Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц - 7343 від 2006 року Головуючий у 1 й інстанції - Олефіренко Н.А.
Категорія: 21 Доповідач - Кіктенко Л.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого : судді - Калиновського А.Б.
суддів - Кіктенко Л.М., Кузнєцова В.О.
при секретарі: Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Павлограді
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі - Фонд) про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь страхову виплату за моральну шкоду 75 ООО грн., посилаючись на те, що тривалий час знаходився в трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Благодатна" дочірнім підприємством державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля". 04 вересня 1999 року при виконанні трудових обов"язків його було травмовано. 12 грудня 2005 року МСЕК йому встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності по трудовому каліцтву. Посилаючись на діюче законодавство просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2006 року позов був задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 30 ООО грн.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення про відмову в позовних вимогах, вважаючи його незаконним та необгрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач тривалий час знаходився в трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Благодатна" дочірнім підприємством державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля" (а.с.20-23). 04 вересня 1999 року при виконанні трудових обов'язків його було травмовано (а.с. 13-18). 16 грудня 2004 року при первинному огляді у МСЕК позивачу встановлена друга група інвалідності (а.с.7). 12 грудня 2005 року при повторному огляді у МСЕК йому встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності по трудовому каліцтву (а.с.6).
Відповідно абз.З ч.1 ст.1 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закону) завданнями страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазначено в ч.З ст. 34 Закону.
За таких обставин, суд обгрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 21, 28 вищезазначеного Закону, стягнув з Фонду на користь позивача моральну шкоду.
Що стосується доводів скарги про те, що моральна (немайнова) шкода відшкодовується Фондом за умови подання висновку відповідного медичного органу про наявність факту моральної шкоди, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
Доводи апеляційної скарги про те, що дія Закону в частині відшкодування моральної шкоди призупинена на 2006 рік п.27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України", необгрунтовані, оскільки дані правовідносини виникли до 01 січня 2006 року.
Доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Разом з тим, виходячи із обставин справи, наслідків та відсотків втрати працездатності і групи інвалідності позивача, колегія суддів вважає за необхідне зменшити стягнуту судом першої інстанції суму моральної шкоди до 25 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 до 25 000 (двадцяти п"яти тисяч) грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня
набрання ним законної сили.