ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" серпня 2011 р. Справа № 8/096-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, в особі Миронівського районного підрозділу публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б,
до відповідача: селянське (фермерське) господарство «Альберта», ідентифікаційний код: 20595188, місцезнаходження: 08800, АДРЕСА_1,
про стягнення 2528,90 грн.
за участю представників сторін
від позивача: провідний юрисконсульт юридичного управління публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 11.05.2011 року за №63;
від відповідача: голова селянського (фермерського) господарства «Альберта»ОСОБА_2, який діє на підставі статуту, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
публічне акціонерне товариство «А.Е.С.Київобленерго»в особі Миронівського районного підрозділу публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до селянського (фермерського) господарства «Альберта»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на користування електричною енергією від 18.02.2002 року за №316 (далі за текстом: Договір) у сумі 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.) і судових витрат.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач в період з грудня 2007 року по серпень 2009 року не виконував умови Договору щодо оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого у нього станом на 01.09.2009 року виникла заборгованість у сумі 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.).
Відповідно до ухвали від 08.07.2011 року порушено провадження у справі №8/096-11 та призначено її розгляд на 26.07.2011 року.
26.07.2011 року в судове засідання з’явився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду 08.07.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Ухвалою суду від 26.07.2011 року в задоволенні заяви Позивача про накладення арешту на майно Відповідача відмовлено, в зв’язку з тим, що Позивачем не доведено суду неможливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. В судове засідання 26.07.2011 року з’явився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 08.07.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Ухвалою суду від 26.07.2011 року розгляд справи відкладено на 23.08.2011 року.
23.08.2011 року в судове засідання з’явився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду 08.07.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з’явився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 08.07.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. У зв’язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 23.08.2011 року.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення і матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
18.02.2002 року між закритим акціонерним товариством «А.Е.С.Київобленерго», правонаступником якого на час розгляду справи є публічне акціонерне товариство «А.Е.С.Київобленерго», в особі Миронівського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»та селянським (фермерським) господарством «Альберта»укладено договір на користування електричною енергією від 18.02.2002 року за №316 (далі за текстом: Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, Позивач зобов’язаний постачати Відповідачу електроенергію. Відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати спожиту електроенергію, отриману від Позивача.
Згідно з п.п. 4.1., 5.3., 6 Договору, Відповідач повинен оплачувати спожиту електроенергію щомісячно до 25 (двадцять п’ятого) числа протягом 10 (десяти) днів після дати, зазначеної у платіжному документі.
Договір у п. 6.1. передбачає, що щомісячно 25 числа згідно з Додатком № 4 до Договору на користування електроенергією направляється представник Споживача у відділ збуту РЕМ за адресою: м. Миронівка, вул. Старченка, 1-а, для подання звіту про використану електроенергію, за розрахунковий період (місяць), документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для поточної сплати електроенергії, що споживається в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів. При цьому сума оплати за електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є поточною оплатою. Споживач може погасити частину свого боргу існуючими формами заліку за умови, коли 50% боргу оплачено банківськими коштами на розподільчий рахунок Електропостачальника. При цьому сума заліку не повинна перевищувати суму залишку боргу. Процент оплати банківськими коштами при погашенні заліку може змінюватись в залежності від завдань уряду.
Крім того, Договір у п. 6.2. передбачає, що оплата платіжних документів банківськими коштами здійснюється Споживачем (Відповідачем) самостійно, в 10-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документів. При відсутності поточної оплати електричної енергії через 10 днів після дати, зазначеної в платіжному документі, а у випадках неявки представника Споживача (п. 7.1.) –через 10 днів після початку поточного розрахункового періоду, Електропостачальник письмово (телефонограмою) повідомляє Споживача про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Закон України «Про електроенергетику»у ст. 26 передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності. Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії. За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої. Споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ході розгляду справи судом встановлено, Позивачем умови Договору були виконані в повному обсязі, в той час як Відповідач виконує свої обов’язки в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та п.п. 1, 4.1., 5.3., 6, 6.1., 6.2. Договору неналежним чином, в зв’язку з чим у Відповідача перед Позивачем за період з грудня 2007 року по серпень 2009 року утворилась заборгованість з оплати використаної електроенергії у сумі 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.). В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.
Посилання Відповідача на те, що у нього відсутня заборгованість перед Позивачем за Договором в зв’язку з тим, що він не користувався у вказаний період електрообладнанням спростовується наявними матеріалами справи, зокрема в матеріалах справи наявні копії наступних документів: - виставлених Позивачем Відповідачу рахунків за активну електроенергію; - письмових нагадувань Позивача Відповідачу про потребу оплати планових платежів; - додатку № 3.1. до Договору, відповідно до якого до електромережі Позивача підключений об’єкт Відповідача у вигляді комплексної трансформаторної підстанції за №520; - заяви Відповідача на адресу Позивача з проханням реструктуризувати заборгованість з оплати спожитої електроенергії; - скарги Відповідача на адресу Позивача і відповіді останнього на цю скаргу, згідно з якими сторони Договору мали суперечності щодо розміру нарахування плати за спожиту електроенергію та обсягу спожитої електроенергії, в тому числі внаслідок наявності у Відповідача підключеної до електромережі комплексної трансформаторної підстанції за №520 в період нарахування платежів.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору, передбаченого ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, звертався до Відповідача з письмовою претензією від 16.02.2010 року за №9, копія якої міститься в матеріалах справи, щодо потреби погашення заборгованість за Договором, на яку Відповідач не відреагував шляхом погашення заборгованості за Договором та заборгованість за Договором не погасив.
Як свідчать матеріали справи, сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за спожиту електроенергію станом на 23.08.2011 року складає 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.). Проте, Відповідач не надав суду доказів сплати повністю або частково основного боргу за Договором перед Позивачем у сумі 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.), в зв’язку з чим дана вимога Позивача визнається судом обґрунтованою і доведеною за допомогою належних та допустимих письмових доказів, внаслідок чого підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем і Відповідачем суду в якості письмових доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та заперечувались Відповідачем по суду.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують повну або часткову сплату заборгованості перед Позивачем за Договором у сумі 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.).
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв’язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 22, 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»в особі Миронівського районного підрозділу публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»до селянського (фермерського) господарства «Альберта»про стягнення заборгованості за Договором на користування електричною енергією від 18.02.2002 року за №316 у сумі 2528,90 грн. та господарських витрат, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Альберта», ідентифікаційний код: 20595188, місцезнаходження: 08800, АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, в особі Миронівського районного підрозділу публічного акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, заборгованість за Договором на користування електричною енергією від 18.02.2002 року за №316 у вигляді основного боргу у сумі 2528,90 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень 90 коп.), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 23.08.2011 року