ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 54/2027.05.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул"
до Приватного підприємства "Юридична компанія - "Консул"
про заборону використання торгового знаку та захист права інтелектуальної
власності
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача Дегтярьова О.П., директор
від відповідача не з’явився
У судовому засіданні 27.05.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ :
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул" з позовом до Приватного підприємства "Юридична компанія - "Консул" про заборону використання торгового знаку та захист права інтелектуальної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрував своє підприємство (юридичну особу) під найменуванням "Приватне підприємство "Юридична компанія - "Консул", яке є складовою частиною товарного знака позивача, зареєстрованого у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за № 18474 від 10.12.2007 р. На думку позивача, відповідач незаконно використовує торговий знак позивача та тим самим вводить в оману клієнтів позивача.
Крім того, позивач посилається на законодавство про захист від недобросовісної конкуренції, яким забороняється використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень […], що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання. З точки зору позивача, оскільки він не надавав згоди на використання свого торгового знаку, його права інтелектуальної власності порушуються відповідачем.
Ухвалою суду від 16.09.2008 р. порушено провадження у справі № 54/20, розгляд справи призначено на 24.09.2008 р.
У зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання 24.09.2008 р. розгляд справи відкладено на 15.10.2008 р.
У судовому засіданні 15.10.2008 р. позивач повністю підтримав позовні вимоги. Відповідач проти позову заперечив, навівши у відзиві на позовну заяву наступні аргументи на користь своєї позиції.
Відповідачем були здійснені всі дії для належної реєстрації юридичної особи "Приватне підприємство "Юридична компанія - "Консул". Зокрема, відповідно до законодавства України відповідачем була подана заява про резервування найменування юридичної особи та отримана довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи. При цьому відповідач пояснив, що подібна довідка видається державним реєстратором лише у тому випадку, коли в Єдиному державному реєстрі відсутнє найменування юридичної особи, тотожне тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи.
На думку відповідача, він не знав та не міг знати про реєстрацію прав інтелектуальної власності позивачем. Він лише виконав всі вимоги чинного законодавства щодо порядку реєстрації юридичної особи. Ніяких дій щодо порушення прав інтелектуальної власності позивача, зокрема, використання торгового знаку позивача, відповідачем не здійснювалися, не здійснюються та здійснюватися не будуть. Так само не здійснювалися і дії щодо недобросовісної конкуренції з боку відповідача, оскільки невідомо яких саме клієнтів позивача було введено в оману відповідачем та яким чином це було здійснено. Відповідачу не відомо ні про одного клієнта позивача, в тому числі тих, які б хоч раз зверталися до відповідача за наданням послуг.
Додатково відповідачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування з відділу державної реєстрації Подільської районної у м. Києві державної адміністрації довідки про резервування найменування юридичної особи –"Приватне підприємство "Юридична компанія - "Консул". Клопотання судом задоволено.
У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 31.10.2008 р.
31.10.2008 р. до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь від Подільської районної у м. Києві державної адміністрації з копією довідки з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи –"Приватне підприємство "Юридична компанія - "Консул", яка залучена судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 31.10.2008 р. суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, прийшов до висновку про необхідність проведення у справі № 54/20 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності для роз’яснення питань, що виникли при вирішенні даного господарського спору і потребують спеціальних знань. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України учасники господарського процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Проте, остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом.
Зважаючи на те, що сторони не запропонували суду питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом, та не запропонували конкретну експертну установу для проведення експертизи, суд доручив проведення експертизи безпосередньо спеціалістам, а саме атестованим судовим експертам відповідно до витягу з Реєстру атестованих судових експертів Дорошенку Олександру Федоровичу та Щукіній Катерині Андріївні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з призначенням судової експертизи провадження у справі було зупинено до отримання висновків судової експертизи.
25.02.2009 р. до Господарського суду м. Києва надійшов висновок судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 504. Згідно з повідомленням експертів, оплата за проведення судової експертизи не була здійснена сторонами у повному обсязі.
Як передбачено ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою суду від 02.03.2009 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.03.2009 р. Зобов’язано учасників судового процесу ознайомитися з висновком судової експертизи № 504 та надати суду свої письмові пояснення.
У судове засідання 18.03.2009 р. представник відповідача не з’явився, пояснень щодо висновку судової експертизи № 504 не надав, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 17.04.2009 р.
24.03.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог і просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн. моральної шкоди та 5 067,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.
Також позивач заявив клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача або його ліквідації тощо шляхом накладення арешту на майно відповідача та його розрахункові рахунки у фінансових установах. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.
У судове засідання 17.04.2009 р. представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 15.05.2009 р.
У судовому засіданні 15.05.2009 р. позивачем заявлено усне клопотання про уточнення позовних вимог, яким позивач, додатково до вимог, викладених у позовній заяві, просить суд також зобов’язати відповідача внести зміни в установчі документи в частині зміни назви юридичної особи та провести відповідну державну реєстрацію вказаних змін. Позивача зобов’язано оформити зазначене клопотання у письмовому вигляді. Для надання можливості позивачу подати клопотання про уточнення позовних вимог через відділ діловодства Господарського суду м. Києва та у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.05.2009 р.
27.05.2009 р. позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, яке прийняте судом до розгляду. Представник відповідача у судове засідання 27.05.2009 р. не з’явився.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши висновок експерта та наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
25.08.2004 р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано Приватне підприємство "Юридична компанія "Консул", номер запису про державну реєстрацію 10651020000000372, ідентифікаційний код –33099387.
01.02.2008 р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано реорганізацію Приватного підприємства "Юридична компанія "Консул" шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул", видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 407405, номер запису про державну реєстрацію 1 065 145 0000 010563.
Згідно з довідкою АА № 151340 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач здійснює наступні види діяльності: адвокатська діяльність, інші послуги у сфері страхування, діяльність агентств нерухомості, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, рекламна діяльність.
Позивач також є власником свідоцтва України № 85474 на знак для товарів і послуг "Консул" (дата публікації відомостей про видачу свідоцтва 10.12.2007 р., бюлетень № 20), який зареєстрований для 42 класу МКТП: послуги з арбітражу, консультування з питань інтелектуальної власності, ліцензування об’єктів інтелектуальної власності, розміщування веб-сайтів, управління справами щодо авторського права, юридичні послуги.
Як стало відомо позивачу, 14.01.2008 р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано суб’єкт господарської діяльності –Приватне підприємство "Юридична компанія-"Консул", номер запису про державну реєстрацію 1 071 102 0000 024048, ідентифікаційний код –35669580, видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 096105.
Згідно з довідкою № 29012/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач здійснює наступні види діяльності: адвокатська діяльність, управління підприємствами, консультування з питань комерційної діяльності та управління, діяльність агентств нерухомості, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, оптова торгівля текстильними товарами.
Позивач вважає, що фірмові найменування позивача та відповідача є тотожними і їх можна сплутати при веденні ними господарської діяльності. Крім цього, відповідач незаконно використовує належний позивачу знак для товарів і послуг.
Частиною 1 ст. 90 ЦК України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Згідно з ч. 2 ст. 90 ЦК України юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.
Стаття 177 ЦК України до об’єктів цивільних прав відносить також об’єкти інтелектуальної власності. Статтею 420 ЦК України та статтею 155 ГК України визначено, що до об’єктів інтелектуальної власності належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул" є найменуванням юридичної особи, яке зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію серії А01 № 407405. При цьому частина найменування "Юридична компанія "Консул" може розглядатися як комерційне (фірмове) найменування цієї особи.
Приватне підприємство "Юридична компанія - "Консул" є найменуванням юридичної особи, яке зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію серії А01 № 096105. При цьому частина найменування "Юридична компанія - "Консул" може розглядатися як комерційне найменування цієї особи.
Відповідно до ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною торговельної марки. Норма аналогічного змісту міститься у ст. 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності, якою передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах без обов’язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Частиною 4 ст. 489 ЦК України передбачено, що особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
Відповідно до ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Як визначено ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
- зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Таким чином, для вирішення спору по суті необхідно встановити, чи є однорідними або спорідненими послуги, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 85474 та послуги, зазначені в установчих та реєстраційних документах відповідача, чи є найменування відповідача схожим із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 85474 настільки, що їх можна сплутати, чи є комерційні найменування позивача та відповідача схожими настільки, що їх можна сплутати.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. З урахуванням того, що роз’яснення вищевказаних питань потребує спеціальних знань, судом призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності.
Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами за спеціальністю 13.6.: "Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" Дорошенком О.Ф. та Щукіною К.А, які мають відповідну кваліфікацію та внесені до реєстру атестованих судових експертів.
За результатами проведення судової експертизи експертами складено Висновок № 504 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 19.01.2009 р. (далі –Висновок).
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. При цьому висновок судового експерта не є для суду обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.
Судом встановлено, що Висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши Висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, суд вважає Висновок належним та допустимим доказом у справі.
Висновком судової експертизи встановлено, що:
1. Послуги, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 85474 та послуги, зазначені в установчих та реєстраційних документах Приватного підприємства "Юридична компанія –"Консул", є однорідними.
2. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 85474 та найменування юридичної особи "Приватне підприємство "Юридична компанія –"Консул" є схожими настільки, що їх можна сплутати.
3. Послуги, що визначені установчими та реєстраційними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул" та Приватного підприємства "Юридична компанія –"Консул", є спорідненими.
4. Найменування юридичної особи "Приватне підприємство "Юридична компанія –"Консул" є схожим із найменуванням юридичної особи "Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул" настільки, що їх можна сплутати.
Відповідно до вимог п.п. 2-3, 5-6 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою недобросовісної конкуренції. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 490 ЦК України до майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування належить право на використання комерційного найменування та право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до ст. 20 Закону будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 Закону, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Позивач просить заборонити відповідачу використовувати назву юридичної особи, що складається зі слів ТОВ "ЮК "Консул", оскільки вона є складовою вислову торгового знаку позивача, зобов’язати державну адміністрацію Подільського району анулювати реєстрацію ПП "Юридична компанія –"Консул", стягнути з відповідача 5 000,00 грн. за завдану моральну шкоду, зобов’язати відповідача внести зміни в установчі документи в частині зміни назви юридичної особи та провести відповідну державну реєстрацію вказаних змін.
Оскільки відповідно до висновків експертів найменування юридичної особи відповідача є схожим із зареєстрованим знаком позивача, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, настільки, що їх можна сплутати, так само як і найменування юридичних осіб позивача та відповідача є схожими до ступеня змішування, суд вважає, що використання відповідачем у складі найменування своєї юридичної особи позначення "Юридична компанія –"Консул" є порушенням прав позивача на належний йому знак для товарів і послуг відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та може ввести в оману споживачів щодо послуг, які надаються підприємствами позивача та відповідача.
За таких умов, позовні вимоги стосовно заборони відповідачу використовувати позначення "Юридична компанія –"Консул" та зобов’язання відповідача внести зміни в установчі документи в частині зміни назви юридичної особи і провести відповідну державну реєстрацію вказаних змін є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. за завдану моральну шкоду не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як передбачено ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, за загальним правилом, для настання цивільно-правової відповідальності за завдану моральну шкоду необхідно, що б дії особи були протиправним, між ними та завданою моральною шкодою існував причинний зв’язок та була наявна вина цієї особи.
Оскільки позивач належними засобами доказування не довів факту заподіяння йому моральної шкоди незаконним використанням відповідачем знаку для товарів і послуг, що проявилося у приниженні ділової репутації юридичної особи позивача, в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди належить відмовити.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання державної адміністрації Подільського району анулювати реєстрацію ПП "Юридична компанія –"Консул".
Згідно зі ст. 247 ГК України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб’єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6, 7 ст. 59 ГК України суб’єкт господарювання ліквідується, зокрема, у випадку скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом. Скасування державної реєстрації позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.
При цьому, як передбачено ст. 238 ГК України, адміністративно-господарські санкції до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Оскільки чинне законодавство України не передбачає такого наслідку порушення прав власника знаку для товарів і послуг як скасування (анулювання) державної реєстрації суб’єкта господарювання та, відповідно, припинення його діяльності, вимоги позивача про зобов’язання державної адміністрації Подільського району анулювати реєстрацію ПП "Юридична компанія –"Консул" не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
При поданні позову позивачем було сплачено державне мито у розмірі 352,00 грн.
Згідно з пп. б) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" та п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" розмір державного мита з позовів немайнового характеру становить 85,00 грн. Оскільки в позовній заяві об’єднано декілька вимог немайнового характеру, а саме: про заборону використання позначення та відшкодування моральної шкоди, державне мито підлягає сплаті у розмірі 170,00 грн.
Відповідно до ст. 8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, надмірно сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.
Таким чином, позивачеві підлягає поверненню як надмірно сплачене державне мито у сумі 182,00 грн.
Згідно з листом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, покладені ухвалою суду від 31.10.2008 р. на позивача та відповідача, були оплачені лише позивачем у розмірі 5 067,00 грн.; відповідачем зазначені витрати сплачені не були.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов’язати Приватне підприємство "Юридична компанія –"Консул" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22, код ЄДРПОУ 35669580) припинити використання позначення "Юридична компанія –Консул".
3. Зобов’язати Приватне підприємство "Юридична компанія –"Консул" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22, код ЄДРПОУ 35669580) внести зміни в установчі документи в частині зміни найменування юридичної особи та провести відповідну державну реєстрацію змін до установчих документів.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Юридична компанія –"Консул" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22, код ЄДРПОУ 35669580, п/р 2600688896 в "Райффайзен Банк Аваль", Подільське відділення № 1 "РБ Аваль" № 0245, МФО 380805 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул " (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9, корп. 61, код ЄДРПОУ 33099387, п/р 260930158349 у ВАТ "УБРП" в м. Києві, МФО 320995) 85 (вісімдесят п’ять) гривень 00 коп. державного мита, 59 (п’ятдесят дев’ять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 533 (дві тисячі п’ятсот тридцять три) гривні 50 коп. витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи.
5. Стягнути з Приватного підприємства "Юридична компанія –"Консул" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22, код ЄДРПОУ 35669580, п/р 2600688896 в "Райффайзен Банк Аваль", Подільське відділення № 1 "РБ Аваль" № 0245, МФО 380805 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4, код ЄДРПОУ 25882308, п/р 35222002000879 у ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018) 5 067 (п’ять тисяч шістдесят сім) гривень 00 коп. витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул " (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9, корп. 61, код ЄДРПОУ 33099387, п/р 260930158349 у ВАТ "УБРП" в м. Києві, МФО 320995) з Державного бюджету України 182 (сто вісімдесят дві) гривні 00 коп. державного мита, надмірно сплаченого квитанцією № 263762 від 10.09.2008 р.
7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 15.07.2009 р.