СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
24 липня 2006 року |
Справа № 20-9/080 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Сотула В.В.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Зайцева Петра Івановича, довіреність №102 від 02.02.2006, комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон";
відповідача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 8 червня 2006 року у справі № 20-9/080,
за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8-2,Севастополь,99011)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 3126,42 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 8 червня 2006 року у справі №20-9/080 (суддя Рибіна С.А.) відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3126,42грн.
Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач вказує на те, що, на його думку, рішення господарського суду суперечить вимогам договору оренди, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільному кодексу України, а також вказує на те, що посилання відповідача на те, що ним було направлено лист з проханням здійснити допомогу у виділенні земельної ділянки є необґрунтованою, оскільки позивача не уповноважено вирішувати дане питання, про що двічі повідомлялось відповідачу за вихідним НОМЕР_1 та за вихідним НОМЕР_3.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Плута В.М., у зв'язку з відпусткою, на суддю Прокопанич Г.К.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з відпусткою, на суддю Сотула В.В.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
Як свідчать надані докази, комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3126,42грн. (а. с. 2).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує умови договору НОМЕР_4 в частині оплати орендної плати.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду було мотивовано тим, що згідно з пунктом 3.6. договору орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло ним використовуватись за незалежних від нього обставин. Відповідач не здійснював торгівельну діяльність в приміщенні, яке він орендував, у зв'язку з неможливістю оформити договір користування земельною ділянкою.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005 між комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон" (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна НОМЕР_4 (7-8).
Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - відокремлену нежитлову одноповерхову будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 141,10 м , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Договір підписано сторонами, погоджено належним чином з Управлінням з питань майна комунальної власності та фондом комунального майна Севастопольської міської Ради.
Сторонами в пункті 1.4 договору було встановлено, що орендоване приміщення буде використовуватися для розміщення бару з підакцизною групою.
Плата за користування орендованим майном, відповідно до пункту 3.2 договору складає 711,12грн. та експлуатаційні витрати в розмірі 8,47грн. та перераховується орендарем не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон". Сума підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції.
В пункті 3.6 договору передбачено, що орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло ним використовуватися за незалежних від нього обставин.
Сторонами строк дії договору визначено до 10.03.2006 року.
01.04.2005 сторонами підписано акт прийому-передачі орендованого майна (а. с. 10).
Відповідач орендну плату не сплачує з листопада 2005 року в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 3040,77грн.
Таким чином, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати в розмірі 3040,77грн. за період з листопада 2005 року по лютий 2006 року, на яку нарахував пеню.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не користується орендованим приміщенням через обставини, за які він не відповідає, і звільняється від сплати орендної плати за час коли він не користується приміщенням.
Даний висновок зроблено судом на підставі довідки, яку видано відділом підприємництва управління економіки Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, згідно з якою, відповідач з 21.01.2005 не здійснює торгівельну діяльність в барі "ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташований за адресою АДРЕСА_2, у зв'язку із закінченням строку дії дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, який не підлягає пролонгації із-за відсутності документів на право користування земельною ділянкою.
Відповідно до статей 2, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.
Судова колегія вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито всіх заходів для здійснення своєї торгівельної діяльності в орендованому ним приміщенні бару "ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташовано за адресою: АДРЕСА_2
В матеріалах справи також відсутні докази того, що відповідач звертався за пролонгацією договору на оренду земельної ділянки або за спонуканням до укладення такого договору в установленому законом порядку.
З довідки управління економіки Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя не вбачається з чиєї вини не було оформлено договору на користування земельною ділянкою, тому відсутні докази того, що відповідач фактично не користується приміщенням з обставин, які від нього не залежать.
Приймаючи до уваги вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 3, пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 8 червня 2006 року у справі № 20-9/080 скасувати.
3.Позов комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3126,42грн., задовольнити.
4.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_5) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського 8-2, Севастополь, 99011, р/р 26000945207871 в банку СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЗКПО 20711909) 3126,42грн. суми заборгованості з орендної плати, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Видачу наказу доручити господарському суду міста Севастополя.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді В.В.Сотула
Г.К. Прокопанич