Справа №22-ц- 230-2007 Головуючий
Категорія: право власності 1 інстанції Загоруйко З.Г.
Доповідач Кукліна Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Кукліної Н.О. Судді в Бобровського В.В.
Хорошевського О.М. При секретарі Чоларія К.З. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу та міни жилого будинку та визнання права власності на жилий будинок
по апеляційним скаргам ОСОБА_2, ОСОБА_5
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 листопада 2006 року
В СТАНОВИЛА:
В травні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання її фактичним покупцем жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 по нотаріально посвідченому договору про це. В обгрунтування вимог зазначала, що вона 22 лютого 2003 року за свої кошти придбала спірний будинок на ім'я своєї доньки ОСОБА_2 . Всі переговори та грошові розрахунки за будинок безпосередньо вона вела з ОСОБА_3, представником власника будинку ОСОБА_4, які на її ім'я видали письмові розписки про отримання від неї коштів за придбаний будинок в сумі 70000 грн.. Після придбання будинку вона за свої кошти також здійснила роботи по суттєвому благоустрою будинку. Розмір затрат склав 30000 грн. Всього нею на будинок витрачено 140000 грн.. Фактичним покупцем будинку була вона. Донька, ІНФОРМАЦІЯ_1, про це знала і не заперечувала. В жовтні 2004 року її донька вийшла заміж за не працюючого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. В травні 2005 року їй випадково стало відомо, що ОСОБА_2 має намір продати будинок, не повідомляючи її, реального власника будинку, про вчинення таких дій. ( а.с. 3-4)
В березні 2006 року ОСОБА_1 вимоги доповнила і заявила позов до ОСОБА_2, третя особа, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору міни жилого будинку, укладеного 7 травня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з тих підстав, що договір укладено дочкою в стані вагітності, без її, ОСОБА_1, згоди як власника будинку, придбаного у ОСОБА_4 22 лютого 2003 року за свої кошти. Взамін донька отримала двокімнатну квартиру в Солоницівці, яка вартістю значно менша від вартості будинку. ( а.с. 68-69)
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, зазначаючи, що позивачка за свої кошти придбала для неї спірний будинок і тому вона вправі ним розпоряджатися на свій розсуд. Мати забезпечена житлом і не вправі вимагати визнання договору купівлі-продажу та договору міни недійсними. Законних підстав для визнання укладених нею договорів недійсними немає.
Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились.
Представник третьої особи ОСОБА_5 проти позову заперечував, зазначаючи, що укладений договір міни виконано. Відповідачка ОСОБА_2 отримала за договором міни у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, а ОСОБА_5 стала власником будинку , розташованого в АДРЕСА_1. Договір нотаріально посвідчено , виконано і підстав для визнання його недійсним немає.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 ,ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсними договір міни жилого будинку, укладеного 7 травня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , та договір купівлі продажу , укладеного 22 лютого 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Право власності на жилий будинок, розташований в АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_1. ( а.с. 117-118)
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, справу передати на новий розгляд. Справа судом 1 інстанції розглянута без неї та у її відсутність третьої особи ОСОБА_3. Суд прийшов до неправильного висновку про визнання недійсним договорів купівлі продажу та міни, не навів закону, який сторонами порушено при укладенні угод по відчуженню будинку.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_5 просить рішення суду 1 інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд. Зазначає, що справа вирішена у відсутність відповідачки та третьої особи ОСОБА_3. Вважає, що умови договору міни вона виконала повністю і підстав для визнання його недійсним у суду 1 інстанції не було. Також стверджує, що суд 1 інстанції до спірних правовідносин не застосував строк позовної давності. Рішенням суду порушуються її права , як власника будинку. ( а.с.)
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін та їх представників, обі оворивши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційні скарги підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що власником жилого будинку, розташованому в АДРЕСА_1, був ОСОБА_4 , який через свого представника ОСОБА_3 уклав 22 лютого 2003 року договір купівлі -продажу цього будинку з ОСОБА_2 ( а.с.5) 7 травня 2005 року по договору міни ОСОБА_2 передала куплений жилий будинок ОСОБА_5, а взамін отримала двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ( а с.70) 9 червня 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 здійснили державну реєстрацію прав власності на отримане по договору міни нерухоме майно. ( а.с. 28)
Вирішуючи спір, суд 1 інстанції виходив з того, що фактичним покупцем по укладеному 22 лютого 2003 року з ОСОБА_3, а не ОСОБА_4, договору купівлі-продажу жилого будинку , розташованому в АДРЕСА_1, була позивачка ОСОБА_1, яка і набула права власності на придбане нерухоме майно. Відповідачка ОСОБА_2 права власності на куплений будинок не набула і без згоди позивачка не вправі була його відчужувати шляхом укладення нерівноцінного договору міни з ОСОБА_5.
Підстави визнання угод недійсними визначені в главі 16 ЦК України, кожна із яких має певні юридичні наслідки.
Факт купівлі за кошти іншої особи законом не визначено як підставу для визнання повністю угоди недійсна з наступним визнанням права власності на придбане майно за цією особою.
Визнаючи недійсними договір купівлі-продажу жилого будинку, укладеного між ОСОБА_2 тд ОСОБА_4, та договір міни, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, суд 1 інстанції не притягнув до участі в справі як співвідповідачів теперішнього власника спірного будинку
ОСОБА_5 та продавця ОСОБА_4 , не зазначив в рішенні певну норму права, на підставі якої
дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 . Також суд 1 інстанції незастосував юридичних
наслідків , які в такому разі настають.
Не вирішенням судом 1 інстанції питання щодо юридичних наслідків визнання угод недійсними
порушуються права власників об'єктів нерухомості. Усунути зазначене порушення шляхом ухвалення додаткове
рішення судом 1 інстанції або нового судом апеляційної інстанції неможливо, бо всі учасники угод не були
залучені до участі у справі в якості співвідповідачів. Залучення їх до участі в справі третіми особами, а не
відповідачами, позбавляє суд можливості ухвалити щодо них рішення згідно ст. ст. 35,214 ЦПК України. До того
ж суд 1 інстанції безпідставно вважав продавцем спірного будинку ОСОБА_3, а не власника будинку
ОСОБА_4
Відповідно до ст. 311 ч.І п.п. 3,4 ЦПК України розгляд справи у відсутність всіх осіб , що беруть участь у справі, та неправильне визначення процесуального положення осіб, залучених до участі у справі, є безумовною підставою для скасування рішення з передачею справи на новий розгляд до суду 1 інстанції.
Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 311 ч.І п.п. 3,4 ЦПК України є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 311 ч. 1 п.п. 3,4 , 313, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА: Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 листопада 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.