Сторожинецького районного суду від 18.01.2011 року, а тому даний договір необхідно визнати припиненим.
Разом з цим, суд вважає, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача зарахувати сплачені позивачем кошти в сумі 290440,40 гривень в рахунок погашення ним боргу, відповідно до вищевказаного рішення суду за оспорюваним кредитним договором є необгрунтованими, оскільки питання виплати боргу та порядок зарахування виплачених сум в рахунок стягнення боргу відповідно до рішення суду вирішується на стадії виконання судових рішень державною виконавчою службою.
Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 174, 213, 215, 223, 225, 226 ЦПК України та ст.ст.598, 631 ЦК України суд -
В И Р І Ш И В :
Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Захистити права ОСОБА_1, як споживача, шляхом
визнання припиненими правовідношень за Договором кредитної лінії № 2007/840-МК/200 від 29 серпня 2007 року укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра”.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ « Надра» про зобов’язання банку зарахувати сплачені ним 290440,40 гривень в рахунок погашення боргу в сумі 665482,58 гривень за рішенням Сторожинецького районного суду від 18.01.2011 року відмовити в зв’язку з безпідставністю цих вимог.
Стягнути з ПАТ КБ « Надра» судовий збір по справі в сумі 229/ двісті двадцять дев’ять/ гривень 40 копійок, за сплатою даних коштів в УДК у Сторожинецькому районі КОД ЄДРПОУ 23246235, р/р 31216206700227
Заочне рішення може бути переглянуте Сторожинецьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: (підпис)
Оригінал рішення знаходиться в Сторожинецькому райсуді Чернівецької області в цивільній справі за №723/2151/13-ц. Рішення набрало чинності __________ року та підлягає виконанню.
Копія вірна: Голова Сторожинецького райсуду ОСОБА_6