АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-2491/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
22 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Красвітної Т.П.
суддів - Дерев’янка О.Г., Черненкової Л.А.
при секретарі - Шило С.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьї особи: Закрите акціонерне товариство
ОСОБА_6 „Кредит-Дніпро”, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Завод монтажних виробів» недійсним ,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, зазначивши про те, що з 29 квітня 1975 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 Під час шлюбу ОСОБА_4 без його згоди 12 грудня 2000 року продала відповідачці ОСОБА_5 979 акцій ВАТ «Завод монтажних виробів», оформивши передавальне розпорядження. Оскільки укладена між відповідачами угода не відповідає нормам Сімейного кодексу України й ущемляє його права, позивач просив визнати недійсним договір купівлі- продажу 979 акцій ВАТ «Завод монтажних виробів» від 12 грудня 2000 року.
Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.04.2007 року ОСОБА_3 в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 вказує про те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, тому просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 з березня 1992 року працювала на Придніпровському заводі монтажних виробів, який перейменовано ВАТ «Завод монтажних виробів», головним бухгалтером. За час роботи на підприємстві отримала 979 простих іменних акцій ВАТ «Завод монтажних виробів».
Згідно договору купівлі-продажу від 12 грудня 2000 року, укладеного в простій письмовій формі, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купила 979 акцій ВАТ «Завод монтажних виробів», ціною за одну акцію 1 грн., номінальною вартістю 22 грн. 32 коп .. Загальна вартість 979 грн. (а.с.7)
В цей же день, 12 грудня 2000 року ОСОБА_4 було оформлено та підписане передавальне розпорядження для внесення відповідних відомостей про зміну власника до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Завод монтажних виробів», при цьому нотаріусом відповідно до вимог п.4.4.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, було посвідчено справжність підпису ОСОБА_4 на передавальному розпорядженні,
відповідно до якого ОСОБА_4 перереєструвала акції на ОСОБА_5, яка зареєстрована реєстратором АБ «Кредит-Дніпро», як власниця акцій. (а.с.8)
Згідно ч.2 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» - іменні цінні папері випущені в документальній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід права за цінним папером до іншої особи).
Індосамент акцій відбувається шляхом оформлення передавального розпорядження згідне вимог п.4.4.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів на фондового ринку від 26.05.1991 року. Право власності на такі акції у покупця виникає лише у випадку дотримання зазначених вимог закону. Діючим на час укладення договору законодавством не передбачалось обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу акцій.
За таких обставин, судом першої інстанції обгрунтовано зазначено в рішенні про те, що сторонами по договору купівлі-продажу акцій від 12 грудня 2000 року, були виконані вище зазначені вимоги закону, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що згідно Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» суб’єктами корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві є лише акціонери та саме акціонерне товариство.
Акція як пайовий цінний папір засвідчує право на частку у статутному капіталі акціонерного товариства того із подружжя, який є акціонером. Акціонер як власник акцій є носієм повного комплексу корпоративних прав та обов’язків. Ці права акціонера є неподільними, другий з подружжя не може втручатися у діяльність акціонера і контролювати його дії щодо участі в управлінні товариством як особистим правом, тому будь-яка згода другого з подружжя на розпорядження акціонером акціями чинним законодавством не передбачена.
Таким чином, з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.
Керуючись ст.ст.209,218,303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців
Головуючий
Судді