Справа № 2-а-2400
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2009 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Калюжній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АР 106492 від 28.04.2009 року за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення адміністративного стягнення в розмірі 300 гривень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АР 106492 від 28.04.2009 року за ст.122 ч.1 КУпАП, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., складеної відносно нього відповідачем. В обґрунтування позову посилається на те, що не згоден з постановою, оскільки вважає, що в даному випадку повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Також зазначає, що відсутність позначок про проведення фотозйомки за допомогою спеціальних технічних засобів унеможливлює зробити висновок про місце скоєння правопорушення. В оскаржуваній постанові вказано, що стягнення накладено на позивача, як на особу, яка керувала автомобілем та скоїла адміністративне правопорушення, однак постанова складена з порушенням процедури, а зроблені висновки не ґрунтуються на встановлених фактах. В постанові не зазначено, яким чином працівниками ДАІ було встановлено особу, що керувала автомобілем. Якщо особа, що керує транспортним засобом, відома, то встановлений інший порядок оформлення правопорушення. Так, водій повинен бути зупинений, на місці складена постанова, а у випадку незгоди з фактом порушення повинен бути складений протокол. Лише у випадку, коли це не зроблено, постанова може бути складена на власника транспортного засобу, але тоді в протоколі повинно бути зазначено власника автомобіля, а не особу, що керувала ним. Також вказує, що здійснення фіксації за допомогою приладу “Визир” або звичайної камери інспектором ДАІ без зупинки транспортного засобу та винесення на основі цього постанови на підставі ст.14№ КУпАП суперечить вимогам діючого законодавства, результати такої фіксації можуть бути лише додатковими доказами як додаток до складеного інспектором протоколу. В постанові повинно бути зазначено інформацію про прилад, яким було зафіксовано правопорушення, та його реквізити, а також особу, що здійснювала фіксацію, якщо використання приладу не було повністю автоматичним. З огляду на вказані порушення вимог закону, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Оскаржувану постанову позивач отримав поштою 06.05.2009 року, звернувся до суду з позовом 13.05.2009 року, тому вважає, що строк для звернення ним пропущено з поважних причин.
Від позивача надійшла заява, в якій він просив слухати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.
Відповідач, що був належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, тому суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим розглядати справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення АР 106492 від 28.04.2009 р., складеною інспектором адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 /а.с.6/ ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що він 26.04.2009 року о 14:13 год. на 400 км а/д Харків-Сімферополь-Севастополь, керуючи автомобілем CHERY, держ.номер АР 1526 ВІ, рухався зі швидкістю 136 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 46 км/год. Швидкість вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості “ВИЗИР”. В постанові зазначено, що позивач допустив порушення п.12.6 ПДР України. До зазначеної постанови додана фотофіксація від 26.04.2009 р. /а.с.7/.
Частиною 1 ст.122 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно пункту 12.6 ПДР України, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: а) легковим автомобілям з причепом і мотоциклам — не більше 80 км/год; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, — не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, — не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) — не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях — не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів — не більше 110 км/год, на інших дорогах — не більше 90 км/год.
В постанові не зазначено, який саме підпункт пункту 12.6 ПДР України було порушено позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена відповідачем 28.04.2009 р. Позивач вказує, що отримав копію постанови поштою 06.05.2009 року, звернувся до суду з позовом 13.05.2009 р., тому суд вважає, що він не пропустив строк для оскарження постанови.
Згідно з ч.6 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до ч.1ст.14№ КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно з п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС № 1111 від 13.11.2006 року, до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.
Як вбачається з технічних характеристик спеціального технічного засобу – вимірювача швидкості “Визир”, викладених в технічних рекомендаціях до нього, він не працює в автоматичному режимі (лише стаціонарному або патрульному), а для його функціонування обов’язково потрібне втручання людини.
На фотофіксації, що додана до постанови по справі про адміністративне правопорушення /а.с.7/, зафіксований автомобіль, належний позивачу, однак з цієї фотофіксації не зрозуміло, що зазначений знімок був зроблений саме на 400 км автодороги Харків-Сімферополь-Севастополь. При цьому інших доказів в підтвердження викладених у постанові обставин правопорушення, суду не надано.
У оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію за допомогою вимірювача швидкості “Визир” № 0812531.
Таким чином, в даному випадку у відповідача не було підстав, передбачених КУпАП, для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим були порушені права позивача.
Доказів того, що саме позивач порушив п.12.6 ПДР України, відповідачем у судове засідання не надано.
Згідно з п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може скасувати постанову та закрити справу.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що з фотофіксації, яка послужила підставою для складання оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, неможливо встановити місцевість, де було зроблено цю фотофіксацію, особу, що керувала автомобілем, а також встановити, що швидкість, зафіксована приладом “Визир”, належить саме автомобілю позивача, суд вважає факт порушення позивачем вимог п.12.6 ПДР України не підтвердженим достовірними та достатніми доказами, а отже і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.122, 247, 280, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР 106492 від 28.04.2009 року, винесену інспектором адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень на користь держави, та провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний Запорізької області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
СУДДЯ В.І.БАРАНОВ