СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
26 липня 2006 року |
Справа № 2-2/9555-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Антонової І.В.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
скаржника: не з'явився,
ДВС: не з'явився,
боржника: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 01-08.06.2006 у справі №2-2/9555-2006
за скаргою Кримської митниці (вул. Мальченка, 22, місто Сімферополь, 95491)
на дії Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, 95000)
боржник суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
скарга на дії ДВС
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-08.06.2006 (суддя Толпиго В.І.) у справі № 2-2/9555-2006 скаргу Кримської митниці на дії Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задоволено.
Дії Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим щодо повернення Кримської митниці виконавчих документів на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України „Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 визнані неправомірними.
Ухвала суду обґрунтована тим, що при наявності правовстановлюючого документу на майно боржника - об'єкт нерухомості, вимоги по авансуванню стягувачем витрат на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, є протиправними.
Не погодившись з ухвалою суду, Державна виконавча служба в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.
Сторона вважає, що ухвалу прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Так, згідно статті 48 Закону України „Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Також, статтею 62 вищевказаного Закону передбачено, що у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача.
Тобто, на думку Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, Кримська митниця повинна була проавансувати виготовлення правовстановлюючих документів на майно боржника.
Посилання суду на відсутність доказів направлення стягувачеві попередження про повернення виконавчого документу сторона вважає безпідставними, оскільки листом НОМЕР_1 Державна виконавча служба в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим встановила стягувачеві строк, до якого йому необхідно було письмово довести про згоду або відмову авансувати витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості. Однак, згоди стягував не надав, а оскільки іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, боржник не має, виконавчий документ було повернено стягувачеві. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу Кримська митниця просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду першої інстанції -без змін.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Представник скаржника направив клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.
Судова колегія вирішила розглядати справу за відсутністю представників сторін, оскільки їх явку не визнано обов'язковою.
Повторно, відповідно до вимог статті 105 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
Кримська митниця звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, яка на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України „Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 повернула виконавчий документ стягувачеві.
Згідно наказів господарського суду Автономної Республіки Крим з боржника належить стягнути грошові кошти: на корить Кримської митниці -державне мито у сумі 76,50 грн., державне мито у сумі 51,00 грн. та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судово процесу; в доход Державного бюджету -3885,07 грн. податку на додану вартість.
Постановами державного виконавця Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 17.03.2006 у зв'язку з відсутністю авансування витрат на проведення виконавчих дій стягувачем, накази господарського суду № 2-2/2170 від 07.02.2005, від 29.07.2005 повернути Кримської митниці.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України „Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документу.
Згідно листу Укромнівської сільської РадиНОМЕР_5 суб'єкту підприємницької діяльності Халікову Сеітосману Саффетовичу належить земельна ділянка, про що виданий державний акт. Крім того, цей факт підтверджується листом Кримської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держкомземе України” НОМЕР_4.
Листом Кримської митниці НОМЕР_3 до відома Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим доведено, що боржнику видано державний акт про право приватної власності на землю НОМЕР_2.
Оскільки, державний акт відповідно до Земельного кодексу України та наказу Держкомзему „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди” від 04.05.1999 посвідчує право власності на землю, за його наявності вимоги авансування витрат на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, є протиправними.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про протиправність дій Державною виконавчою службою в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на вимогу авансування витрат на виготовлення документу, що характеризує об'єкт нерухомості.
Оскільки ухвалу суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги внаслідок їх необґрунтованості.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-08.06.2006 у справі № 2-2/9555-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді І.В. Антонова
З.Д. Маслова