справа № 208/5735/13-ц
№ провадження 2/208/988/14
РІШЕННЯ
Іменем України
23 червня 2014 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
за участю прокурора: Єрзаулова С.С.
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
представників третіх осіб: Максимів О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська звернулась позивач ОСОБА_1 з позовною заявою в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, в якій просить суд позбавити відповідача батьківських прав, та встановити її опікуном над неповнолітньою, посилаючись на те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком неповнолітньої ОСОБА_5, мати ОСОБА_5, ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач, ОСОБА_1, є матір'ю померлої ОСОБА_7, і рідною бабусею неповнолітньої ОСОБА_5. Відповідач по справі ОСОБА_2 є колишнім чоловіком її померлої дочки. Вони не проживали однією сім'єю з 1999 р. З цього часу ОСОБА_2 виїхав до м. Черкаси та проживає там один без сім'ї. 30 вересня 2006 шлюб між відповідачем та померлою дочкою позивачки було розірвано, в теперішній час відповідач, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде паразитичний спосіб життя, ніде не працював і не працює, як батько він не брав і не бере ніякої участі у вихованні та утриманні своєї дочки. Він не може забезпечити свою дочку ні необхідним харчуванням, необхідним лікуванням, яке вона потребує, більш того, своєю поведінкою і пристрастю до спиртного, негативно впливає на ОСОБА_2, до смерті дочки позивача, відповідач не виявляв ніякого інтересу до своєї дитини, зовсім не цікавився нею, а нині вона йому не потрібна. Після смерті дочки відповідач приїхав на похорон, однак всі дев'ять днів, що знаходився в м. Дніпродзержинську пиячив і пригощав спиртним свою неповнолітню дочку ОСОБА_5, в наслідок чого за вимогою позивача відповідач поїхав, що він і зробив. По закінченні навчального року, відповідач взяв дочку ОСОБА_5 до себе в м. Черкаси, але не минуло й місяця, як відправив її назад у м. Дніпродзержинськ. Таким чином, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, зловживає спиртними напоями, тому на думку позивачки, цих фактів досить для того, щоб позбавити відповідача батьківських прав.
01 листопада 2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська по справі було оголошено заочне рішення яким вимоги позивача були задоволені.
09 січня до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська відповідач подав заяву в якій проси суд переглянути заочне рішення від 01.11.2013р., оскільки він не був повідомлений належним чином та бажає надати особисто пояснення по суті справи.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 січня 2014 року заочне рішення 208/5735/13 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування було скасовано та розгляд справи призначено у загальному порядку.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги викладені у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки твердження позивача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, просим відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні вимоги позивача не визнав у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні, суду пояснив, що в дійсності, пісня розлучення з ОСОБА_7. відповідач вимушений був повернутися до м. Черкаси, звідки він родом, а колишня дружина із їх спільною донькою ОСОБА_5 залишилась проживати у Дніпродзержинську. Проте вони з колишньою дружиною зберегли добрі стосунки, донька з ОСОБА_7 неодноразово приїздили до відповідача в гості в м. Черкаси влітку, на канікули, на вихідні, при цьому вони зупинялися у нього та проживали разом з ним. Під час таких відвідувань відповідач організовував їх спільне дозвілля, вони разом з ОСОБА_5 і колишньою дружиною та з друзями постійно виїздили на природу (дачу, водосховище тощо), разом відвідували спільних знайомих, він водив доньку до кінотеатру, парків, зоопарку, тераріуму. Зазначені обставини підтверджуються спільними світлинами. Спілкуючись з донькою та її мамою при особистих зустрічах та у телефонних розмовах, відповідач постійно цікавився навчанням ОСОБА_5, її інтересами та захопленнями, колом спілкування. Отже, він був обізнаний щодо її успіхів у школі, донька навчалась добре, тому у відповідача не було приводів звертатися до адміністрації школи та класного керівника. Проживання окремо від доньки, в іншому населеному пункті - м. Черкаси, позбавляло відповідача відвідувати батьківські збори, але це не є підтвердженням ухилення від виконання батьківських обов'язків. За спільним відповідача та його доньки рішенням, у звязку з її бажанням отримати спеціальну освіту в Хіміко-технологічному технікуму м. Дніпродзержинська та продовжити займатися спортивними танцями в танцювальному колективі «Іскра» (займається танцями з 2007р.), донька залишилась проживати в Дніпродзержинську, де на даний час успішно навчається. Відповідач постійно з нею спілкується по телефону та періодично - особисто. За домовленістю із ОСОБА_7 відповідач щомісяця надсилав їй кошти на утримання доньки, що підтверджується квитанціями про поштові перекази, які долучені до матеріалів справи. Після смерті колишньої дружини відповідач щомісяця надсилав доньці грошові кошти. Крім того в позовній заві ОСОБА_1 не зазначені докази ні на підтвердження зловживання відповідачем алкогольними напоями, ні його ухилення від виконання батьківських обов'язків по вихованню доньки, ні на підтвердження інших, визначених Сімейного кодексу України підстав позбавлення батьківських прав. Відповідач не є хронічним алкоголіком чи наркоманом, на відповідному обліку не перебував та не перебуває, що підтверджується довідкою Комунального закладу «Черкаськім обласним психоневрологічним диспансер», відповідач має постійну роботу протягом багатьох років, що підтверджується копією трудової книжки, не має зауважень по роботі. Крім того жоден з органів опіки та піклування за місцем проживання відповідача та місцем проживання доньки, з відповідним поданням про позбавлення батьківських прав до суду не звертався. Також відповідач вважає, що позивачка ОСОБА_1 не мала права на звернення з позовом до суду про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки на час подання позовної заяви не була піклувальником його доньки, не проживала та не була разом з нею зареєстрована, а мешкала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, де мешкає і в теперішній час, тому вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Представник третьої особи надала до суду висновок, який було долучено до матеріалів справи та в якому зазначено про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, підтримала його в повному обсязі та просила суд відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд вислухавши сторони, прокурора, третіх осіб, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які дали аналогічні свідчення та пояснили суду, що дівчинка живе окремо, змінила замки, щоб туди не змогла потрапити позивач, її бабуся, веде образ життя, який у її віці є аморальним, а тому потребує обов'язкового догляду з боку позивачки, оскільки відповідач мешкає у іншому місті і провідує її не часто, свідка ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які пояснили суду, що дівчинка гарно навчається, займається спортивними танцями, досить самостійна, та коли за нею буде доглядати бабуся, позивач по справі, дитина буде нагодована, доглянута, буде мати охайний вигляд, буде більш під контролем, ніж буде жити сама, зацікавлена особа ОСОБА_5, в інтересах якої розглядається справа пояснила суду, що вона самостійна, дуже любить свою бабусю позивачку по справі, але мешкати разом з нею вона не бажає, оскільки батько їй надає достатню допомогу, пошти кожен тиждень приїздить до неї, піклується, доглядає, а бабця намагається, щоб вона не спілкувалась з рідним батьком, бажає забрати її до себе, встановити опіку, щоб розпорядитися житлом, яке залишилось після смерті її матері, свідок ОСОБА_14 підтвердив свідчення онуки, пояснив суду, що дівчинка досить самостійна, може дати собі раду, крім того батько, відповідач по справі не залишає її, постійно телефонує, приїздить, утримує її матеріально, дівчинки під постійним наглядом, відповідач виконує свої батьківські обов'язки, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов не обґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав:
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилась неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, яке видане Заводським відділом державної реєстрації АЦС Дніпродзержинського МУЮ, де в графі батько записано відповідача.
Як встановлено в судовому засіданні 30 вересня 2006 року між відповідачем та померлою ОСОБА_7 шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2, про розірвання шлюбу, яке видано Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинськго МУЮ у Дніпропетровській області.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, мати неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом встановлено, позивач, ОСОБА_1, є матір'ю померлої ОСОБА_7, і рідною бабусею неповнолітньої ОСОБА_5.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 після розлучення виїхав до м. Черкаси та проживає там один без сім'ї.
Згідно копії трудової книжки відповідач по справі має постійне місце роботи на ПСП «Ньюто», де працює підсобним робітником з 19 березня 2009 року.
Судом встановлено, що після розірвання шлюбно-сімейних відносин між відповідачем та колишньою дружиною зберегли добрі стосунки, донька з ОСОБА_7 неодноразово приїздили до відповідача в гості в м. Черкаси влітку, на канікули, на вихідні, при цьому вони зупинялися у відповідача та проживали разом з ним.
За період з 2009 року по теперішній час відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки, що підтверджується копіями поштових переказів які долучені до матеріалів справи.
У відповідності до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради № 9-11/67 від 19.05.2014 року, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради вважає недоцільним позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, думку прокурора і третьої особи, які вважають недоцільним позбавлення відповідача батьківських прав, вважає доведеними та підтвердженими доказами в судовому засіданні обставини того, що на даний час відсутні будь які підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно, оскільки відповідач позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має постійне місто роботи, заробіток, матеріально допомагає доньці, цікавиться її життям, піклується про неї, багато часу приділяє вихованню дитини, намагається зустрічатися та спілкуватися з дитиною, хоча мешкає в іншому місті, за межами обасті.
Згідно абз. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Так, відповідно до ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
З переліку доказів, наданих позивачкою, жодного доказу немає, який би міг, згідно ст.164 СК України, бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. При цьому позивач не надала суду доказів щодо того, що відповідач вживає спиртними напоями, чи є хронічним алкоголіком, натомість відповідач спростував ці свідчення позивача, оскільки надав до суду довідку видану Комунальним закладом «Черкаським обласним психоневрологічним диспансером», в якій зазначено що відповідач не перебував і не перебуває на обліку а ні як алкоголік а ні як наркоман.
Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.164 СК України, п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Суд вважає, що докази, надані позивачем, враховуючи їх явну неповноту та суперечливість, не дають підстав для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, відносно відповідача, а тому у задоволенні вимог відповідних вимог позивача має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 164 ч.2, 165, 166, 167 ч.4, 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», ст.ст. 10, 11,74ч.9, 169, 209, 212, 214-215, 218, 224, 225 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.
Суддя Ричка С. О.