Справа №2-158/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Бондар СБ.,
при секретарі - Тугусовій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія» в особі філії МРК «Теплоенергія» «Чугуївтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2про розірвання договору реструктурізації та стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. У позовній заяві позивач вказував, що відповідачі є абонентами філії МРК «Теплоенергія», яка з 01.08.2001 року, згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», є частковим правонаступником Чугуївського підприємства теплових мереж в частині розподільчого балансу. Заборгованість відповідачів передана по розподільчому балансу. Відповідачі своєчасно не сплачували за надані їм послуги з теплопостачання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості» між сторонами був укладений договір НОМЕР_1 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання. Згідно п. 1 цього договору, відповідачі зобов'язані сплатити заборгованість, що утворилася станом на 01 червня 2004 року в розмірі 1255,97грн.; з 01.06.2004 року по 01.06.2009 року відповідачі зобов'язалися рівними частинами кожен місяць по 19,27 грн. здійснювати щомісячні поточні платежі, однак зазначені зобов'язання не виконують, чим порушують умови договору.
Відповідачам неодноразово вручалися листи з вимогами оплатити заборгованість, однак в добровільному порядку заборгованість не була сплачена, чим філії МРК «Теплоенергія» «Чугуївтеплоенерго» заподіяна шкода.
На підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, позивач просить суд вищевказаний договір розірвати та стягнути з відповідачів загальну суму заборгованості в розмірі 2659,90 грн.
2
У судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про заміну відповідача і просила стягнути зазначену суму заборгованості тільки з відповідача ОСОБА_2, оскільки він надав суду заяву про визнання відповідачем по справі тільки його, так як він працездатний та не оспорює суму заборгованості. За клопотанням позивача, згідно зі ст. 33 ЦПК України, суд здійснює заміну по справи належним відповідачем ОСОБА_3, який у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду. Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача в прибуток держави держмито в розмірі 51 грн. та ЗО грн. - на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11,81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, 525, 526, 530, 651 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія» в особі філії МРК «Теплоенергія» «Чугуївтеплоенерго» до ОСОБА_2про розірвання договору реструктурізації та стягнення заборгованості - задовольнити.
Розірвати договір НОМЕР_1 про реструктуризацію заборгованості з теплопостачання, укладений між сторонами 29 червня 2004 року.
Стягнути з ОСОБА_2на користь позивача заборгованість з теплопостачання у розмірі 2659,90 грн. та 30 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також -держмито у прибуток держави у розмірі - 51 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.