Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-2596/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.

при секретарі Макаревич Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на житловий будинок з надвірною будівлею,

В С Т А Н О В И В:

19.06.09 позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на будинок № 8 з надвірною спорудою по вул. Гагаріна в с. Малі Єрківці Бориспільського району київської області.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує наступним. В 1977 році позивач разом із сім'єю як переселенці прибули до ОСОБА_7 птахофабрики Бориспільського району Київської області та поселились в житловому будинку № 8 по вул. Гагаріна в с. Малі Єрківці Бориспільського району Київської області. Будинок був греданий позивачу ОСОБА_7 птахофабрикою за участю Мирненської сільської ради згідно акту від 15 грудня 1978 року. На протязі декількох років останній сплатив до бухгалтерії ОСОБА_7 птахофабрики, в житловому фонді якої знаходився будинок, збудований як будинок для переселенців, його вартість в сумі чотири тисячі п'ятсот радянських рублів. Також йому була видана довідка за підписом директора та головного бухгалтера птахорадгоспу «Мирненський», що будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. М. Єрківці Бориспільського району Київської області на балансі підприємства не знаходиться. Відповідно довідки Мирненської сільської ради від 17 листопада 2005 року, житловий будинок за вищевказаною адресою також на балансі Мирненської сільської ради не значиться. Щодо вказаного будинку, то позивач має на нього технічний паспорт, а виготовлений на його ім’я, проте у нього відсутній будівельний паспорт на будинок. У 1987 році позивач із

і сім'єю переселились в будинок № 5 по вул. Польовій в с. Мирне Бориспільського району Київської області, як будинок в с. М.Єрківці був замалим для їх великої сім’ї, де і проживають по теперішній час. На прохання керівника ОСОБА_7 птахофабрики позивач погодився тимчасово надати будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. М. Єрківці для проживання працівників птахофабрики. Зважуючи на ту обставину, що на даний

час на фактично належний йому будинок відсутній правовстановлюючий документ, а саме Свідоцтво про траво власності, він вимушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на нього.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, оскільки позивач надав всі відповідні докази, якими обґрунтовуються його вимоги. Також зазначив, що саме сім’я ОСОБА_6 є відповідачами по даній справі, оскільки будинок на балансі ніде не навчиться, а відповідачі відмовляються добровільно звільнити будинок. Крім того, відповідачі вказували на те, що вони також отримали будинок для проживання і виплачували за нього кошти, однак жодних доказів цього не надали.

Відповідач в судовому засіданні поти позову заперечив та зазначив, що він та його сім’я в будинку № 8 по вул. Гагаріна в с. М.Єрківці зареєстровані та проживають. Позивач там не зареєстрований і жодних документів щодо належності йому даного будинку не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення даного позову, оскільки він («обґрунтований та безпідставний. Так предметом даного позову є визнання права власності, однак відповідач не має повноважень щодо визнання за позивачем права власності. Сім’я ОСОБА_6 проживає в :пірному будинку вже 20 років. Дане житло їм надано для проживання рішенням трудового колективу ОСОБА_7 птахофабрики. Позивачу замість будинку в с. М.Єрківці було надано для проживання інший, більший будинок в с. Мирне. Відповідач також сплатив за житло кошти в розмірі 2670 грн. шляхом їх відрахування із заробітної плати, квитанція останнім була втрачена, але свідки в судовому засіданні це підтвердили.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що позивачу замість будинку в якому на даний час проживає відповідач, було надано для проживання інший будинок, набагато більший в с. Мирне, оскільки у нього сім’я велика і житлова площа будинку № 8 по вул. Гагаріна в с. М. Єрківці для них була замала. А відповідач в свою чергу отримав для проживання будинок № 8 де проживає по теперішній час. Також зазначили, що відповідачем були сплачені кошти за житло в розмірі 2670 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суд, заслухавши сторони, їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що о- воленні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до переселенського квитка серії ТТ № 015384 від 27 червня 1977 року, івач та його сім’я прибули до ОСОБА_7 птахофабрики Бориспільського району Київської області.

Згідно акту від 15 грудня 1978 року позивачу був переданий ОСОБА_7 птахофабрикою будинок хований в 1977 році, розміром 63 кв. м., складається із 3-х кімнат.

Згідно довідки №146 від 11 вересня 1996 року плата за будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. М.Єрківці рьоновим О.І. повністю виплачена.

Згідно довідки № 145 від 11 вересня 1996 року будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. М. Єрківці испільського району Київської області на балансі підприємства не знаходиться.

Відповідно довідки Мирненської сільської ради №216168 від 17 листопада 2005 року, житловий будинок ідресою с. М. Єрківці по вул. Гагаріна, 8 на балансі Мирненської сільської ради не значиться.

Як зазначив позивач, у 1987 році він із сім'єю переселились в будинок № 5 по вул. Польовій в с. Мирне Бориспільського району Київської області де і проживають по теперішній час. Причиною переселення було те, будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. М. Єрківці Бориспільського району був замалим для їх великої сім’ї, зивач також зазначив, що на прохання керівника ОСОБА_7 птахофабрики він погодився тимчасово дати будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. М. Єрківці для проживання працівників птахофабрики, однак жодних казів такої домовленості до суду не надав.

Відповідно довідок Мирненської сільської ради від 10.06.2009 року та 06.07.2009 року ОСОБА_2 іигорович разом з родиною зареєстрований та проживає в будинку, який знаходиться за адресою: вул. таріна №8, с. М. Єрківці Бориспільського району Київської області з грудня 1989 року і по даний час. Дане нтло їм було надано для проживання рішенням трудового колективу ОСОБА_7 птахофабрики. Крім його м’ї на даній житловій площі ніхто не зареєстрований та не проживає.

З пояснень відповідача та показів свідків вбачається, що на протязі 1990 року, ОСОБА_2 були сплачені лити за будинок у розмірі 2 670.00 гривень шляхом відрахувань від заробітної платні, до бухгалтерії гаринської птахофабрики, в фонді якої знаходився будинок. Квитанцію про сплату коштів за житло ідповідач не надав, оскільки вона була втрачена.

У своїй позовній заяві позивач, посилається на вимоги ст.376 Цивільного Кодексу України, яка регулює нтання самочинного будівництва, однак посилання на цю норму є безпідставні, оскільки позивач звертається о суду з вимогою визнання права власності і не наводить жодних доказів того, що будинок № 8 по вул. ігаріна в с. М. Єрківці був збудований самочинно.

Також позивач посилається на ст. 386, 387, 391 ЦК України де йдеться про захист права власності, право иасника на витребування майна із чужого незаконного володіння та захист права власності від порушень, не рв'язаних із позбавленням володіння, хоча сам не являється власником спірного будинку, а лише просить изнати за ним таке право.

Судом встановлено, що спірний будинок не належить на праві власності відповідачам, вони ним лише Івристуються. Тому ОСОБА_2 та його сім’я не є належними відповідачами по даній справі, оскільки не можуть відповідати перед позивачем стосовно його позовних вимог про визнання права власності на спірний

'удинок.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести іі обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм шутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому юслідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи та оцінюючи у сукупності усі досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до «сновку, що вимоги позивача є необгрунтованими, а позов безпідставний, тому в його задоволенні необхідно лмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 130, 174, 212, 213, 215 ЦГІК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тсс визнання права власності на житловий будинок з надвірною будівлею - відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Мартинов Є.О.