Справа №2-43/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2007р.            Волноваський районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді                                                                    Троян Л.Г.

при секретарі                                                                                           Ковтиха О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волновасі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності і зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Регіональний фонд підтримки підприємництва про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

5.04.2006р. ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. Вказував, що 19.03.2005р. між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу автомобіля Мерседес-Бенс-310 д/номер НОМЕР_1 з розстрочкою платежу. При укладенні угоди він сплатив відповідачу 5000 доларів США та отримав автомобіль. Остаточну суму 2500 доларів США він сплатив 16.01.2006р., але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тому просив визнати договір дійсним.

29.05.2006р. відповідач ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом, в якому просив витребувати автомобіль та передати йому, оскільки автомобіль згідно договору застави від 6.10.2004р. зі змінами від 11.03.2005р. знаходиться під заставою та дія доручення на ім'я позивача на право управління автомобілем припинена його заявою від 8.04.2006р.

і .06.2006р. ОСОБА_1 вернувся з додатковим позовом, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль.

14.11.2006р. ОСОБА_1 звернувся з заявою про зміну позовних вимог, посилався на те, що позивач анулював доручення забрав у нього спірний автомобіль, тому просив стягнути з відповідачів отриману ними суму по договору купівлі-продажу автомобіля 38250грн.

26.12.2006р. ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила витребувати у ОСОБА_1 мікроавтобус та передати їй, так як вважає, що він є спільною сумісною власністю з ОСОБА_2, так як автомобіль придбаний в період шлюбу, чоловік продав автобус без її відома, оскільки вона давала згоду тільки на передачу автомобіля в оренду.

У судовому засіданні позивач наполягає на позові про стягнення суми 38250грн.

Відповідачі від зустрічних вимог відмовилися, позов ОСОБА_1 про стягнення суми 38250грн. визнали повністю.

Представник третьої особи змінений первісний позов визнав, та пояснив, що спірний автомобіль згідно договору застави від 6.10.2004р. зі змінами від 11.03.2005р. знаходиться під заставою, тому не може бути предметом купівлі-продажу, а так як відповідач згоден повернути отримані кошти, то він проти цього не заперечує.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно ст.1212 ЦК України особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно і годі, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Судом встановлено, що 19.03.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений   договір   купівлі-продажу   автомобіля   Мерседес-Бенс-310   д/номер   НОМЕР_1   з розстрочкою платежу до 16.01.2006р. При укладенні угоди позивач сплатив відповідачу 5000 доларів США та отримав автомобіль разом з дорученням на його управління, посвідченим нотаріально 15.03.2005р. Остаточну суму 2500 доларів США позивач сплатив 16.01.2006р. Відповідно курсу долара сплачена сума склала 38250грн.

Автомобіль згідно договору застави від 6.10.2004р. зі змінами від 11.03.2005р. знаходиться під заставою, тому не міг бути предметом купівлі-продажу.

8.04.2006р. ОСОБА_2 анулював дію доручення на право управління ОСОБА_1 автомобілем та в червні 2006р. забрав у нього автомобіль, місцезнаходження якого на теперішній час не встановлено.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 у виконання договору купівлі-продажу автомобіля отримали від позивача 38250 грн., але договір купівлі - продажу не уклали, доручення на право управління анульоване, автомобіль у позивача відсутній, тому вони володіють грошима позивача без достатніх правових підстав і зобов'язані їх повернути позивачу.

На підставі ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати за оплату судового збору -383грн.. та 30грн. ІТЗ необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 1212 ЦК України, ст.88 ЦПК України, керуючись ст.ст.60, 212-214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 38250грн. боргу, 383грн. судового збору та 30 грн, ІТЗ, а всього 38663грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Волиоваський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня оголошення рішення й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до Апеляційного суду Донецької області, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.