Справа № 314/5317/15-ц Провадження № 2/314/188/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.04.2016 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                                                Капітонова Є.М.,

за участю позивача                                 ОСОБА_1,

представника позивача                                 ОСОБА_2,

секретаря судового засідання                                                              Ластовець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31 травня 2014 між ним та відповідачем було підписано розписку, відповідно до умов якої позивач передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 10 000 гривень, а останній зобов'язався повернути зазначену суму грошових коштів до 08 березня 2015 року. Відповідач на звернення в усній формі про повернення коштів не реагує, зобов'язання за розпискою щодо повернення грошових коштів не виконує.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, тому відповідно до ч.1 ст. 224 та ст. 225 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем коштів від позивача підтверджується розпискою від 31 травня 2014, відповідно до якої відповідач отримав від позивача в борг 10000,00 гривень та зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів до 08 березня 2015 року.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, відповідач у строк, передбачений розписками свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

На підтвердження своїх доводів позивачем було надано розписку, як це передбачено ст. 1047 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_3 суми боргу по розписці підлягають задоволенню, а саме у розмірі 10 000,00 гривень.

Оскільки судом встановлено, що відповідач зобов'язання за договором позики не виконує в результаті чого утворилась заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1, паспорт СЮ16236 виданий Вільнянський РВ ГУМВС України в Запорізькій області 26.05.2009, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_2, паспорт СВ920206 виданий Вільнянський РВ ГУМВС України в Запорізькій області 03.03.2005, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) борг у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1, паспорт СЮ16236 виданий Вільнянський РВ ГУМВС України в Запорізькій області 26.05.2009, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_2, паспорт СВ920206 виданий Вільнянський РВ ГУМВС України в Запорізькій області 03.03.2005, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Вільнянським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Є.М. Капітонов

04.04.2016