Судове рішення #54566576

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


"16" серпня 2011 р. Справа № 12/103-11


Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом            товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112»

про           визнання частково недійсним договору підряду


за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –директор товариства

           (паспорт СН727661, виданий 10.02.1998 року);

від відповідача: ОСОБА_2 –представник (довіреність №767 від 04.08.2011 року),


ВСТАНОВИВ:


14 червня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор»(далі –позивач) до дочірнього підприємства «Мостобудівельний загін №112»публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(далі –відповідач) про визнання частково недійсним договору підряду.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору підряду №10/01 від 10.01.2008 року (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався виконати за завданням відповідача дорожні роботи з використанням своїх матеріалів або матеріалів відповідача, а відповідач зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи на об’єкті: «Будівництво з’їздів на Подільського мостового переходу через р. Дніпро на Рибальський півострів та вул. Набережно-Хрещатинську (пандусний заїзд)», що входить до складу будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

П. 3.1.2. договору передбачено, що остаточний розрахунок провадиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою №КБ-2в, довідки форми №КБ-3 протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання, після погодження замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника.

Відповідно до п. 5.6. договору, позивач погоджує акти виконаних робіт ф. №КБ2-в та довідки ф. №КБ-3 приймання-здачі виконаних робіт в Службі «Київдержекспертиза»та отримує візу замовника будівництва, після чого надає ці форми відповідачу для оплати виконаних робіт.

Згідно з п. 5.7. договору, позивач надає відповідачу акти ф. №КБ2-в та довідки ф. №КБ-3, погоджені замовником, не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Позивач, вважаючи, що п. п. 3.1.2., 5.6. та 5.7. договору суперечать положенням чинного законодавства, звернувся до суду, просив визнати їх недійсними.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 14.06.2011 року та призначено до розгляду на 12.07.2011 року.

12 липня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 09.08.2011 року.

09 серпня 2011 року представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання по заміну відповідача з дочірнього підприємства «Мостобудівельний загін №112»публічного акціонерного товариства «Мостобуд», у зв’язку з його реорганізацією, на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112», про що надала копію статуту, долученого до матеріалів справи. Зазначене клопотання підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, представник відповідача надала відзив на позовну заяву, вважала позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Також заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 16.08.2011 року.

16 серпня 2011 року в судовому засіданні представник позивача надав письмове пояснення на відзив на позовну заяву, позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд у задоволенні позову відмовити, вважала позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:


10 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальною «Спецавтодор»(далі –позивач) та дочірнім підприємством «Мостобудівельний загін №112»публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112») (далі –відповідач) був укладений договір підряду №10/01 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався виконати за завданням відповідача дорожні роботи з використанням своїх матеріалів або матеріалів відповідача, а відповідач зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи на об’єкті: «Будівництво з’їздів на Подільського мостового переходу через р. Дніпро на Рибальський півострів та вул. Набережно-Хрещатинську (пандусний заїзд)», що входить до складу будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 цієї ж статті).

Згідно з ч. 3 ст. 317 Господарського кодексу України, господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 318 Господарського кодексу України, договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України закріплено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник (ч. 2 ст. 319 Господарського кодексу України).

Так, між сторонами був укладений договір субпідряду, згідно з умовами якого субпідрядник, тобто позивач, зобов’язувався виконати доручені йому генеральним підрядником, тобто відповідачем, роботи. Відповідач (замовник згідно з умовами договору підряду №10/01) доручив позивачу (підряднику згідно з умовами договору №10/01) виконання робіт та зобов’язувався виконані роботи прийняти і оплатити.

Відповідно до ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Так, п. 3.1.2. договору передбачено, що остаточний розрахунок провадиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою №КБ-2в, довідки форми №КБ-3 протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання, після погодження замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника.

Відповідно до п. 5.6. договору, позивач погоджує акти виконаних робіт ф. №КБ2-в та довідки ф. №КБ-3 приймання-здачі виконаних робіт в Службі «Київдержекспертиза»та отримує візу замовника будівництва, після чого надає ці форми відповідачу для оплати виконаних робіт.

Згідно з п. 5.7. договору, позивач надає відповідачу акти ф. №КБ2-в та довідки ф. №КБ-3, погоджені замовником, не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Вищевказані пункти договору позивач вважав такими, що порушують вимоги чинного законодавства, просив визнати їх недійсними.

Ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема те, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 цієї ж статті).

Ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Так, сторонами були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт протягом січня-травня 2009 року (далі –акти), про що зазначено в рішенні господарського суду Київської області від 16.06.2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор»до дочірнього підприємства «Мостобудівельний загін №112»публічного акціонерного товариства «Мостобуд»про стягнення заборгованості за договором підряду №10/01 від 10.01.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Ч. 1. ст. 323 Господарського кодексу України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Так, відповідно до п. 1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі –Загальні умови), ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

Згідно з п. 2 Загальних умов, вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

За договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх (п. 4 Загальних умов).

Відповідно до п. 61 Загальних умов, підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Згідно з п. 29 Загальних умов, замовник зокрема зобов’язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи.

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (п. 91 Загальних умов).

Відповідно до п. 96 цих умов, підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 98 Загальних умов, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи (п. 99 Загальних умов).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач виконані позивачем роботи згідно з умовами договору підряду №10/01 від 10.01.2008 року (далі –договір) прийняв, що підтверджується підписаними сторонами вищезазначеними актами, проте оплатити відмовився, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 293 127.72 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 19 324,30 грн., три проценти річних у сумі 6 752.70 грн. та 82 157,95 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.2010 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2010 року, в задоволенні вищевказаних позовних вимог було відмовлено з огляду на відсутність у відповідача обов’язку оплатити виконані позивачем роботи, оскільки останнім не були доведені факти, необхідні для проведення остаточних розрахунків між сторонами. А саме невиконання п. п. 3.1.2., 5.6., 5.7. договору, якими були передбачені: обов’язок позивача погодити у замовника акти виконаних робіт, надходження коштів від замовника, обов’язок позивача погодити акти виконаних робіт ф. №КБ2-в та Довідки ф. №КБ-3 приймання-здачі виконаних робіт в Службі «Київдержекспертиза»та отримати візу замовника будівництва.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, а також у судових засіданнях зазначала про те, що сторонами вищевказані пункти договору були погоджені й сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться після виконання позивачем вищевказаних дій, а тому вважала, що п. п. 3.1.2., 5.6. та 5.7. договору визнанню недійсними не підлягають. В обґрунтування заперечень на позовну заяву також посилалась на норми статті 627 Цивільного кодексу України, якою визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Усе вищевикладене дозволяє дійти висновку про те, що обов’язок відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт виникає після їх закінчення і передачі позивачем, у разі відсутності претензій щодо якості виконаних робіт тощо.

Крім цього, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що п. п. 3.1.2., 5.6. та 5.7. договору суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 317, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 318, ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 323, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 6, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 217, ст. 525, ч. 1 ст. 854, ч. ч. 1, 2 ст. 875, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 215, ст. 203, ч. ч. 1, 4 ст. 882, ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, ч. 2 ст. 35, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд


ВИРІШИВ:


Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор»до товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112»про визнання частково недійсним договору підряду задовольнити повністю.

Визнати недійсним п. 3.1.2. договору підряду №10/01 від 10.01.2008 року, укладений між дочірнім підприємством «Мостобудівельний загін №112»відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор», в частині «після погодження Замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від Замовника».

Визнати недійсним п. 5.6. договору підряду №10/01 від 10.01.2008 року, укладений між дочірнім підприємством «Мостобудівельний загін №112»відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор», в частині «Субпідрядник погоджує ОСОБА_1 виконаних робіт ф. №КБ2-в та Довідки ф. №КБ-3 приймання-здачі виконаних робіт в Службі «Київдержекспертиза»та отримує візу Замовника будівництва».

Визнати недійсним п. 5.7. договору підряду №10/01 від 10.01.2008 року, укладений між дочірнім підприємством «Мостобудівельний загін №112»відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор», в частині «погоджені Замовником».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 2, код 22202218) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор»(02222, м. Київ, пр-т. Маяковського, 49-а, 38, код 32591208) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.




Суддя                                                                                            С.Ю. Дьоміна



Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 22.08.2011 року.






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація