АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/4279/12 Справа № 2/412/2063/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.
Категорія 55
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.
При секретарі – Горлаковій Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», третя особа – ТОВ «Правильна компанія» про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 В П. до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», третя особа – ТОВ «Правильна компанія» про захист прав споживачів – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, на неправильну оцінку доказів по справі.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в позові, встановив, що 14 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Правильна компанія» було укладено інвестиційний договір №127\07-1102А на придбання квартири, відповідно до умов якого позивач зобов'язався інвестувати будівництво квартири шляхом купівлі повного пакету облігацій на отримання квартири будівельний номер 1102, поверх 11, загальною будівельною площею 91,6 кв.м. в районі бульвару Слави в ОСОБА_2. Такий же договір позивач уклав на купівлю паркувального місця №22 в тому ж будинку.
14 грудня 2007 року позивач уклав з торгівцем облігацій ЗАТ «Юніверсал Секьютіріз» договір купівлі-продажу облігацій №Б-428\07;127\07-1102А, відповідно до умов якого позивач зобов'язався сплатити вартість повного пакету облігацій на придбання квартири. Вартість повного пакету облігацій складає 577 080 гри. Такий же договір купівлі-продажу облігацій №Б- 429/07;06\07-22Д позивачем було укладено для отримання паркувального місця. Вартість повного пакету облігацій складає 101 000 грн.
17 грудня 2007 року для виконання зобов'язань за договорами інвестування між позивачем та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» було укладено кредитний договір №014\141844\3172\74, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит у розмірі 102 219,54 доларів США строком на 96 місяців з відсотковою ставкою 14,25%. Об'єктом кредитування була квартира №1102 та паркувальне місце №22 в районні бульвару Слави в м.Дніпропетровську. В той же день між позивачем та відповідачем було укладено договори про заставу цінних паперів №014\141844\3172\74\694 та №014\141844\3172\74695.
17 грудня 2007 року між відповідачем та ТОВ «Правильна Компанія» було укладено договір поруки №014\141844\3172\74\696. відповідно до умов якого поручитель - ТОВ «Правильна Компанія» взяло на себе зобов'язання відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникають з умов кредитного договору.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги п.1, ч.5, ст.П Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
- для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом.
Суд прийшов до висновку, що посилання позивача на вказану норму Закону є помилковим, оскільки придбання за кредитні кошти безпроцентних облігацій та передача їх у заставу було необхідною умовою інвестиційного договору №127/07-1102А від 14 грудня 2007 року, інвестиційного договору №06/07-22Р від 14 грудня 2007 року, договору купівлі-продажу облігацій № Б-429/07;06/07-22Р та договору купівлі-продажу облігації №Б-428/07; 127/07-1102А від 14.12.2007 року.
Відповідно до п.2.2. Інвестиційного договору, інвестор здійснює інвестування будівництва будинку шляхом купівлі повного пакету облігацій на підставі договору купівлі-продажу облігацій, що укладається між інвестором та торговцем.
Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу, клієнт торговця зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та сплатити торговцю вартість повного пакету облігації.
Пунктом 3.5. Кредитного договору, передбачено, що у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням зобов'язань позичальника за договором може бути:
- Договір застави/Іпотечний договір;
- Договір про надання гарантії/письмова Гарантія/, або договір поруки;
- Інші документи/види забезпечення за згодою кредитора
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення.
Судом встановлено, що вказані договори купівлі-продажу безпроцентних облігацій та інвестиційні договір на придбання квартири та гаражу передували укладенню кредитного договору, що в свою чергу унеможливлює застосування п.1. ч. 5, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», так як позичальником ще до укладення кредитного договору було прийняте рішення про викуп цінних паперів, а отже надання в заставу цільових облігацій не було обов'язковою умовою надання кредиту, що свідчить про дотримання банком вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання кредитора належним чином, а саме згідно до вимог ст.1054 ЦК України та положень кредитного договору, надав суму коштів визначену сторонами у користування на погоджений строк.
В судовому засіданні сторони та представник третьої особи не заперечували проти того, що кошти у розмірі 169 500 грн. (як 20% взнос за придбання облігацій) були зараховані на розрахунковий рахунок позивача для подальшого перерахування в ЗАТ «Юніверсал Секьюрітіз». Представник відповідача підтвердив факт перерахування за власним розпорядженням позивача коштів в ЗАТ «Юніверсал Секьюрітіз».
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести, ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст..ст. 1054 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Довід, зазначений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про порушення судом норм матеріального та процесуального права, не може бути прийнятий до уваги, оскільки таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування правильно постановленого рішення, судовою колегію не встановлено.
Довід, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про неправильну оцінку доказів та обставин по справі, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.
Судді :