Справа № 2-341/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2012 м.Пологи

Пологівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Мосейко Я.В., при секретарі Кузнєцовій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пологи справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ВРЕР УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа- орган опіки та піклування ОСОБА_5 РДА про визнання недійсним договорів купівлі-продажу автомобілів, довіреностей на право володіння, користування, розпорядження автомобілями, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ВРЕР УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - орган опіки та піклування ОСОБА_5 РДА про визнання недійсним договорів купівлі-продажу автомобілів, довіреностей на право володіння, користування, розпорядження автомобілями, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, та поділ спільного майна подружжя.

Позивач вказала, що з 25.06.1999 року по 30.04.2010 року перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. За час подружнього життя сторони придбали певне майно, в тому числі: 2/3 частки однокімнатної квартири в АДРЕСА_1 (шляхом приватизації), автомобіль ВАЗ 21043, 2004 року випуску, який 21.01.2005 року був зареєстрований на відповідача ОСОБА_2, а також автомобіль CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску, який 17.10.2008 року був зареєстрований на відповідача ОСОБА_2

На підставі договору купівлі-продажу серії ТВ № 072 від 14.12.2009 року автомобіль CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску був проданий відповідачем ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 і зареєстрований на її ім'я. Крім того на підставі договору купівлі-продажу № 20394 від 04.09.2010 року автомобіль ВАЗ 21043, 2004 року випуску був проданий відповідачем ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_4 і зареєстрований на його ім'я. Позивач зазначає, що при відчуженні автомобілів відповідач ОСОБА_2 не питав її дозволу на це і доля отриманих коштів за дані автомобілі їй не відома, вважає, що кошти були використані всупереч інтересам сім'ї. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу автомобіля CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску, від 14.12.2009 року, та договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21043, 2004 року випуску, від 09.04.2010 року суперечать ст.ст. 63,65 СК України. Крім того позивач вважає, що в порядку поділу майна подружжя їй необхідно виділити у власність 2/3 частки спірної неподільної однокімнатної квартири з урахуванням того, що спільна з відповідачем ОСОБА_2 дитина на даний час проживає з позивачем, яка має у власності 1/3 частку даної квартири і це буде відповідати на думку позивача житловим інтересам їхньої неповнолітньої доньки. Позивач стверджує, що вартість 2/3 часток спірної квартири дорівнює вартості двох автомобілів, які в порядку поділу майна подружжя просить виділити відповідачу ОСОБА_2 Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску, серії ТВ № 072 від 14.12.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Запорізькій будівельній товарній біржі. Просить визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску, серії САА-213046, видане ОСОБА_5 ВРЕР УДАЇ УМВС України в Запорізькій області від 15.12.2009 року. Просить визнати недійсною довіреність від 28.10.2008 року, видану ОСОБА_2 ОСОБА_6 та ОСОБА_8, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, та зареєстровану в реєстрі № 2561. Просить визнати недійсною довіреність від 02.04.2010 року, видану ОСОБА_6 ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_7, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, та зареєстровану в реєстрі № 387. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21043, 2004 року випуску № 20394 від 09.04.2010 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на ТБ "Січ". Просить визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21043, 2004 року випуску, серії САА-866282, видане ОСОБА_5 ВРЕР УДАЇ УМВС України в Запорізькій області від 28.07.2010 року. Поділити набуте під час шлюбу майно подружжя: виділивши у власність позивача 2/3 частки однокімнатної квартири в АДРЕСА_2; виділити у власність відповідачу ОСОБА_2 автомобіль CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску та автомобіль ВАЗ 21043, 2004 року випуску. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 24507 грн. 75 коп.

В судовому засіданні позивач наполягає на вимогах позову, просить їх задовольнити, пояснивши, що під час шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 вона та їх спільна донька шляхом приватизації отримали у власність по 1/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_3, яку відповідач ОСОБА_2 отримав ще до реєстрації шлюбу з позивачем. Крім того пояснила, що автомобілі були куплені під час шлюбу за кошти їхньої сім'ї. Кошти на покупку першого і другого автомобіля подружжя складали протягом двох років. Доходи сім'ї складались із заробітної плати відповідача ОСОБА_2, а також з доходів позивача, яка на той час працювала приватним підприємцем, саме торгівля промисловими товарами. Який саме розмір доходів був у позивача пояснити не змогла. Крім того пояснила, що з доходів які вона отримувала частина йшла на закупівлю товару, на сплату ринкового збору, а також на сплату коштів у пенсійний фонд. Позивач вважає, що квартира і автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягають поділу.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує, пояснивши, що автомобілі були куплені не за кошти їх сім'ї, а за кошти його дядька ОСОБА_12, для того щоб відповідач міг обслуговувати матір ОСОБА_12, ОСОБА_3, так як вона людина похилого віку, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_12 є громадянином іншої держави і проживає в ОСОБА_13, на сімейній нараді було вирішено, що автомобілі будуть зареєстровані на відповідача, що і було зроблено. Про це було достеменно відомо позивачу. Через деякий час автомобілі було передано у власність іншим особам. Відповідач пояснив, що доходи їх сім'ї не дозволяли накопичити достатньо коштів для покупки автомобілів, а тому твердження позивача, що автомобілі є сумісною власністю подружжя безпідставні, тому що придбані за кошти іншої особи. Однокімнатна квартира була отримана відповідачем у 1998 році, ще до укладення шлюбу з позивачем і в подальшому під час приватизації житла була розподілена між членами сім'ї у рівних долях, а саме по 1/3 частини у зв'язку з чим відповідач вважає, що квартира перебуває у спільній частковій власності всіх членів колишньої родини і те що на даний час він проживає у квартирі ніяким чином не порушує права їх неповнолітньої доньки на володіння 1/3 часткою даної квартири. Після розлучення відповідач сплачує на утримання дитини аліменти, крім того регулярно спілкується з нею, а також надає матеріальну допомогу крім аліментів. Також пояснив, що крім однокімнатної квартири він іншого житла не має. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечує, пояснивши. що обидва автомобілі були куплені за кошти її сина ОСОБА_12, який є громадянином ОСОБА_13, у зв'язку з чим автомобілі були оформлені на ОСОБА_2 Рівень доходів сім'ї ОСОБА_2 на той час не дозволяв їм накопичити кошти для придбання автомобілів. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проти позову заперечує, пояснивши, що позивач не змогла надати докази спроможності їх сім'ї за власні кошти купити автомобілі у зв'язку з чим придбані автомобілі не можуть розглядатись як спільна сумісна власність подружжя і в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 ВРЕР УДАЇ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, викликався належним чином, ніяких пояснень за даним позовом не надав.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, однак надала суду пояснення в якому просить позову задовольнити та розділити між подружжям майно: виділивши позивачу 2/3 частки однокімнатної квартири № 11 по вул. Ульянова. 20 в м. Пологи, а відповідачу виділити у власність два автомобілі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, оцінивши наявні докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 з 25.06.1999 року по 30.04.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі. У 1998 році відповідач ОСОБА_2 отримав однокімнатну квартиру АДРЕСА_4. В подальшому, після укладення шлюбу з позивачем в 1999 році, і народження доньки Ганни, отримана квартира в результаті приватизації була розділена у рівних частках між членами родини, а саме по 1/3 частки і за кожним із них було визнано право власності на дані частки, що зберігається і до сьогоднішнього часу. У 2005 році за відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль ВАЗ 21043, 2004 року випуску, вартістю 27500 грн, який в 2010 році перейшов у власність ОСОБА_4 Крім того у 2008 році за відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску, вартістю 65650 грн, який у 2009 році перейшов у власність ОСОБА_3 Твердження позивача, що дані автомобілі були куплені за кошти їх сім'ї, суд не може взяти до уваги. Зважаючи, що автомобіль ВАЗ 21043 коштував 27500 грн, і за словами позивача сім'я накопичувала кошти на його покупку протягом двох років, тобто 24 місяці, мінімальний розмір коштів, які необхідно було щомісячно відкладати становив би 1145 грн, але середньомісячна заробітна плата відповідача ОСОБА_2 на той час становила: у 2003 році - 1225 грн, а у 2004 році - 1354 грн. Валовий щомісячний дохід позивача за даний період часу становив: у 2003 році - 500 грн, щомісячно, у 2004 році - 125 грн. щомісячно. Однак суд зважає на те, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу у 2003 році становив 342 грн, щомісячно, а у 2004 році - 362 грн. щомісячно. Тобто сім'я з трьох чоловік повинна була витрачати на життя: у 2003 році - 1026 грн. щомісячно, у 2004 році - 1086 грн. щомісячно, крім того сім'я повинна була сплачувати кошти за комунальні послуги, а позивач крім того з отриманих коштів від своєї діяльності повинна була закуповувати товар, сплачувати ринковий збір та кошти до пенсійного фонду. Автомобіль CHEVROLET AVEO TC58U, 2008 року випуску коштував 65650 грн, і за словами позивача сім'я накопичувала кошти на його покупку також протягом двох років, тобто 24 місяці, мінімальний розмір коштів, які необхідно було щомісячно відкладати становив би 2735 грн, але середньомісячна заробітна плата відповідача ОСОБА_2 на той час становила: у 2007 році - 2222 грн, а у 2008 році - 2802 грн. Валовий щомісячний дохід позивача за даний період часу становив: у 2007 році - 2000 грн, щомісячно, у 2008 році - 2000 грн. щомісячно. Однак суд зважає на те, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу у 2007 році в середньому становив 500 грн, щомісячно, а у 2008 році - 600 грн. щомісячно. Тобто сім'я з трьох чоловік повинна була витрачати на життя: у 2007 році - 1500 грн. щомісячно, у 2008 році - 1800 грн. щомісячно, крім того сім'я повинна була сплачувати кошти за комунальні послуги, а позивач крім того з отриманих коштів від своєї діяльності повинна була також закуповувати товар, сплачувати ринковий збір та кошти до пенсійного фонду. Аналізуючи наведені цифри суд приходить до висновку, що сім'я ОСОБА_2 виходячи з рівня доходів не могла самостійно, за власні доходи накопичити кошти для покупки вказаних автомобілів, а тому вважає, що автомобілі були куплені за кошти ОСОБА_12, і були лише оформлені на відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з чим суд вважає, що вказані автомобілі не можуть бути визнані спільною сумісною власністю подружжя. Твердження позивача, що їй необхідно виділити 2/3 частки однокімнатної квартири, тому що це буде відповідати житловим інтересам їхньої неповнолітньої доньки, також не можуть бути взятими до уваги, так як фактичне проживання відповідача ОСОБА_2 в даній квартирі ніяким чином не порушують права їх доньки на дану квартиру, яка є власником 1/3 частки квартири і проживання доньки на даний час з позивачем не означає, що в подальшому вона не зможе проживати в цій квартирі, у зв'язку з чим в задоволенні даної вимоги також необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,70 СК України, ст.ст. 15,57,212,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа- орган опіки та піклування ОСОБА_5 РДА про визнання недійсним договорів купівлі-продажу автомобілів, довіреностей на право володіння, користування, розпорядження автомобілями, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, та поділ спільного майна подружжя відмовити.

Відмінити заборону відчуження автомобіля CHEVROLET AVEO TC S8U, номер шасі Y6DTCS8U48Y098086, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля ВАЗ-21043, номер шасі ХТК 21043040007997, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: