АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 5629 / 2006                              Головуючий в 1 інстанції - Сіромашенко Н.В.

Категорія - 39/40                                                Доповідач   - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року                  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Глущенко Н.Г.

суддів                  - Григорченка Е.І., Ремеза В.А.

при секретарі  - БілоконьН.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дншропетровська від 5 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Головпостачспецбуд» про визнання незаконними зборів акціонерів та скасування його рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2006 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог / а. с. 239-243/.

Зазначеним рішенням позивачу відмовлено в його позовних вимогах в повному обсязі /ас. 191-197/.

Як на підстави апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону. Як вважає позивач, суд не перевірив всі його доводи та не дав належної оцінки доказам справи. Висновки суду не відповідають обставинам справи / а. с. 239-243 /.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ЗАТ « Головпостачспецбуд», де з 05.12.1997 року працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням загальних зборів ЗАТ « Головпостачспецбуд» від 17.04.2001 року позивач був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2001 року ( яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2001 року) - були визнані недійсними загальні збори акціонерів ЗАТ від 17.04.2001 року та рішення, які ухвалені ними.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2001 року ОСОБА_1 було роз'яснено рішення цього ж суду від 06.06.2001 року, що рішенням суду збори акціонерів від 17.04.2001 року, а також всі рішення прийняті на цих зборах, у тому числі про відзив членів правління і ОСОБА_1, як ІНФОРМАЦІЯ_1, та вибори нових членів правління, - визнані судом недійсними і незаконними. Судом роз'яснено, що головою правління є ОСОБА_1, як такий, що обраний згідно чинного законодавства, з усіма правами по управлшню господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.01.2002 року відмовлено ЗАТ «Головпостачспецбуд» в його касаційній скарзі на вище зазначені рішення та ухвали, як суду першої, так і апеляційної інстанцій.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2001 року ОСОБА_1 поновлено на роботі - на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ЗАТ «Головпостачспецбуд», стягнено на його користь 842 грн., а також суд зобов'язав ЗАТ «Головпстачспецбуд», в особі Кургузова Ю.В., повернути ОСОБА_1 службову документацію ( статут підприємства, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, інвентарну справу, свідоцтво платника податків, печатку підприємства).

Зазначене рішення суду було виконане у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним наказом та актом державного виконавця про примусове виконання рішення суду.

Загальними зборами ЗАТ «Головпостачспецбуд», що відбулися 19-21.02.2002 року, було прийнято рішення про відзив ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнення його за п. 1 ст.41 КЗпП України, в зв'язку одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків керівника підприємства. Наказом НОМЕР_1, який доповнив наказ НОМЕР_2, ОСОБА_1 був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків по п.1 ст.41 КЗпП України.

При цьому однократним грубим порушенням була відмова ОСОБА_1, після поновлення його на роботі 20.02.2002 року, повернути ЗАТ «Головпостачспецбуд» фінансові документи товариства за 1998-2001 роки. Вказані документи були самовільно вивезені позивачем у жовтні 2001 року. Зазначені обставини підтверджені актом від 22.02.2002 року, зверненням ЗАТ від 04.10.2001 року в органи міліції, проти чого не заперечував і сам позивач.

Відсутність зазначених фінансових документів товариства спричинила тяжкі наслідки: неможливість належним чином звітувати перед контролюючими органами, неможливість провести аудиторську перевірку господарської діяльності товариства, неможливість нарахування та оплати податків за 2001 рік і нарахування дивідендів акціонерам.

Суд першої інстанції встановив, що при скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів ЗАТ 19-22.02.2002 року був дотриманий порядок передбачений ст.43 Закону України «Про господарські товариства». Судом не встановлено порушень, які могли б призвести до визнання зборів незаконними.

Судом першої інстанції встановлено, що при звільненні позивач відмовився від отримання трудової книжки, дії відповідача, щодо трудової книжки позивача, відповідають вимогам трудового законодавства та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав 'ім належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 липня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

СУДДІ