Судове рішення #5468226

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"02" лютого 2009 р.                                                                                          № 5/118-09

Суддя Могил С.К., розглянувши матеріали за позовом: суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

до відповідачів:

1.          приватного підприємства „Золота рибка”

2.          відділу державної виконавчої служби Білгород –Дністровського управління юстиції Одеської області

про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні.

ВСТАНОВИВ:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів приватного підприємства „Золота рибка” та відділу державної виконавчої служби Білгород –Дністровського управління юстиції Одеської області про визнання права власності та зобов’язання винити певні дії.

Згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України,            порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”, а саме п. 14 вказаного листа, зазначено про розмір державного мита, яке сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно, а також наведено правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 № 8/219-07, за якою розмір державного мита з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.

Як видно з квитанції від 23.01.2009 року, доданої до позовної заяви, позивачем було оплачено державне мито в розмірі 102 грн., при цьому у позові було заявлено, як вимогу про визнання права власності, так і вимогу немайнового характеру про зобов’язання до вчинення певних дій.  

Таким чином, з урахуванням викладеного, наявних документів, на думку суду позивачем не надано до суду доказу оплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Згідно п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України –суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.          Позовну заяву повернути позивачу без розгляду.

2.          Видати позивачу довідку на повернення держмита.

У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 102, 00 грн., перераховане згідно квитанції від 23.01.2009 р., підлягає поверненню.

        Додаток на 26 аркушах та довідка на повернення держмита.

Суддя                                                                                 Могил С.К.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація