АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4295/12 Справа № 2/412/336/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю.

Суддів – Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.

При секретарі – Горлаковій Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ПАТ «Українська страхова компанія «Гаран-Авто» на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ПАТ «Українська страхова компанія «Гаран-Авто» до ОСОБА_2 про стягнення суми в порядку регрессу, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Українська страхова компанія «Гаран-Авто» до ОСОБА_2 про стягнення суми в порядку регрессу – відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення їхніх позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в позові, встановив, що 02.02.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір (поліс) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3133398, за яким позивач зобов'язався у межах та на умовах, визначених цим полісом та спеціальним законодавством, відшкодувати шкоду, заподіяну відповідачем потерпілим особам внаслідок експлуатації транспортного засобу «Хонда», д/н НОМЕР_1.

11.02.2008 р. сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача, під час якої останній, керуючи застрахованим транспортним засобом, здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, заподіявши його власнику матеріальну шкоду, розмір якої згідно експертному звіту склав 12.112, 23 грн.

Оскільки зазначений автомобіль був застрахований ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором добровільного майнового страхування від 16.04.2007 р. серії РА № 005730 , співробітниками останньої 08.04.2008 р. був складений страховий акт, за яким розмір відшкодування склав 9.696, 10 грн., а 04.08.2008 р. - уточнений страховий акт, яким розмір відшкодування збільшений до 10.744, 26 грн.. Вказані суми були виплачені на користь власника автомобіля 16.04.2008 р. та 07.08.2008 р..

28.08.2008 р. ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до позивача з регресною вимогою, у якій запропонувало йому як страховику, що здійснив страхування цивільної відповідальності ОСОБА_2, відшкодувати заподіяну останнім шкоду в порядку регресу.

03.10.2008 р. позивачем був складений страховий акт , яким зазначена ДТП визнана страховим випадком, сума страхового відшкодування визначена на рівні 10.744, 26 грн. та 15.10.2008 р. виплачена на користь ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Вивчивши виниклі між сторонами правовідносини, суд першої інстанції прийшов до наступного.

Згідно пп. 38.1.1. «ґ» п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право пред'явити регресний позов до страхувальника у випадку, якщо останній не повідомив його про настання страхового випадку у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 того ж Закону України.

Станом на час настання страхового випадку пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» був викладений у редакції, що передбачала обов'язок страхувальника здійснити таке повідомлення невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди. Законом України від 17.02.2011 р. № 3045-УІ ця норма закону була викладена у новій редакції, що передбачає лише обов'язок страховика вжити заходи з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, без зазначення будь-яких строків та умов, що унеможливлює застосування норми пп. 38.1.1. «ґ» п. 38.1. ст. 38 того ж Закону України та скасовує встановлену нею відповідальність страхувальника.

Оскільки, позивач звернувся до суду після внесення зазначених змін до спеціального закону, а також приймаючи до уваги, що згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства, які пом'якшують або скасовують цивільно-правову відповідальність особи, мають зворотну силу у часі, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст.. 33, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.. 5 ЦК України,ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, вказані відповідачем в апеляційній скарзі про порушення судом норм матеріального та процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до тлумачення діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Українська страхова компанія «Гаран-Авто» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :