ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  21/2622.06.09

За позовом                              Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі

1)          Кабінету Міністрів України

2)          Міністерства транспорту та зв’язку України

3)          Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

До відповідача-1                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

До відповідача-2                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група»

До відповідача-3                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард»

До відповідача-4                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм’ясо»

До відповідача-5                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані»

До відповідача-6                    Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»

Треті особи                               на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1)          Відкрите акціонерне товариство «Лізингова компанія «Укртранслізинг»

2)          Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.І.Т. Груп»

3)          Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»

4)          Товариство з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»

5)          Товариство з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс»

Про                                         визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння  

                 Суддя Шевченко С.А. (головуючий)

                 Суддя Ковтун С.А.

                 Суддя Ярмак О.М.

Представники учасників процесу:

Від прокуратури     не з’явились

Від позивача-1        Гаврищук А.В. (за дов.)

Від позивача-2        Тітаренко Т.В. (за дов.)

Від позивача-3        не з’явились

Від відповідача-1    не з’явились

Від відповідача-2    Хорішко О.О. (за дов.)

Від відповідача-3    не з’явились

Від відповідача-4    не з’явились

Від відповідача-5    Прокоса Б.С. (за дов.)

Від відповідача-6    не з’явились

Від третьої особи-1 не з’явились

Від третьої особи-2 не з’явились

Від третьої особи-3 не з’явились

Від третьої особи-4 не з’явились

Від третьої особи-5 не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Генеральна прокуратура України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (позивач-1), Міністерства транспорту та зв'язку України (позивач-2), Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(позивач-3) до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група»(відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард»(відповідач-3), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм'ясо»(відповідач-4), товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані»(відповідач-5), товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»(відповідач-6) про:

визнання права власності на будівлю, розташовану за адресою: Київ, вул. Щорса, 7/9, загальною площею 3287,5 кв. м. (восьмиповерхова адміністративна будівля (літ. «А»), нежитлові приміщення в житлових будинках (літ. «Б», літ. «В») за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України; витребування нежитлового приміщення загальною площею 1258,6 кв. м., що складає 38/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В»), з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»та передачу його на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»; витребування нежитлових приміщень IV поверху з № 1 по № 9, з № 11 по № 18 (в літ. «А») загальною площею 331,6 кв. м., що складає 10/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група»та передачу їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

витребування нежилих приміщень V поверху з № 1 по № 3, з № 5 по № 23 (в літ. «А») загальною площею 335,6 кв. м., що складає 10/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард»та передачу їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»; витребування нежилих приміщень VI поверху з № 1 по № 6, № 6-а, з № 7 по № 23 (в літ. «А») загальною площею 343,9 кв. м., що складає 11/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм'ясо»та передачу їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

витребування нежилих приміщень VII поверху з № 1 по № 5, № 5-а, з № 6 по № 12, з № 15 по № 19 площею 342,9 кв. м. та VIII поверху з № 1 по № 19 (в літ. «А») площею 337,5 кв. м. (загальною площею 680,4 кв. м.), що складає 21/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані»та передачу їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

витребування нежилих приміщень III поверху з №1 по №15 (в літ. «А») загальною площею 340,2 кв. м., що складає 10/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю   «Торгова  мережа   «Фаворит»  та   передачу  їх   на  баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Ухвалою суду від 25.03.2008 р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відкрите акціонерне товариство «Лізингова компанія «Укртранслізинг», товариство з обмеженою відповідністю «Л.І.Т.Груп», товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції», товариство з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс».

Також ухвалою суду від 25.03.2008 р. було вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення, що є предметом оскарження.

Відповідачі надали суду пояснення, у яких позовні вимоги відхилили з підстав, викладених у відзивах.

17.07.2008 р. Генеральною прокуратурою України подано заяву про зміну позовних вимог, а саме: заявлено вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 03.02.2006 р., укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»та товариством з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія», а також іпотечний договір від 03.02.2006 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива».

Ухвалою суду від 17.07.2008 р. суд відмовив у прийнятті вказаної заяви до розгляду з огляду на порушення вимог ст. 22 ГПК України при її подачі.

Ухвалою суду від 09.10.2008 р. провадження у справі зупинене до вирішення справи №27/28 за позовом заступника Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонду державного майна України, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укртранслізинг», товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»про визнання недійсними наказів, додаткових угод та визнання права власності.

Ухвалою суду від 24.03.2008 р. провадження у справі поновлено.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і пояснення представника відповідача, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 840 від 08.06.1998 р.  схвалено пропозицію Мінтрансу та Мінпромполітики, погоджену з Фондом державного майна України (далі - ФДМУ), про утворення лізингової компанії «Укртранслізинг». В якості одного з джерел формування державної частки статутного фонду компанії п. 2 визначено амортизаційні відрахування Донецької та Придніпровської залізниць на оновлення залізничного рухомого складу в розмірі 20 млн. грн.

На виконання зазначеної постанови між ФДМУ та ДАЗТ «Укрзалізниця»27.12.1999р. укладено договір № 431 про взаємодію по створенню ВАТ «ЛК «Уктранслізинг», відповідно до п. 2.1 якого Укрзалізниця зобов'язалася передати для створення статутного фонду компанії за рахунок амортизаційних відрахувань Донецької та Придніпровської залізниць на оновлення залізничного рухомого складу внесок на загальну суму 20 млн. грн., в т.ч. грошові кошти в сумі 2 млн. грн. та рухомий склад на суму 18 млн. грн., а також взяти на себе обов'язки засновника зі сторони держави і нести відповідальність за їх виконання, а ФДМУ зобов'язався виступити учасником компанії і діяти в інтересах Укрзалізниці.

Постановою КМУ № 788 від 11.07.2001 р. до постанови КМУ № 840 внесено зміни, згідно з якими зобов'язано Мінтранс та ФДМУ забезпечити збільшення державної частки статутного фонду компанії не менш як на 200 млн. грн. за рахунок власних коштів і майна залізниць та розміщення на договірних засадах замовлення на виготовлення літаків.

На виконання зазначеної постанови, наказу Мінтрансу № 817 від 23.11.2001 р., рішення 33 засідання Ради Укрзалізниці від 23.11.2001 р. щодо збільшення державної частки статутного фонду компанії не менш як на 200 млн. грн., 23.11.2001 р. між ФДМУ та Укрзалізницею укладено додаткову угоду № 1 до договору № 432 від 27.12.1999 р., відповідно до якої Укрзалізниця зобов'язалася забезпечити за рахунок коштів і майна залізниць оплату 2 млн. простих іменних акцій компанії додаткового випуску номінальною вартістю 100 грн. загальною номінальною вартістю 200 млн. грн.

Постановою КМУ № 351 від 17.03.2003 р. внесено зміни до постанови КМУ № 840, згідно з якими зобов'язано Мінтранс та ФДМУ забезпечити збільшення державної частки статутного фонду компанії за рахунок власних коштів та рухомого складу залізниць до 630 млн. грн., у тому числі за рахунок рухомого складу залізниць на суму не менше 230 млн. грн. для розміщення на договірних засадах замовлення на виготовлення літаків та оновлення рухомого складу залізниць на умовах лізингу.

Наказом Мінтрансу № 503 від 08.07.2003 р. на виконання зазначеної постанови Укрзалізницю зобов'язано збільшити державну частку статутного фонду компанії за рахунок коштів та майна залізниць на суму 410 млн. грн.

На виконання зазначеної постанови КМУ, наказу Мінтрансу № 503 від 08.07.2003 р. та рішення 59 засідання Укрзалізниці від 10.06.2003 р. Укрзалізниця зобов'язалася забезпечити за рахунок власних коштів і майна залізниць оплату 4 100 000 простих іменних акцій компанії третьої емісії.

21.07.2003 р. між ВАТ «ЛК «Укртранслізинг» та ФДМУ укладено договір № 3-а/560 про купівлю-продаж акцій, відповідно до умов якої компанія як продавець продає, а ФДМУ як покупець купує 4 100 000 штук акцій третьої емісії компанії загальною вартістю
4 100 000 грн. При цьому, згідно з п. 4.2 договору оплата акцій здійснюється ФДМУ за
рахунок коштів та майна залізниць таким чином: не менш як 210 000 000 грн. шляхом
передачі рухомого складу залізниць, залишок - грошовими коштами залізниць.

Наказом Мінтрансу № 1018 від 29.12.2003 р. «Про передачу будинку»з балансу Мінтрансу на баланс ДТГО «Південно-Західна залізниця»передано адміністративний будинок (літера А) по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві.

Доповненням № 1 до додаткової угоди № 2 від 09.07.2003 р. до договору від 21.07.2003 р. №3-а/560 від 05.03.2004 р., укладеного між ФДМУ та Укрзалізниця, передбачено часткову оплату акцій за рахунок будівлі за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9.

01.04.2004 р. між ДТГО «Південно-Західна залізниця»та ФДМУ укладено акт
приймання-передачі нерухомого майна, яке підлягає внесенню до статутного фонду ВАТ
«ЛК «Укртранслізинг»в оплату акцій 3-ї емісії, відповідно до якого ДТГО «ПЗЗ»передало нерухоме майно (восьмиповерхова адміністративна будівля (літ. «А») та нежитлові приміщення в житлових будинках (літ. «Б»та «В») за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9).

Додатковою угодою № 1 до договору від 21.07.2003 р. № 3-а/560 від 01.04.2004 р. компанія та ФДМУ змінили п. 4.2 договору, відповідно до якої 11 041 400 грн. сплачується шляхом передачі нерухомого майна площею 3287,5 кв. м., а саме: восьмиповерхова адміністративна будівля (літ. «А») загальною площею 2925,2 кв. м. та нежитлові приміщення в житлових будинках (літ. «Б») загальною площею 241,6 кв. м. та (літ. «В») загальною площею 120,7 кв. м., що знаходяться на балансі Київської дистанції цивільних споруд та водопостачання Південно-Західної залізниці за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9. Залишок вартості сплачується грошовими коштами.

27.04.2004 р. Мінтранс наказом № 353 зобов'язав Укрзалізницю забезпечити часткову оплату акцій третьої емісії компанії за рахунок майна ДТГО «ПЗЗ»-восьмиповерхової адміністративної будівлі (літ. «А») та нежитлових приміщень в житлових будинках (літ. «Б»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.08.2005 р. визнано недійсними п. 1 доповнення № 1 від 05.03.2004 р. до додаткової угоди № 2 від 09.07.2003 р. в частині оплати акцій ВАТ «ЛК «Укртранслізинг»у сумі 11 041 400 грн. шляхом передачі будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, укладеної між Фондом державного майна України та Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця», п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.04.2004 р. до договору про купівлю-продаж акцій від 21.07.2003р. № 3-а/560, укладеної між ФДМУ та відкритим акціонерним товариством «Лізингова компанія «Укртранслізинг», п. 2 рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»від 15.12.2004 р. про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок приміщення, акт приймання-передачі нерухомості від 21.12.2004 р., п. 6.5 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»в частині визначення частки товариства з обмеженою відповідальністю «Л.І.Т.Груп»в товаристві з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»в розмірі 13 277 023, 83 грн. чи 99,24%, свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ №0998122 від 08.02.2005 р. на нежилий будинок площею 2928 кв. м., розташований у м. Києві по вул. Щорса, 7/9 (літера «А»), серія ЯЯЯ №0990809 від 08.02.05 р. на нежилий будинок площею 241,6 кв. м., розташований у м. Києві по вул. Щорса, 7/9 (літера «Б»), серія ЯЯЯ №099810 від 08.02.2005р. на нежилий будинок, розташований у м. Києві по вул. Щорса, 7/9 (літера «В»), витребувано приміщення з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»та передано його на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення частково скасоване постановою суду від 24.01.2006 р. за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Станом на день прийняття рішення по справі № 21/26 постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009 р. рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2005 р. залишено без змін.

Після прийняття Господарським судом міста Києва постанови від 24.01.2006 р., якою частково скасоване первісне рішення від 17.08.2005 р., відбулася низка правочинів, спрямованих на подальше відчуження будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, на користь інших осіб.

Так, 03.02.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»та товариством з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»укладено договори купівлі-продажу, згідно з якими товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»продало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»придбало нежилий будинок (літ. «А») загальною площею 2928 кв. м., нежилі приміщення (літ. «Б») з № 1 по № 11 (групи приміщень № 52), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 54) загальною площею 241,6 кв. м., нежилі приміщення (літ. «В») з № 1 по № 7 (групи приміщень № 19), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 54) загальною площею 120,7 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9;

03.02.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого товариство з обмеженою    відповідальністю    «Західнорегіональна    інвестиційна    компанія»   як іпотекодавець передало товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»як іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 88 від 03.10.2005 р. та додатковими угодами до нього, нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9.

У подальшому нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2006 р. № 6/294 перейшло у власність товариства з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс», що виступило поручителем товариства з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»перед товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»згідно договору від 30.01.2006 р..

За результатами остаточного розгляду зазначеної господарської справи №6/294 ухвалою Ггосподарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2009 р. провадження у справі припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з припиненням юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»станом на 04.07.2007 р..

10.10.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс»провело відчуження нерухомого майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група», товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм'ясо», товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», які отримали у власність 38/100, 10/100, 10/100, 11/100, 21/100 та 10/100 приміщення відповідно.

Станом на день прийняття рішення по справі приміщення зареєстроване на праві власності за відповідачами у вказаних долях.

Генеральною прокуратурою України проведено перевірку законності відчуження з державної власності нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, в результаті чого встановлено незаконність проведеного відчуження.

Зокрема, Генеральна прокуратура України посилається на незаконність переходу права власності на приміщення до товариства з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія», оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»провело відчуження нерухомості всупереч рішенню суду від 17.08.2005 р. № 27/28.

Відповідно, всі наступні правочини, спрямовані на відчуження нерухомості, також є недійсними, оскільки неможливо законно відчужити незаконно придбане майно.

Обґрунтовуючи звернення до суду в інтересах держави, Генеральна прокуратура України посилається на те, що вказаними правочинами неправомірно відчужене державне майно, яке перебувало у власності Міністерства транспорту та зв'язку України, чим порушено економічні інтереси держави, захист яких покладено на органи прокуратури.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.ст. 215, 216, 228, 326, 328, 387 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ст. 141 Господарського кодексу України, ст. 116, 121 Конституції України.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили з таких підстав.

Проданий об'єкт нерухомості належав товариству з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс»на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2006 р. № 6/294 та окремої ухвали від 12.12.2006 р. по цій справі.

Також відповідачі посилаються на відсутність в даному випадку підстав як для застосування вимог ст. 216 ЦК України (витребування майна в якості двосторонньої реституції як наслідок визнання договору недійсним), так і ст. 387 ЦК України (витребування майна в порядку віндикації).

Відповідачі стверджують, що вони є добросовісними, набули майно за відплатними договорами у особи, що не мала права його відчужувати, не знали і не могли знати про відсутність у особи (товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції») права на відчуження майна. Тобто, в даному випадку підстави для витребування майна у відповідачів як добросовісних набувачів відсутні.

Відповідачі також наголошують на відсутності жодної з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України для витребування майна від добросовісного набувача.

На момент вчинення правочинів з відчуження майна товариством з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс»на користь відповідачів його право власності на майно підтверджувалося рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2006 р. № 6/294.

Також відповідачі посилаються на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2006 р. по справі № 16/196-40/152, яким встановлено законність внесення товариством з обмеженою відповідальністю «Л.І.Т.Груп»спірного майна до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції», що мало наслідком набуття ним права власності на майно.

Таким чином, відповідачі наголошують на тому, що їх не можна вважати особами, що неправомірно заволоділи майном. А відтак, в даному випадку не можна використовувати такий спосіб захисту прав як віндикація.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард»- додатково посилається на ст. 388 ЦК України, згідно з якою не може бути витребуване від добросовісного набувача майно, якщо воно було придане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а також заперечує право Генеральної прокуратури України за звернення до суду в інтересах держави в даному випадку.

Суд не погоджується з твердженнями відповідачів та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, входячи з наступного.

Стосовно повноважень Генеральної прокуратури України на подання позову в інтересах держави в даному випадку суд зазначає наступне.

Відповідно до мотивувальної частині Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 з врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку державним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, визначено Кабінет Міністрів України, на який відповідно до ст. 116 Конституції України покладено функції управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

На Міністерство транспорту України згідно з законодавством покладено функції щодо управління об'єктами державної власності, що сходять до сфери його управління.

Щодо визначення в якості позивача Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», то до відчуження спірне майно знаходилося на балансі цього підприємства, тому подача позову в тому числі в його інтересах є цілком обґрунтованою.

По-друге, щодо задоволення позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Генеральною прокуратурою України заявлено в якості підстав для повернення спірного майна у державну власність як ст. 216 ЦК України, що передбачає повернення отриманого за недійсним правочином в якості двосторонньої реституції, так і ст. 387 ЦК України, що передбачає витребування майна в порядку віндикації в якості способу захисту права власника майна.

Проте, одночасне застосування обох з наведених підстав для витребування майна неможливе, оскільки вони підлягають до застосування в різних правових ситуаціях.

Зокрема, застосування реституції як способу повернення майна можливе в тих випадках, коли між позивачем та відповідачем по справі існують договірні відносини, і в результаті визнання укладеного між ними договору недійсним застосовується повернення сторін у первісний стан.

У даному випадку правочини з відчуження спірного майна на користь відповідачів (договори купівлі-продажу від 03.02.2006 р., укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»та товариством з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія», іпотечний договір від 03.02.2006 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», договори купівлі-продажу від 10.10.2007 р., укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс»провело та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», товариством з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група», товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард», товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм'ясо», товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит») предметом розгляду по справі не є, між позивачами по справі та останніми набувачами майна (відповідачами) договірні відносини відсутні.

За таких обставин єдиним способом витребування майна може бути пред’явлення віндикаційного позову в порядку ст. 387 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Для застосування віндикації в якості способу захисту права необхідним є встановлення добросовісності чи недобросовісності набувача, оскільки ЦК України передбачає обмеження щодо можливості витребування майна від добросовісного набувача, тоді як від недобросовісного набувача майно може бути витребуване у будь-якому випадку.

У даному випадку суд погоджується з відповідачами, які стверджують про відсутність підстав вважати їх недобросовісними набувачами майна, оскільки ні Генеральною прокуратурою України, ні позивачами по справі не надано доказів недобросовісності набуття відповідачами спірного майна.

В низці правовідносин, що є предметом дослідження по справі, очевидною є лише недобросовісність товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції», що провело відчуження майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія», не дивлячись на  обізнаність про наявність судового спору щодо цього майна (справа № 27/28).

Будь-яких доказів поінформованості інших учасників правовідносин щодо існування спору з приводу права власності на спірне майно суду не надано.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд вважає, що наявні всі підстави для застосування останньої з перерахованих підстав - майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності на спірне майно, а також відповідність законодавству правочинів щодо його відчуження були предметом кількох судових справ, починаючи з 2005 р., тобто, позивачі, зокрема, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», доводили факт незаконності відчуження майна з державної власності протягом тривалого часу, до укладення відповідачами договорів купівлі-продажу від 10.10.2007 р..

Як зазначено в обставинах справи, право власності на спірне майно було предметом судового розгляду по справах № 27/28 Господарського суду міста Києва та       № 6/294 Господарського суду Івано-Франківської області.

Станом на день прийняття рішення по справі № 21/26 провадження у справі           № 6/294 припинено ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2009 р. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з припиненням юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія» станом на 04.07.2007 р..

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2005 р. по справі № 27/28, яким визнано незаконними правочини з відчуження майна з державної власності, витребувано приміщення з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»та передано його на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009 р..

Таким чином, факт незаконності первісного вибуття спірного майна з державної власності доведено належним чином. За таких обставин наступні правочини з відчуження майна також не можуть вважатися законними, оскільки відчуження проведені особами, які не мали права відчужувати майно, на порушення права власника (держави) та поза його волею.

За таких обставин у суду наявні всі підстави для висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом - подальшого відчуження іншим особам за умови наявності триваючого спору щодо майна, що є достатньою підставою для застосування п. 3 ч. І ст. 388 ЦК України.

Щодо судового рішення по справі № 6/294 від 13.10.2006 р. Господарського суду Івано-Франківської області суд зазначає наступне.

Факт визнання судом станом на 10.10.2007 р. права власності товариства з обмеженою відповідальністю «КарпатБудСервіс»на спірне приміщення і проведення його подальшого відчуження за наявності такого рішення може бути підставою для висновку про добросовісність відповідачів, що уклали договори купівлі-продажу з врахуванням зазначеного судового рішення, проте не може свідчити про законність проведеного відчуження майна в цілому, оскільки, як вказано вище, спори з приводу права власності на майно розпочато у 2005 році, і станом на день прийняття рішення по справі незаконність первісного вибуття майна з державної власності доведена.

Ознайомлення зі змістом наявних у справі договорів купівлі-продажу майна свідчить про те, що продавці за всіма договорами (товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції», товариство з обмеженою відповідальністю «Західнорегіональна інвестиційна компанія») гарантували покупцям відсутність будь-яких претензій і прав з боку третіх осіб, як в Україні, так і за межами, на об'єкт продажу, відсутність суперечок щодо майна.

За таких обставин, надаючи гарантії, що не відповідали дійсності, щодо факту відсутності суперечок та прав третіх осіб на майно, продавці за договорами брали на себе відповідальність за можливі збитки, завдані покупцям у випадку невідповідності цієї інформації дійсності. Це надає право покупцям звертатися з відповідними позовними вимогами до продавців з метою стягнення збитків, пов'язаних з витребуванням майна власником в порядку віндикації.

Щодо судового рішення по справі №16/196-40/152 Господарського суду міста Києва суд зазначає наступне.

Зазначене рішення не може бути підставою для висновку про законність внесення товариством з обмеженою відповідальністю «Л.І.Т.Груп»спірного майна до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції», що мало наслідком набуття ним права власності на майно, як про це стверджують відповідачі, оскільки предметом розгляду по зазначеній справі було визнання недійсними рішень наглядової ради відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укртранслізинг»від 26.08.2004 р., договорів купівлі-продажу нежилих приміщень № 52, 54 (літ. «Б»), 54, 19 (літ. «В»), нежилого будинку (літ. «А») по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві, укладених 29.11.2004 р., до відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укртранслізинг»та товариства з обмеженою відповідальністю «Л.І.Т.Груп».

Згідно з рішенням суду від 29.05.2006 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено, тобто, встановлено відповідність законодавству вказаного акту та договорів.

Проте, зазначені факти не впливають на загальний висновок про незаконність відчуження майна з державної власності, встановлений судовим рішенням у справі           № 27/28.

Зокрема, підставою для перегляду рішення суду від 17.08.2005 р. по справі № 27/28 за нововиявленими обставинами вказано факт скасування постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2005 р. постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 р., якою скасоване рішення суду від 19.04.2005 р.        № 16/196 за позовом Фонду державного майна України до відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укртранслізинг», товариства з обмеженою відповідальністю «Л.І.Т.Груп», 3-я особа - товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції»про визнання недійсним протоколу №7 засідання наглядової ради відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укртранслізинг»від 26.08.2004 р., договорів купівлі-продажу нежилих приміщень №52, 54 (літ. «Б»), 54, 19 (літ. «В»), нежилого будинку (літ. «А») по вул. Щорса, 7/9 у м. Києві, укладених 29.11.2004 р..

Проте, постановою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2006 р. постанова Господарського суду міста Києва від 24.01.2006 р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 р., якими частково скасовано рішення від 18.07.2005 р. № 27/28 за нововиявленими обставинами, - скасовані. Тобто, визнано, що рішення по справі № 16/196-40/152 на результати розгляду справи № 27/28 не впливає.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 49, 82-89 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

                    Позовні вимоги задовольнити.

          Визнати права власності на будівлю, розташовану за адресою: Київ, вул. Щорса, 7/9, загальною площею 3287,5 кв.м. (восьмиповерхова адміністративна будівля (літ. «А»), нежитлові приміщення в житлових будинках (літ. «Б», літ. «В») за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Витребувати нежитлове приміщення загальною площею 1258,6 кв. м., що складає 38/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ«В»), з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»та передати його на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Витребувати нежитлові приміщення IV поверху з № 1 по № 9, з № 11 по № 18 (в літ. «А») загальною площею 331,6 кв. м., що складає 10/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група», та передати їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

                    Витребувати нежитлові приміщення V поверху з № 1 по № 3, з № 5 по № 23 (в літ. «А») загальною площею 335,6 кв. м., що складає 10/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард»та передати їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

                    Витребувати нежитлові приміщення VI поверху з № 1 по № 6, № 6-а, з № 7 по № 23 (в літ. «А») загальною площею 343,9 кв. м., що складає 11/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм'ясо»та передати їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

                    Витребувати нежитлові приміщення VII поверху з № 1 по № 5, № 5-а, з № 6 по      № 12, з № 15 по № 19 площею 342,9 кв. м. та VIII поверху з № 1 по № 19 (в літ. «А») площею 337,5 кв. м. (загальною площею 680,4 кв. м.), що складає 21/100 частин від нежилого будинку (літ. «А») та нежилих приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані»та передати їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

                    Витребувати нежитлові приміщення III поверху з № 1 по № 15 (в літ. «А») загальною площею 340,2 кв. м., що складає 10/100 частин від нежитлового будинку (літ. «А») та нежитлових приміщень (літ. «Б», літ. «В») з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»та передати їх на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»на користь державного бюджету 14,17 грн. державного мита та 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова фінансово-консалтингова група»на користь державного бюджету 14,17 грн. державного мита та 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Авангард»на користь державного бюджету 14,17 грн. державного мита та 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консалтингова група «Укрм'ясо»на користь державного бюджету 14,17 грн. державного мита та 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані»на користь державного бюджету 14,17 грн. державного мита та 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»на користь державного бюджету 14,17 грн. державного мита та 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                    Е.О. Шевченко (головуючий)

Суддя                    С.А. Ковтун

Суддя                                                                       О.М. Ярмак