Справа № 2-а-369/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2009 року Жданівський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді: Бузанова П.М.
при секретарі: Широковій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка, цивільну справу за адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до УДАЇ УМВС України в Донецькій області в м. Горлівка, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
05 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАЇ УМВС України в Донецькій області в м. Горлівка, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 24 квітня 2009 року стосовно нього було винесена постанова АГ № 628253 по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху. Відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 255 гривень за порушення п.12.4 ПДР України - перевищення швидкості.
При цьому посилається на ті обставини, що фіксація швидкості руху та притягнення його до адміністративної відповідальності проведені з порушенням діючого законодавства.
Так, швидкість фіксувалась прибором, який не є автоматичним засобом фіксації, так як на момент фіксування прибор тримали в руках робітники міліції, які знаходились у приватному транспортному засобі. Відсутній допуск робітників міліції, які проводили замір швидкості руху на його замір та фіксацію.
Вважає, що зафіксована швидкість не є швидкістю його автомобіля.
На момент складання протоколу свідків не було.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини та просив визнати постанову протиправною та скасувати її. Пояснив, що бачив співробітників міліції на приватному транспортному засобі коли їхав з м. Горлівки до м. Єнакієве. Дорога була заповнена транспортними засобами оскільки саме в цей час всі працівники повертались додому. В зв'язку з чим він рухався в даному щільному автомобільному потоці зі швидкістю 60 км/год. Раптом з автомобілю, який був без жодних пізнавальних знаків, які належать ДАЇ, вийшов працівник ДПС у якого не було форменого жетону, та запитав його документи. Коли він надав йому документи для огляду працівник ДАЇ сказав щоб він вийшов із машини та йшов за ним. Коли вони підійшли до вищевказаної машини з відтіля вийшов ще один працівник ДПС який показав йому радар на якому були якісь цифри, та сказав що він перевищив допустиму швидкість на 39 км/год., однак доказів того що це його швидкість працівники ДПС не надали, а відразу почали складати протокол про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був неодноразово повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Ніяких заперечень проти заявлених позивачем вимог не представив.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Як вбачається з матеріалів справ, 21 квітня 2009 року відносно позивача відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України. Згідно наведеного протоколу, позивач керував автомобілем у м. Горлівка по вул. Г. Дивізії зі швидкістю 99 км/год, перевишивши обмеження швидкості у населеному пункті на 39 км/год. В протоколі зазначено, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс» № 2202. Факти правопорушення не підтвердженні показаннями свідків.
Того ж дня, 21.04.2009 року, відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Тому, суд, враховуючи пояснення позивача, приходить до висновку, що вимірювач швидкості руху «Радіс» № 2202 не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст.. 251 КпАП України, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото- , кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст.280 КпАП. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні або водій іншого транспортного засобу.
Крім того, ні в протоколі ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірюваної техніки до застосування в України, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання не законними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він незгоден із тим, що саме керований ним автомобіль перевищив швидкість, оскільки поряд з ним рухалось ще кілька автомобілів.
Незважаючи на те, що згідно ст.. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
Наявність вказаних порушень свідчить про не чинність дій відповідача в складанні постанови та притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,8,11,17,71,158-163 КАС України, ст..ст. 251, 280, 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», п.п. 12.4 Правил дорожнього руху, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення ДАЇ м. Єнакієве по складанню відносно ОСОБА_1, 21 квітня 2009 року постанови про адміністративне правопорушення АГ № 628253 щодо скоєння ним правопорушення 21.04.2009 року о 17.00 годині у м. Горлівка, під час керування автомобілем «Авео», державний НОМЕР_1 та притягнення його до адміністративної відповідності у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Скасувати поставу інспектора відділу ДАЇ м. Єнакієве від 21 квітня 2009 року АГ № 628253 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 УпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жданівський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: