РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом                    Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія"

До                              Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

Про           зобов'язання здійснити перерахунок надмірно сплачених коштів в період  майбутніх платежів в сумі 60955,69 грн.

                                                                                          Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Стовбир О.С. (за дов. № 27 від 13.05.2009 р.)

Від відповідача          Іващенко О.В. (за дов. № Д07/2008/11/12-15 від 12.11.2008 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" до акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про зобов'язання здійснити перерахунок надмірно сплачених коштів в період майбутніх платежів в сумі 60955,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим що, на думку позивача, на підставі розпоряджень Київської міської адміністрації, які були скасовані Указами Президента України, відповідачем були виставлені акти з новими тарифами, внаслідок чого позивачем було надмірно сплачено кошти за спожиту теплову енергію у гарячій воді. Позивач просить зобов’язати відповідача зарахувати зайво сплачені 60955,69 грн. в платежі майбутніх періодів.

Ухвалою суду від 06.04.2009 р. було порушено провадження у справі           № 6/246 та призначено розгляд справи на 21.05.2009 р..

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Так, відповідач вказує, що не має правових підстав для перерахунку та просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.01.2001 р. між державним підприємством Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" (абонентом) та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (енергопостачальною організацією) було укладено договір № 111-0502-9/UCA-50-01 постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 2.2.3 Договору передбачено, що при зміні тарифів енергопостачальна організація зобов’язана повідомляти абонента у п’ятиденний термін з моменту отримання розпорядження держадміністрації міста Києва про їх змінену.

Відповідно до умов Договору відповідачем на підставі розпоряджень Київської міської адміністрації були направлені акти № 12/2008-1110502 за грудень на суму 33436,12 грн., № 01/2009-1110502 за січень 2009 р. на суму 50090,57 грн., № 02/2009-1110502 за лютий 2009 р. на суму 29349,43 грн. (далі - Акти)

Позивач оплатив вказані вище суми.

Оскільки Указами Президента України були скасовані розпорядження голови Київської міської державної адміністрації "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", позивач вважає, що нові тарифи скасовано, а відповідач має провести перерахунок за старими тарифами.

26.01.2009 р. листом № 85 позивач звернувся до відповідача та просив зарахувати надмірно сплачені кошти в платежі майбутніх періодів.

09.02.2009 р. листом № 048-21-102/1110502 відповідач відмовився провести перерахунок вартості спожитої теплової енергії.

Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та просить зобов’язати відповідача зарахувати надмірно сплачені кошти в платежі майбутніх періодів.

 Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного Кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік –це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже, бухгалтерським обліком відповідача є система дій і даних відповідача, порядок ведення якого (з додержанням закону чи ні) та повнота якого жодним чином не порушує права позивача.

Факт наявності чи відсутності заборгованості особи встановлюється на підставі первинних бухгалтерських документів, на підставі яких, в свою чергу, формується бухгалтерський облік.

Фактично вимога позивача є вимогою про зобов’язання вчинити відповідачем дії щодо відображення у своєму бухгалтерському обліку господарської операції.

Відповідно до вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відображення або не відображення відповідачем у бухгалтерському обліку господарської операції не порушує прав позивача.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивачем не надано належних доказів порушення його прав відповідачем.

Якщо, на думку позивача, ним надмірно сплачені кошти за спожиту теплову енергію у гарячій воді, він не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про повернення зайво сплачених коштів.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 20.07.2009 р.