ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2009 р.Справа № 12/106/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.07.2009 року:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Шахміна І.Ю., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний кар’єр”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2009 року
по справі № 12/106/09
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний кар’єр”
про стягнення 9616,51 грн.
В судовому засіданні від 07.07.2009 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ВАТ „Олександрівський гранітний кар’єр” 6450,60 грн. основного боргу, 1599,74 грн. пені, 211,54 грн. 3% річних, 1354,63 грн. збитків від інфляції, вказуючи про неналежне виконання відповідачем умов договору № 172 від 30.08.2007 року про надання транспортних послуг. В правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 16, 526, 530, 549-552, 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2009 року по справі № 12/106/09 (суддя А.К. Семенов) позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ „Олександрівський гранітний кар’єр” на користь позивача 8016,77 грн., з яких 6450,60 грн. боргу, 211,54 грн. річних, 1354,63 грн. збитків від інфляції, 80,16 грн. державного мита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано частковою доведеністю позовних вимог наявними в матеріалах справи доказами та належним правовим обґрунтуванням. Відмовляючи позивачу в стягненні пені у сумі 1599,74 грн., суд вказав про невідповідність наявного в матеріалах справи розрахунку пені чинному законодавству.
Не погодившись з рішенням суду від 31.03.2009 року, ВАТ „Одександрівський гранітний кар’єр” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 відмовити.
Скаржник зауважує на наступних доводах: - судом першої інстанції не прийнято до уваги пропущений позивачем строк позовної давності, встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, а також пунктом 168 Статуту автомобільного транспорту; - суд не надав відповідачу можливості бути присутнім в судовому засіданні та надати необхідні для справи докази, розглянувши спір у першому судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.
В свою чергу, представником позивача в судовому засіданні від 30.06.2009 року надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на неможливість застосування п. 168 Статуту автомобільного транспорту, оскільки цей нормативний акт не є законом, а згідно ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог лише законом може встановлюватися спеціальна позовна давність.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, але наявності підстав для зміни рішення з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного перегляду, 30.08.2007 року між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та ВАТ „Одександрівський гранітний кар’єр” (Замовник) укладено договір № 172 про надання транспортних послуг.
Відповідно до умов вказаного договору Виконавець забезпечує виконання транспортних послуг, а Замовник здійснює своїми силами та засобами навантаження (вивантаження) транспорту (пункти 2.2., 2.5 договору).
Згідно з п.3.1 договору розмір плати за перевезення вантажу визначається на підставі діючих тарифів у розмірі 3,00 грн. за один км. пробігу, без урахування ПДВ. Згідно з пунктами 3.4., 3.5. договору підставою для сплати Замовником запланованих для виконання Виконавцем транспортних послуг є додаткові угоди та акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Розрахунок проводиться шляхом видання грошових коштів з каси підприємства протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
У відповідності до пункту 4.2. договору порушення строків оплати вартості послуг Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми наданих, але не оплачених робіт.
На виконання умов договору сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 05.09.2007р., № 2 від 07.09.2007 р., № 3 від 02.10.2007 р., № 4 від 14.10.2007 р., № 5 від 15.10.2007 р., які є невід’ємною частиною договору № 172 від 30.08.2007 року та якими визначено пункт відправлення, вид вантажу, пункти розвантаження та завантаження, пункт призначення, тарифи на перевезення і таке інше.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 16056,60 грн., з яких відповідач оплатив позивачу 9606,00 грн.
Станом на 31.12.2007 року ВАТ „Одександрівський гранітний кар’єр” та фізична особа –підприємець ОСОБА_2 склали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість ВАТ „Одександрівський гранітний кар’єр” на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 склала 6450,60 грн. Зазначений акт скріплено підписами обох сторін.
Також, згідно з актом звірки взаєморозрахунків, станом на 20.02.2009 року заборгованість відповідача складає 6450,60 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідач не виконав належним чином зобов’язання, чим порушив умови договору щодо здійснення оплати на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 основного боргу в сумі 6450,60 грн., 3% річних від простроченої суми –211,54 грн. та інфляційних втрат у сумі 1354,63 грн.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 4.2 договору № 172 від 30.08.2007 року про надання транспортних послуг передбачено, що у випадку порушення строків оплати вартості послуг Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми наданих, але не оплачених робіт.
Не погодившись з місцевим судом щодо відмови в стягненні з відповідача пені з підстави невідповідності чинному законодавству зробленого позивачем розрахунку пені, колегія суддів вважає, що пеня підлягає стягненню з відповідача за період з 20.02.2008 року по 20.02.2009 року в розмірі 1503,62 грн. (з урахуванням ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та дати звернення з позовом до суду).
Доводи апеляційної скарги стосовно 6-ти місячного строку позовної давності для заявлення основної вимоги з посиланням на пункт 168 Статуту автомобільного транспорту не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма регулює питання звернення з позовом автотранспортних підприємств і організацій, якими фізична особа –підприємець ОСОБА_2 не являється.
Посилання скаржника на розгляд справи за його відсутністю, що є, за твердженням ВАТ „Одександрівський гранітний кар’єр” порушенням пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставним, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, а відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом, а не обов’язком суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, рішення суду від 31.03.2009 року підлягає зміні, а апеляційна скарга ВАТ „Одександрівський гранітний кар’єр” - залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарсько процесуального кодексу України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2009 року по справі № 12/106/09 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
„2. Стягнути в Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний кар’єр” на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 6450,60 грн. основного боргу, 1503,62 грн. пені, 211,54 грн. 3% річних, 1354,63 грн. інфляційних втрат, 100,98 грн. державного мита та 116,82 грн. витрат на ІТЗ судового процесу”.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Наказ господарського суду Миколаївської області від 21.04.2009 року по справі № 12/106/09 визнати таким, що не підлягає виконанню, зобов’язавши господарський суд Миколаївської області видати наказ на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду з зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк