Справа № 357/3020/16-ц

6/357/75/16

Категорія

У Х В А Л А

25 березня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Голуб А. В. ,

при секретарі – Куца В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві залі суду № 4 справу за подан ням головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківсько го міськрайонного управління юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець міського відділу ДВС Білоцерківського міськ районного управління юстиції ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним поданням посилаючись на те, що на примусовому виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №47951141 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб боргу на загальну суму 478 590,02 грн. В ході виконання зведеного виконавчого провадження виявлено, що боржником відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 15.08.2011 року була придбана квартира АДРЕСА_1, згідно довідки з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку було накладено арешт та яка була описана державним виконавцем в рахунок погашення боргу. Під час проведення виконавчих дій по виконанню вищевказаного зведеного виконавчого провадження було виявлено, що у вказаній квартирі на яку накладений арешт, зареєстрована малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 19.08.2014 року міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відмовлено у наданні дозволу на реалізацію квартири №71 по бул. 1-го Травня, 12 в місті Біла Церква, право на користування якою має малолітня дитина. Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10.06.2015 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, зареєстрованої за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.08.2011 року засвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі №2973; виключено 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 з-під арешту, накладеного згідно з постановою державного виконавця міського відділу держав ної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 28.08.2013 року ВП №39541949, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 28.08.2013 року, номер 2279322. 31.08.2015 року за №1418/04-27 начальником Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було відмовлено у наданні дозволу на реалізацію 1/2 частки квартири АДРЕСА_4, у зв”язку з тим, що вчинення даного правочину призведе до звуження майнових прав дитини та порушення охоронюваних законом інтересів дитини. Головний державний виконавець Огер О.А. просила суд винести ухвалу, якою встановити спосіб і порядок виконання зведеного виконавчого провадження №47951141 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб боргу на загальну суму 478 590,02 грн.

Головний державний виконавець Огер О.А. в судовому засіданні уточнила своє подання та просила встановити спосіб і порядок виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 18.11.2014 року по цивільній справі №357/11763/14-ц 2/357/3571/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Стягувачка ОСОБА_4 у суді заперечувала щодо задоволення вказаного уточненого подання.

Стягувач ОСОБА_5 уточнене подання підтримав.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду подання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши учасників процесу, оглянувши подання з доданими документами, матеріали цивільної справи №357/11763/14-ц 2/357/3571/14, суд вважає, що подання головного державного виконавця Огер О.А. до задоволення не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що 18.11.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом було ухвалене заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відповідно до якого позов було задоволено, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 Мико лаївни неустойки (пені) в розмірі 72 024,50 гривень за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішення набрало законної сили 10.12. 2014 року.

28.01.2015 року стягувач отримала виконавчий лист про стягнення вказаної неустойки (пені), який було подано стягувачем до міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на примусове виконання.

В судовому засіданні встановлено, що 16.02.2015 року головним державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/357/3571/14 виданого 06.01.2015 року Білоцерківським міськрайон ним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойки (пені) в розмірі 72 024,50 грн. за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

24.03.2015 року державним виконавцем Ковальчевським А.І. було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Згідно до вказаної постанови було приєднано виконавче провадження №46569920 з примусового виконання виконав чого листа №2/357/3571/14 виданого 06.01.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом до зведеного виконавчого провадження №479511 41, яке веде міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 згідно до договору купівлі-продажу від 15.08.2011 року нотаріально посвідченого 15.08.2011 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі №2973 належала на праві власності квартира під №71 в м.Біла Церква по бульвару 1-го Травня, 12. Згідно до Витягу про державну реєстрацію прав КП КОР “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” 24.08.2011 року було прийняте рішення про державну реєстрацію квартири №71 в м.Біла Церква по бульвару 1-го Травня, 12 на праві власності за ОСОБА_2

Також в судовому засіданні встановлено, що в ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем виявлено нерухоме майно, яке належить на праві власності боржнику ОСОБА_2, а саме: квартира АДРЕСА_5. Наведене підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження сформованого 28.08.2013 року.

В суді встановлено, що на запит начальника міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції до КП БМР ЖЕК №2 від 17.07.2014 року, КП БМР ЖЕК №6 було надано довідку №1568 від 18.07.2014 року /форма №3/, в якій зазначено, що в квартирі №71 по бул. 1-го Травня, 12 в місті Біла Церква зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

25.07.2014 року начальник міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції звернувся до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради з проханням надати дозвіл на реалізацію квартири №71 по бул. 1-го Травня, 12 в місті Біла Церква, власником якої є ОСОБА_2.

Згідно до копії виписки з рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 19.08.2014 року № 304 відмовлено міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у наданні дозволу на реалізацію квартири №71 по бул. 1-го Травня 12 у м.Біла Церква, у зв”язку з тим, що існує спір щодо вищевказаного майна, а також було покладено обов”язки щодо забезпечення житлових прав малолітньої на її батьків.

Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10.06.2015 року ухваленого по справі №357/1920/15-ц 2/357/1369/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5, міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області про визнання права власності на 1/2 частину квартири та виключення майна з під арешту, позов було задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 зареєстрованої за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.08.2011 року засвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі №2973; виключено 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 з-під арешту, накладеного згідно з постановою державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 28.08.2013 року ВП №39541949, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 28.08.2013 року номер 2279322. Вказане рішення набрало законної сили 22.06.2015 року.

З відповіді начальника служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 31.08.2015 року №1418/04-27 на лист міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайон ного управління юстиції від 03.07.2015 року №17760 щодо надання дозволу на реалізацію 1/2 частки квартири АДРЕСА_4, вбачається, що до компетенції служби дітей не входить розгляд запитів установ, організацій про надання дозволу на здійснення будь-яких правочинів стосовно майнових прав дітей, крім заяв батьків цих дітей або осіб, які замінюють батьків.

У відповіді начальника служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 19.02.2016 року №289 на звернення ОСОБА_4, останню було повідомлено, що рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 19.08.2014 року № 304 згідно з п. 23 якого було відмовлено у наданні дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстрована малолітня ОСОБА_3, є чинним на даний час та начальник служби у справах дітей просила керуватися ним при вирішенні всіх питань, що стосуються виконавчих проваджень із примусового виконання виконавчих документів щодо вказаного житла право користування яким має малолітня дитина.

Постановою державного виконавця міського відділу ДВС ОСОБА_8 від 25.06.2015 року було накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_6, що належить боржнику ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження, що вбачається з копії цієї постанови.

Постановою державного виконавця міського відділу ДВС ОСОБА_8 від 26.06.2015 року було звільнено з-під арешту 1/2 частину квартири АДРЕСА_7 на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10.06.2015 року за №2/357/1369/15.

Згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна щодо суб”єкта сформованого 09.03.2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності 1/2 частка квартири АДРЕСА_8.

З копії довідки виданої КП БМР ЖЕК №6 від 10.03.2016 року за №438 /форма №3/, вбачається, що в квартирі №71 по бул. 1-го Травня, 12 в місті Біла Церква зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, 03.01. ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вказувала на те, що вона з дочкою ОСОБА_3 проживає у квартирі №71 по бул. 1 Травня, 12 в м. Біла Церква і іншого житла ні вона ні дитина не мають.

Відповідно до ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконан ня рішення.

Згідно до п.8 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець в процесі здійснення виконавчих дій має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконав чого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження”, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або роз строчку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встанов лення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Згідно п.4.5.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованої в Мінюсті України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

За ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржни ка під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст.63 вказаного Закону, звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Із доданих до подання документів не вбачається, чи виявлено державним виконавцем інше рухоме майно або грошові кошти, належні боржнику, на які можна звернути стягнення. Крім того, згідно вищенаведених правових норм суд вирішує питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а спосіб виконання рішення - це стягнення коштів з боржника на користь стягувача у визначеній судом сумі, а державний виконавець зобов”язаний вжити всіх заходів щодо виконання рішення суду у спосіб, вказаний у виконавчому документі.

Суд вважає, що в порядку ст. 373 ЦПК України, суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду, оскільки виконання рішення суду про стягнення коштів відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Отже, з врахуванням всього вищенаведеного, суд не вбачає підстав для зміни чи встановлення способу і порядку виконання вищевказаного рішення, оскільки при задоволенні цього подання необхідно було б встановлювати спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на квартиру №71 по бул. 1-го Травня, 12 в м.Білій Церкві, тоді як виконання рішення суду має бути забезпечено за рахунок всього майна боржника.

Крім вказаного, суд вирішує питання щодо встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення, а не надає дозвіл на реалізацію нерухомого майна, право на користування яким має малолітня дитина.

Керуючись ст.373 ЦПК України, ст.ст.11,36 Закону України “Про виконавче провадження”, п.4.5.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованої в Мінюсті України 02.04.2012 року за № 489/20802, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити головному державному виконавцю міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 в задоволенні подання про встановлення способу і порядку виконання рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали через Білоцерківський міськрайонний суд. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п”яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_9