ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2016Справа №910/2280/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс"

До Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс"

Простягнення 209 984,02 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники:

Від позивачаКравченко С.І. - представник за довіреністю від 19.01.2016

Від відповідача Карук О.О. - представник за довіреністю від 24.12.2015

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.03.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" 176 380 грн. заборгованості з оплати поставленого за договором від 06.06.2014 № 450-1 товару, 6 349,68 грн. інфляційної складової боргу, 1 739,64 грн. 3 % річних, 25 514,70 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2280/16 від 15.02.2016, яку призначено до розгляду на 02.03.2016.

У судове засідання, призначене на 02.03.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, подавши до відділу діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою уповноваженої на представлення інтересів особи.

Від позивача судом було прийнято документи на виконання вимог ухвали від 15.02.2016 та здійснено перехід до розгляду спору по суті, в ході якого представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов, вказуючи на прострочення відповідача та відсутність підстав для невиконання грошових зобов'язань з оплати прийнятого у власність товару.

Ухвалою від 02.03.2016 розгляд справи було відкладено на 23.03.2016 зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, неявку його представника, який подав відповідне клопотання.

23.03.2016 під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлений позов про стягнення заборгованості з оплати поставленого відповідачу товару за договором від 06.06.2014 № 450-1 з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних за час прострочення та договірної неустойки.

На підтвердження позовних вимог суду було подано договір від 06.06.2014 № 450-1 та додаткові угоди до нього, специфікацію, товарно-транспортну (залізничну) накладну, вантажно-митну декларацію, повідомлення про фактичне вивезення товарів, видаткову накладну, рахунок на оплату, двосторонній акт звірки розрахунків, письмову вимогу про оплату боргу, банківські виписки в якості доказів проведення часткових розрахунків.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи на недотримання умов договору з боку позивача, який здійснив поставку товару, кількість якого не відповідає специфікації, без заявки покупця і погодження графіку відвантаження. Також, представник відповідача наголошував на тому, що строк оплати за договором не настав, адже позивач не виставив рахунок-фактуру, а тому підстави для оплати отриманого товару та нарахування 3 % річних, інфляційних втрат і пені відсутні.

Поряд з цим, представник відповідача заявив клопотання про зменшення пені.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання, в зв'язку з його необґрунтованістю.

За наслідками засідання, що відбулося 23.03.2016, судом було оголошено перерву до 30.03.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для отримання від позивача пояснень з урахуванням відзиву на позовну заяву та клопотання про зменшення пені.

30.03.2016 в судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції у спорі. Представник позивача подав письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2014 Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс") в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" в якості продавця уклали договір на поставу рідкого натрієвого скла № 450-1, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця рідке натрієве скло ДОСТ 13078-81 виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс", а покупець зобов'язався приймати вказаний товар та оплачувати його на умовах цього договору.

Строк дії зазначеного договору визначено у п. 12.1, згідно з яким договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Предметом договору є продаж рідкого натрієвого скла виробництва ТОВ «Дніпросклосервіс»

У п. 1.2 договору сторони погодили, що товар поставляється партіями. Найменування, ціна і кількість товару у кожній партії, що поставляється, визначаються сторонами у додатках-специфікаціях, які укладаються до цього договору та становлять його невід'ємну частину.

Під партією розуміється товар, що переданий на умовах цього договору по одному транспортному документу (п. 1.3).

Відповідно до п. 2.2 укладеного правочину, сума договору становить загальну суму поставок окремих партій товару та не повинна перевищувати 500 000,00 грн., враховуючи ПДВ.

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється в автоцистернах продавця на умовах поставки СРТ, м. Армянськ, Північна промзона у редакції "Інкотермс" 2000 року.

За умовами розділу 4 договору продавець здійснює поставку партії товару за письмовою заявкою покупця у строк, вказаний у погодженому графіку відвантажень, погодженому обома сторонами (п. 4.2). Заявка, в якій вказується номер і дата договору, номер і дата відповідного додатку-специфікації, найменування і кількість товару, графік відвантаження, подається продавцю до 20 числа місяця, що передує відвантаженню (п. 4.3). Одночасно з партією товару продавець передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, сертифікат відповідності підприємства-виробника на партію, що поставляється, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну (п. 4.4). Датою передачі товару вважається дата прийняття товару у м. Амянську, Північна промзона (п. 4.5). право власності на товар переходить від продавця до покупця від дати прийняття товару у м. Армянську, Північна промзона (п. 4.6).

Відповідно до п. 5.1 договору покупець проводить оплату продавцю за фактичну кількість товару протягом 10-ти банківських днів від дати поставки товару, якщо інші умови оплати не обумовлені в додатках-специфікаціях.

Покупець проводить оплату згідно з виставленим рахунком-фактурою (п. 5.2).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Додатковою угодою №3 від 16.03.2015 до договору №450-1 від 06.06.2014 сторони внесли зміни до договору у зв»язку зі зміною найменування покупця та зазначили найменування покупця замість: Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" визначили назву покупця Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" та виклали в новій редакції реквізити покупця.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між Приватним акціонерним товариством "Юкрейніан Кемікал Продактс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" виникли правовідносини, що підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

14.09.2015 сторони підписали додаток-специфікацію № 13 до договору від 06.06.2014 № 450-1, якою погодили поставку 300,000 т скла натрієвого рідкого силікатного модуль 2,93-3-,05 загальною вартістю 1 047 000,00 грн.; строк поставки - вересень-жовтень 2015 року; умови оплати - відстрочення платежу протягом 10-ти банківських днів від дати поставки партії товару. Товар поставляється наливом в залізнодорожніх цистернах та в автоцистернах на умовах СРТ, СЕЗ Крим, м.Армянськ, Північна Промзона.

За твердженнями позивача в рамках укладеного договору в вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" передало у власність відповідача товар на загальну суму 216 380,00 грн., за які Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" розрахувалося частково в сумі 40 000,00 грн., заборгувавши 176 380,00 грн.

Відповідач факт отримання від позивача товару вартістю 216 380,00 грн. не заперечив, проте вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню через відсутність його заявки на поставку, погодженого ним графіку поставки та у зв'язку з неотриманням від позивача рахунку-фактури на оплату товару.

Крім того, відповідач вказує на прострочення позивача, який не поставив товар у кількості, погодженій в додатку-специфікації від 14.09.2015 № 13.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання умов договору від 06.06.2014 № 450-1 та додатку-специфікації від 14.09.2015 № 13 позивач відвантажив та поставив залізничним транспортом, а відповідач прийняв скло натрієве рідке у кількості 62 т вартістю 216 380,00 грн. (сертифікат якості від 14.09.2015 № 155), що підтверджується товарно-транспортною (залізничною) накладною від 15.09.2015 № 3449, вантажно-митною декларацією ЕК 24 АА, № 508050000/2015/040589, повідомленням про фактичне вивезення товарів, видатковою накладною від 15.09.2015 № 151 на суму 216 380,00 грн., рахунком на оплату від 15.09.2015 № 159 на суму 216 380,00 грн.

Зазначені первинні бухгалтерські документи містять посилання на договір сторін, додаток-специфікацію, сертифікат якості, рахунок-фактуру, видаткову накладну, а тому є належними доказами відвантаження, поставки товару продавцем та передачі його у власність покупця. Видаткова накладна №151 від 15.09.2015 року до договору №450-1 від 06.06.2014 року підписана сторонами, містить посилання на рахунок на оплату товару №159 від 15.09.2015 року, та підтверджує продаж 62 тон скла натрієвого рідкого на суму 216380 грн. Рахунок на оплату №159 від 15.09.2015 року виставлений позивачем відповідачу за договором №450-1 від 06.06.2014 року на суму 216380 грн. за продане скло натрієвого рідкого 62 т. При цьому, суд враховує пояснення позивача, не заперечені представником відповідача відносно наявності в товарно-транспортній (залізничній) накладній від 15.09.2015 № 3449 вказівки на контракт від 01.11.2014. Так, судом встановлено, що таким контрактом є угода відповідача з його контрагентом, якому відповідач перепродає товар, отриманий від позивача і вказівка на таку угоду відповідає порядку оформлення цього виду транспортних документів, зокрема, наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом" від 01.11.2010 № 800, який передбачає, що оформлення залізничної накладної здійснюється в електронному вигляді до поставки вантажу одержувачу. До моменту паперового оформлення, графи накладної можуть заповнюватися відправником, одержувачем (у випадку переадресування) або залізницею. У товарно-транспортній (залізничній) накладній від 15.09.2015 № 3449 графу "відмітки не обов'язкові для залізниці" була заповнена одержувачем та вміщує посилання на контракт, укладений ним з контрагентом, якому вантаж перенаправляється після одержання його від позивача.

На підтвердження проведення відповідачем неповної оплати за поставлений товар, позивач надав суду банківські виписки за період серпня-жовтня 2015 року, з яких слідує, що відповідач здійснював часткові оплати за чотири поставлені партії товару з простроченням платежів і його заборгованість за спірним договором та видатковою накладною від 15.09.2015 № 151 становить 176 380,00 грн., адже платежі, що надходили від відповідача в описаний період не містили вказівки на певну видаткову накладну чи специфікацію, а тому правомірно зараховувалися позивачем у порядку черговості їх отримання.

Отже, з приєднаними до позовної заяви документами підтверджуються обставини поставки відповідачу згідно з рахунком-фактурою від 15.09.2015 № 159 та видатковою накладною від 15.09.2015 № 151 товару вартістю 216 380,00 грн. та їх часткова оплата в сумі грн.

Між сторонами також складений акт звірки взаємних розрахунків, який підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором №450-1 від 06.06.2014 року в сумі 186630 грн. станом на 10.11.2015 року, з яких 176630 грн. заборгованість саме за накладною від 15.09.2015 року №151.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що строк оплати за договором не настав. Суд відхиляє такі заперечення, оскільки договором від 06.06.2014 № 450-1 та додатком-специфікацією до нього момент оплати товару не ставиться в залежність від дати виставлення рахунку-фактури (п. 5.1, 5.2).

У даному випадку, в договорі чітко встановлено строк розрахунків (10-ть банківських днів з дати поставки), а рахунок-фактура є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України і його не слід вважати простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відсутність наразі доказів передачі позивачем відповідачеві рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати отриманого у власність товару.

Крім того в матеріалах справи є рахунок-фактура від 15.09.2015 № 159 та видаткова накладна від 15.09.2015 № 151, яка підтверджує виставлення позивачем відповідачу рахунку на оплату товару та отримання зазначеного рахунку на оплату відповідачем.

Так само, не є відкладальною умовою або ж простроченням кредитора (позивача), що унеможливлюють виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, відсутність погоджених покупцем заявки на поставку товару та графіку відвантаження. Відповідач прийняв товар, заборгованість визнач в акті звірки, заперечень щодо недопоставки товару або поставки неякісного товару не надав, умовами договору визначений строк оплати товару: відстрочення платежу протягом 10-ти банківських днів від дати поставки партії товару.

05.01.2016 позивач надіслав відповідачеві письмову вимогу від 04.01.2016 № 11 про термінове проведення розрахунків за договором

Відповіді на вказану вимогу суду подано не було.

Отже, обставини неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором від 06.06.2014 № 450-1 є доведеними, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу слід задовольнити повністю.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 25 514,70 грн. договірної неустойки в вигляді пені, 1 739,64 грн. 3 % річних та 6 349,68 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п.п. 7.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну чи неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

Відповідач у своєму клопотанні про зменшення розміру пені, посилається на збиткову діяльність підприємства. Відповідач зазначив, що знаходиться у скрутному фінансовому становищі та майже не здійснює господарську діяльність, та послався на ст.. 614 ЦК України і зазначив про відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

З вказаного вище клопотання суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені. Сторони уклали договір, який підлягає обов'язковому виконанню та погодили умови настання та розмір відповідальності за не належне виконання сторонами договірних зобов'язань. Відповідач не надав доказів того, що він вчиняв заходи для належного виконання умов договору та зменшення негативних наслідків від його не виконання. Крім того, відсутність грошових коштів не звільняє особу від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання та від відповідальності за їх невиконання. Суд звертає увагу, що розмір пені за порушення грошового зобов'язання уже обмежений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та щодо строку нарахування пені обмеження встановлено Господарським кодексом України. Зважаючи на доведеність факту прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором від 06.06.2014 № 450-1, з огляду на умови даного договору та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги видаються правомірними і обґрунтованими.

Відповідно до уточненого розрахунку суду, що був проведений з урахуванням часткової оплати за поставлений товар, періодів прострочення відповідача за вирахуванням днів оплати, розмір пені за не несвоєчасну і неповну оплату становить 27 754,49 грн., 3 % річних - 1 878,33 грн. Розрахунок інфляційних нарахувань позивача відповідає уточненому розрахунку суду.

Позивач просить стягнути 1 739 грн. 64 коп. 3 % річних, 25 514 грн. 70 коп. пені, тобто менше ніж розраховано судом. Зважаючи на відсутність у господарського суду права виходу за межі позовних вимог, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" в частині стягнення пні та 3 % річних підлягає задоволенню згідно з розрахунком позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати у справі - на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, літера А, ідентифікаційний код 32785994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" (49007, м. Дніпропетровськ, вул. Данили Нечая, 31, кв. 16, ідентифікаційний код 36639185) 176 380 (сто сімдесят шість тисяч) грн. боргу, 6 349 (шість тисяч триста сорок дев'ять) грн. 68 коп. інфляційної складової боргу, 1 739 (одну тисячу сімсот тридцять дев'ять) грн. 64 коп. 3 % річних, 25 514 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 70 коп. пені, 3 149 (три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 76 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2016

Суддя І.В. Усатенко