Справа № 1-п-7/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року смт.Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Грищенка М.В., при секретарі - Дубчак Н.В., з участю: прокурора - Немченінової Г.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3, потерпілого - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.122 КК України, яка надійшла до суду з постановою слідчого для розгляду в судовому засіданні питання про застосування амністії,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2011 року до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.122 КК України, яка надійшла до суду з постановою слідчого для розгляду в судовому засіданні питання про застосування амністії.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 10 липня 2011 року близько 01 години 30 хвилин поблизу будинку культури по вул.Леніна,8 в с.Водотиї Брусилівського району на грунті неприязних стосунків між неповнолітнім ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_1 умисно наніс один удар рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_4, від чого той втратив орієнтацію в просторі. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 знову повторно наніс один удар рукою та головою в обличчя потерпілого ОСОБА_4 Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_1 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці спинки носу, синця на верхній повіці лівого ока, синця у в ділянці внутрішнього кута лівого ока з переходом на підочну ділянку, перелому кісток спинки носу, перелому лівої вилочної кістки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечним для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я.

За таким обвинуваченням дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.І ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

В постанові слідчого зазначено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.122 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 визнав себе винним за пред’явленим обвйнув’й^енням повністю, заявив про щире каяття і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону Країни «Про амністію у 2011 році». В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, його законний представник та захисник підтримали клопотання, просили задовольнити, звільнити його від кримінальної відповідальності і закрити провадження в справі. ..

В судовому засіданні прокурор Немченінова Г.В. підтримала постанову слідчого і вважала, що є достатні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст.1 ч.І п. а), 6 Закону України «Про амністію у 2011 році».

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечив проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією.

Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією, суд враховує, що до направлення кримінальної справи до суду ОСОБА_1 було роз’яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та повідомлено про право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. ОСОБА_1, його законний представник та захисник не заперечували проти цього як під час досудового слідства так і в суді.

Згідно з пунктом а) ч.І ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Відповідно до ст.6 цього Закону звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, зазначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті першої цього Закону, кримінальні справи стосовно яких, перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

ОСОБА_1К обвинувачується у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, і який вчинений до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році».

ОСОБА_1 народився 20 листопада 1994 року і на момент вчинення злочину, за яким йому пред’явлено обвинувачення, був неповнолітнім.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що є достатні підстави, передбачені пунктом а) ч.І ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році», для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом а) ч.І ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році», ст.6ч.1п.4, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, к.64, раніше не судимого, від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.І ст.122 КК України, і закрити провадження в справі внаслідок амністії.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового слідства запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської о( щасті протягом семи діб з моменту проголошення.

Суддя Грищенко М. В.