Справа №2-96
2007 p.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Стахановський міський суд Луганської області
в складі:
головуючого судді Очеретного О.В.
при секретарі Зернової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стаханові справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небеспеки, -
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та у позовної заяві вказав, що 05 листопада 2005 року у 18 годин 10 хвилин на вул. Б. Хмельницького м. Стаханова ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом машиною ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1, не враховуючи дорожну обстановку, не вибрав беспечної швідкісті руху, не переконався в тому, що не скоїть загрозу для інших участників руху, в наслідок чого сталося дорожно-транспортна пригода - зіткнення з автомобілем ГАЗ 2410 д.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача. За порушення вимог ст. 124 КУпАП ОСОБА_3 притягнутий суддею м. Стаханова до адміністративної відповідальності. Машина позивача була пошкоджена та по заключению авто-товароведческого дослідження ДТП сума ремонтних робіт складає 4124 грн. 37 коп. Про час та дату проведення дослідження експертом позивач викликав телеграмою відповідача, но той не прибув на місце проведення дослідження фахівцем. Згідно до вимог ст. 1187 Цивільного Кодексу України позивач вважає, що шкоду, яку йому було спричинено при даному ДТП повинен відшкодувати йому той, хто володіє транспортним засобом машиною ВАЗ 21-11, тобто відповідач ОСОБА_2 - батько учасника ДТП ОСОБА_3. Позивач вказує, що пошкодження його машини він повинен був припинити свій звичайний образ життя, він вимушений був проводити самостійно ремонт машини, відповідач відмовив йому в наданні допомоги, зокрема і грошової, тому позивач вважає що йому була нанесена моральна шкода, суму якої він визначив у 4000 гривен. Позівач свертається до суду та просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 4124 грн. 37 коп., моральну шкоду у сумі 4000 гривни та понесені ним судові витрати. Позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача є метою забеспечення його позовних вимог.
У судовому засіданні позивач свої доводи, викладені у позовній заяві повністю підтримує та наполягає на них, просить суд задовольнити позов, так як якщо відповідач добровільно відремонтував йому машину, або оплатив би гроші для її ремонту, то він би не звертався до суду та не вимагав би моральної шкоди. Дійсно відповідач запропонував відремонтувати машину, але ж ніяких дій для цього не прийняв, він вимушений був сам за свої гроші, більш ніж у 4600 гривен провести ремонт, так як машина йому потрібна кожен день для роботи. Сума ремонту машини більше ніж вказано фахівцем у виводах заключения НОМЕР_3, так як йому пришлося сплачювати і за роботу, і за розборку, і за швидкій ремонт. Підтвердити суму витрат фактичну він не взмозі, так як сам провів ремонт машини по усному договору, витратив значно більшу суму грошей, чим вказано у заключенні фахівця. Свій позов підтримує та просить суд задовольнити його позов стягнути на його користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4124 грн. 37 коп., моральну шкоду у сумі 4000 грн. та понесені ним судові витрати за оплату експертизи 550 грн., судового збору 251 грн. та витрат на інформаційно-технічне забеспечення суду - 30 грн., та просить суд, з метою забеспечення його позову накласти арешт на майно відповідача.
Законний представник позивача ОСОБА_4 повністю підтримує позовні вимови ОСОБА_1, просить суд задовольнити іх, так як ОСОБА_2 є власником машини, якою на день ДТП керував його син ОСОБА_3, сам відповідач заявив, що він відповідає за технічний стан машини, тому він повинен сплатити і моральну шкоду, відповідач повинен сплатити позивачу судові витрати. Щоб забезпечити виконання позовних вимог позивача, просить суд накласти арешт на майно відповідача.
Відповідач у справі ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_3 визнає частково, в межах суми 2500 грн.,матеріальної шкоди, та сум по судовим витратам, позовних вимог по відшкодуванню моральної шкоді він не визнає, так як не був за кермом машини коли сталася дорожно-транспортна пригода, машиною керував його син ОСОБА_3. Крім того, він самзвірівся у автомагазині про ціни тих запчастин, які вказані у висновку фахівця по проведеному авто-товароведческому дослідженню по спричиненої шкоди позивачу, ціна запчастин нижче чим вказано у заключені. Тому вважає що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди значно завишені. Він пенсіонер, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду м. Стаханова, має постійне місто проживання та реєстрації в м. Стаханові буде відшкодовувати позивачу ті суми, які присудить суд та буде виконувати рішення суду, тому вважає, що вимоги позивача про арешт його майна не обгрунтовані, просить суд іх не задовольняти. По сплаті судових втрат позивачу поясняє, якщо суд іх присудить з нього він буде іх сплачувати.
Допитаний як свідок у судовому засіданні ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно він 5 листопада 2006 року у 18 годин на машині батька ВАЗ 21011 д.н. , НОМЕР_1 рухався з сторони пр. Леніна м. Стаханова у сторону центрального ринку. Проїзжая біля АЗС по вул. Б.Хмельницького м. Стаханова попереду нього іхала машина ГАЗ 2410 під керуванням позивача ОСОБА_1. ОСОБА_1 став повертати на перехресті до ресторану "Донбас" м. Стаханова, він же не оцінив обставини на дорозі, коли побачив, що машина позивача намагається виконати поворот ліворуч, намагається різко тормозити, але ж тормо не допоміг та машини зіткнулися Він вів розмову з позивачем з питань ремонту машини, позивач вимагає суму у 700 доларів США та 200 доларів за моральну шкоду, таких грошей у нього нема і він відмовився. Дійсно постановою судді м. Стаханова він притягнутий до адміністративної відповідальності за скоїння ДТП, постанову не оскаржував, а у тому, що відмовили тормоза мав на увазі, що не зміг затормозити раніше, що привело до ДТП. Він навчається у навчальному закладі. Вважає що сума збитків завишена, машини після ДТП роз'їхалися своїм ходом. Пошкодження були, но не такі тяжкі і не на таку суму як вказав позивач. Коли він керував машиною батька, то він відповідав за технічний стан машини, а не батько. Керує він машиною батька на підставі довіренесті батька від 13.07.2004 року.
Вислухавши сторони, свідка по справі, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали адміністративної справи за №3-10158/06 відносно ОСОБА_3, який вчинив порушення за ст. 124 КупАП, надавши оцінку всім у сукупності зібраним доказам по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав:
1. Відповідно до вимог ст. 1187 "Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небеспеки" частини 2, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності...) володіє транспортним засобом. У судовому засіданні було встановлено, що машина ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1 на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2, а ОСОБА_3 керує машиною на підставі довіреності відповідача від 13.07.2004 року (л.с. 33). Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодуванню матеріальної шкоди законні та обгрунтовані і заявлені правильно, відповідно до діючого законодавства. У судовому засіданні відповідач не надав суду письмових доказів того, що ціна матеріальної шкоди позивачем завишена, тому, вважаючи вказані пошкодження машини ГАЗ 2410 в Заключенні фахівця -автотовароведа за НОМЕР_3 від 28.11.2006 року визначені вірно, підстав для іх скосування у суду не має, тому суд вважає, що сума матеріальної шкоди з технічної точки зору може складати розмір у 4124 грн. 37 коп. Тому вказану суму треба вважати материальної шкоди, завданою позивачеві, яку повинен відшкодувати власник авто ВАЗ 21011 ОСОБА_2 в повному обсязі (л.с. 8-21).
2. Відповідно до вимог ст. 1167 Цивільного Кодексу України " Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду", частини першої, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями..., відшкодовується особою, яка її завдала.... У судовому засіданні встановлено, що на час дорожно- транспортної пригоди машиною ВАЗ 21011, яка належить відповідачеві, керував його син - ОСОБА_3. Цей факт підтверджено поясненням ОСОБА_3 органам міліції від 05.11.2006 р. самого ОСОБА_3 в матеріалах адміністративної справи за №3-10158/06, де він визнає, що не урахував дорожну обстановку та не зміг своєчасно зреагувати та зіткнувся з машиною позивача ГАЗ 2410 "Волга". ОСОБА_3 визнан суддею винним за ст. 124 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 4 місяця (лд.с. адмін. №8). Ця постанова ОСОБА_3 не оскаржена та правопорушення ним визнається. Сам позивач у судувому засіданні заявив, що за кермом машини ВАЗ 21011 був дійсно ОСОБА_3, а не відповідач. Посилаючись на вимоги Закону про те, що моральну шкоду відшкодовує та особа, що її спричинила, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у сумі 4000 грн. заявлені в суперечь законодавства та задоволенню не підлягають, так як відповідач ні діями, ні бездіяльністю моральної шкоди позивачеві не міг спричинити.
3. Відповідно до вимог ст. 88 ч. 1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухваляється Рішення, суд присуджує з другої сторони понесені та документально підтверджені судові витрати. Позивач ОСОБА_1 документально підтвердив суду про сплату за авто-технічне досліждження суми у 550 гривень (л.с.6) сплату судового збору по справі на суму 51 гривеня (л.с. 24) та суми у 200 гривень (л.с. 26), сплату витрат на інформаційно технічне забеспечення суду при розгляді цивільних справ у суді у розмірі ЗО гривень (л.с. 25), а всього підтвердив документально своїх судових витрат на суму 831 гривня, яка підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Згідно до ст. 151 ЦПК України, суд по заяві та осіб, які приймають участь у справі може прийняти засоби для забеспечення позову. Розглядаючи вимоги позивача ОСОБА_1 про накладення арешту на майно відповідача, з метою забеспечення його позовних вимог, вивчаючи особу відповідача приходить до висновку, що такої потреби накладати арешт на майно відповідача немає, так як ОСОБА_2 є пенсіонером, стоїть на обліку в Управлінні пенсійного фонду України м. Стаханова, має постійне місце проживання у м. Стаханові, не відмовляється від сплати сум шкоди позивачеві, які будуть присуджені йому судом, тому суд вважає що ці позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, та заявлені без належних підстав.
Виходячи з викладанего, керуючись ст. ст. 10,60, 88 ч.1,151,209 ч.3,212-215,294 ЦПК України, ст. ст. 1167 ч.І та 1187 ч.1 12 Цивільного кодексу України, суд Позовні вимоги ОСОБА_1
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподійної джерелом підвищеної небеспеки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3:
· матеріальну шкоду у сумі 4124 грн. 37 коп;
· судові витрати на загальну суму - 831 грн. (де 251 грн. - судовий збір, 550 грн. - сплата за авто-товароведчеське дослідження; 30 грн. - сплата на інформаційно-технічне забезпечення суду), а всього на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнути суму 4955 грн. 37 коп.
У відшкодуванні моральної шкоди на сумму 4000 гривні позивачу відмовити.
У накладанні арешту на майно відповідача ОСОБА_2 позивачеві відмовити в зв'язку з відсутністю підстав, викладених у ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Стахановського міського суду протягом десяти днів з дня ознайомлення сторін з повним текстом судового рішення, тобто з 29 січня 2007 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Луганської області протягом двадцяти днів з дня подачи заяви про апеляційне оскарження рішення.