Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-924/2010р.

23.11.2010року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Завірюха О.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ України - ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив :

13.10.2010року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому зазначив, що постановою інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ України - ОСОБА_2 серії СВ № 103839 від 18.06.2010р. на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що він порушив правила дорожнього руху, проте вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач не порушував ПДР. Крім того вказана постанова була винесена з численними порушеннями, а тому є незаконною та підлягає скасуванню. У зв’язку з вищезазначеним, позивач просить складену постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Крім того позивач просить поновити йому строк на звернення до суду та свою вимогу обґрунтовує тим, що він оскаржував дії відповідача до начальника Чернігівського взводу ДПС ВДАІ, однак отримавши у відповідь лист про направлення скарги до прокуратури змушений був звернутися до суду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Своїх пояснень чи заперечень до суду також не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши, оцінив та проаналізував всі зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.06.2010р. інспектором Вишиян О.Л. було винесено постанову по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 300 грн., за перевищення швидкості руху транспортних засобів на 20 км/год.

Як вбачається з пояснень позивача, він не порушував ПДР України, але був зупинений інспектором Вишиян О.Л. який йому повідомив, що він порушив ПДР.

Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Відповідно до ч.І ст.122 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в судове засідання не з’явився та будь-яких пояснень чи заперечень до суду також не направив.

Згідно ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено, що свідки по справі були відсутні. Про них не зазначено сторонами та не вказано в матеріалах справи. Таким чином, жодних матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем до протоколу не долучено.

Крім того у відповідності до ст. 10 Закону України «Про метрологію» результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.

Згідно ст. 11 вищезазначеного Закону передбачено, що засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що зроблені інспектором ДПС ОСОБА_2 заміри швидкості не можуть розцінюватись, як докази по справі, оскільки у суду відсутні дані про допуск останнього до роботи із вимірювальними приладами. Також в протокол та постанові не зазначено похибку вимірювального пристрою, не надано його технічну документацію, стосовно відповідності вимогам точності та час здійснення його останньої перевірки на похибку.

Також слід зазначити, що інспектором ДПС при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не було враховано відповідно до ст. 33 КпАП України характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, його майновий стан, а також обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки вина ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення в судовому засіданні не доведена, відповідачем не надано доказів правомірності та законності своїх дій та в судовому засіданні не встановлено підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Крім того суд вважає, що позивачем пропущений строк на оскарження постанови інспектора з поважних причин, що підтверджується матеріалами справи, а тому зазначений строк підлягає поновленню.

Судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., слід стягнути з відповідача, оскільки постанова прийнята на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 11, ч. 2 ст. 71, 86, 94, 128, 158-163, 186 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ України - ОСОБА_2, серії СВ № 103839 .

Скасувати постанову інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ України - ОСОБА_2 серії СВ № 103839 від 18.06.2010р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 300 грн.

Провадження по даній справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., стягнути з ДПС Чернігівського зводу ДПС ВД АІ України на користь держави України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:

.