РІШЕННЯ справа № 2-341/ 2007 p.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 року Оболонський районний суд м. Киева в складі
головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Москаленко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-тя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
у жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
В обгрунтуванні позову зазначала, що тривалий час перебувала з ОСОБА_4в дружніх стосунках та надавала їй допомогу у побуті, піклувалася про неї, оскільки вона була хворою та одинокою. 17.01.2005 р. ОСОБА_4. склала на її ім'я заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Веселинівської сільської ради Баришівського району Київської області та згідно з яким ОСОБА_4. заповіла все своє майно на її ім'я.
Після смерті заповідачки вона звернулася до 11 Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та довідалася про те, що 14.02.2006 р. була подана заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини на квартиру АДРЕСА_1 на підставі заповіту, посвідченого 28.01.2006 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Вважає, що ОСОБА_4. не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту на ім'я відповідачки, оскільки страждала на психічну хворобу та перебувала на обліку у психоневрологічному диспансері. З початку 2006 року фізичний та психічний стан здоров'я заповідачки різко погіршився, вона вже не могла виходити з квартири, буда квола та немічна, вела себе дуже дивно. Сам заповіт був записаний зі слів ОСОБА_4. з допомогою технічних засобів, а не особисто померлою
Посилаючись на зазначене просила визнати заповіт складений ОСОБА_4. на ім.'я відповідачки 28.01.2006 року недійсним.
У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Відповідачка позов не визнала та пояснила, що доглядала за ОСОБА_4. до дня її смерті, займалася її похованням. За час піклування та догляду за померлою ні позивачка, ні хто інший допомоги не надавав. Оскільки ОСОБА_4. не мала ніяких родичів, то вирішила свою квартиру заповісти їй. Вона дізналася у нотаріуса, що потрібно для складання заповіту та у визначений день привела нотаріуса у квартиру ОСОБА_4., де і було останньою підписано спірний заповіт, так як вона за станом здоров'я не могла виходити з квартири. Цей заповіт було складено з ініціативи самої ОСОБА_4., без будь-якого примусу. ОСОБА_4 на час складання заповіту психічно була здорова і розуміла значення своїх дій.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання справи у її відсутності. У письмових запереченнях позов не визнала та Пояснила, що на час складання заповіту ОСОБА_4. психічно була здорова, усвідомлювала значення своїх дій, запитувала про наслідки складання заповіту, які їй були роз'яснені. Заповідач власноручно підписала заповіт та розписалася в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 17 січня 2005 року Веселинівською сільською радою Баришівського району Київської області було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_4., згідно з яким вона заповідала все своє майно на ім'я ОСОБА_1.
28 січня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_4., згідно з яким заповідачка заповідала АДРЕСА_1 в м. Києві на ім'я ОСОБА_2
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4. померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно зі ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний судом недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених ст.ст. 225 і 231 цього Кодексу.
За таких обставин заповіт складений ОСОБА_4. 28.01.2006 року на ім.'я відповідачки скасував заповіт складений на ім.'я позивачки 17.01.2005 року в частині АДРЕСА_1
Згідно зі ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або ) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
У судовому засіданні представник позивача ніяких доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_4. на час складання заповіту на ім'я відповідачки не могла усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними не надала. Більше того, у своїх поясненнях не стверджувала Даний факт, а висловила лише припущення цього посилаючись на те. що ОСОБА_4. перебувала на обліку у психоневрологічному диспансері.
Проте, з медичної картки ОСОБА_4. вбачається, що з приводу психічних розладів вона зверталася не часто та після 2 березня 2004 року взагалі не зверталася. При зверненні ж до психіатра скаржилася на втрату апетиту, плаксивість, порушення сну. Будь-які записи про інші психічні захворювання у медичній картці відсутні.
У судовому засіданні свідки, як з боку відповідачки, так і з боку позивачки вказали на те, що ОСОБА_4. при спогадах про померлого чоловіка плакала, неї переслідували страхи, оскільки вона була одинокою та боялася, що їй можуігь спричинити шкоду з метою заволодіння квартирою. Будь-яких інших свідчень, які б підтвердили психічний розлад ОСОБА_4. свідки не надали.
Клопотання про призначення судової психіатричної експертизи для вирішення питання чи могла заповідач розуміти значення своїх дій або керувати ними позивач чи її представник не заявляли.
Зі свідчень свідка ОСОБА_5 вбачається, що у день підписання заповіту на ім'я відповідачки ОСОБА_4. особисто говорила їй про те, що нею складено заповіт на ім'я ОСОБА_2 та при цьому була психічно здорова, вела себе адекватно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 225,1254 ЦК України, ст.ст. 10,60,213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.