Справа №1-31/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 січня 2007 року                                                   Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.

при секретарі - Сікорській О.М.

з участю прокурора - Вдовиченка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_2", згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність по ст. 122 ч.І КК України,

встановив:

ОСОБА_1. 11.10.2006 року близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у власній квартирі АДРЕСА_1, на грунті тривалих неприязних відносин, в ході сварки умисно наніс ОСОБА_2. один удар ногою в область гомілки правої ноги, чим заподів останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох лодижек правої гомілки зі зміщенням, розриву міжберцового синдесмозу, підвивиху стопи зовні, які згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені важкості.

Підсудний ОСОБА_1. вину свою у скоєному злочині визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним злочину, викладені вище, щиро кається, просить не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_2. суду пояснив, що 11.10.2006 року близько 21 години в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_1. наніс йому удар ногою в область гомілки правої ноги, від чого він відчув сильний біль і впав на підлогу. В зв'язку з чим перебував на лікуванні. Претензій до підсудного матеріального та морального характеру немає, вважає за доцільне не позбавляти волі підсудного.

За згодою учасників судового розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку ст. 299 КПК України.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 122 ч.І КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.

Враховуючи особу винного, який характеризується позитивно, що на його утриманні неповнолітня дитина, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1. без відбування покарання у вигляді обмеження волі та застосувати до нього ст.75 КК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 122 ч. 1 КК України на два роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1. обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодичная 'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Сквирський районний суд.