АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 7148/ 2006 Головуючий в 1 інстанції - Скиба С. А.
Категорія -1/2 Доповідач - Глушенко Н.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - ГригорченкаЕ.І.,РемезаВ.А.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного
підприємства" Біостимулятор" у формі
товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства " Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа - ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні повноважень генерального директора, усунення порушення трудових прав та стягнення заробітної плати, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства " Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа - ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні повноважень генерального директора, усунення порушення трудових прав та стягнення заробітної плати / а. с. 2-3,20-21 /.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до протоколу загальних зборів засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від 21.10.2004 року, його було обрано на посаду генерального директора ОВХФП "Біостимулятор" у формі ТОВ та укладено відповідний контракт.
Однак, попереднім генеральним директором ТОВ ОСОБА_2 та іншими особами товариства було оспорено в судовому порядку правомірність його - ОСОБА_1 призначення на посаду генерального директора. По зазначеному спору Верховним Судом Украши 30.11.2005 року ухвалене рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_2 та іншим, чим самим, як вважає позивач, було підтверджено правомірність його призначення на посаду генерального директора ОВХФП" Біостимулятор" у формі ТОВ.
Незважаючи на призначення його генеральним директором та рішення Верховного Суду України, ОСОБА_2 та інші працівники ТОВ ОВХФП " Біостимулятор", не допускають його на робоче місце і таким чином не дають змоги реалізувати повноваження, як генерального директора підприємства, чинять перешкоди в здійсненні його трудових прав, зокрема на оплату його праці, так як зарплата йому не виплачувалась і не виплачується, не надавалась відпустка та інші гарантії передбачені законом.
Всі намагання пройти на своє робоче місце, після ухвалення Верховним Судом України 30.11.2005 року рішення, залишились марними, оскільки за вказівкою ОСОБА_2 охорона не пропустила його на територію підприємства, що підтверджується відповідними актами.
За таких обставин, позивач просив суд зобов'язати Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство "Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та його посадових осіб, осіб, які перебувають з ним в трудових чи договірних відносинах, а також будь-яких інших осіб, - допустити його, як генерального директора підприємства, на робоче місце і не чинити будь-яких перешкод у зв'язку з цим, забезпечивши йому всі умови для виконання повноважень, реалізації трудових прав і обов'язків. Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 21.10.2004 року в сумі 59500 грн./ а. с. 2-3,20-21 /.
Відповідач та третя особа заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.09.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Суд зобов'язав Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство "Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю допустити ОСОБА_1, як генерального директора підприємства, на робоче місце та усунути перешкоди ОСОБА_1 у виконанні повноважень генерального директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Суд стягнув з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 59500 грн., а також в дохід держави судовий збір в сумі 603,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
Суд допустив негайне виконання рішення в межах стягнення заробітної плати а один місяць / а. с. 227-230 /.
В апеляційній скарзі Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство "Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу в його позовних вимогах в повному обсязі.
Як на підстави апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону / а. с. 234-238 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до п.п.3,4 ч.І ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що згідно протоколу загальних зборів засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від 21.10.2004 року позивача було призначено генеральним директором підприємства і з ним же укладено контракт НОМЕР_1, який діє до 21.10.2007 року і де встановлено позивачу посадовий оклад у розмірі 3500 грн.
Рішенням Верховного Суду України від 30.11.2005 року відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в позовних вимогах про визнання недійсними рішень та протоколу загальних зборів засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від 21.10.2004 року і в зазначеному рішенні вказано, що 21.04.2004 року збори проведено у відповідності з положеннями чинного законодавства і порушень щодо їх проведення судом не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач неправомірно чинить перепони позивачу у виконанні повноважень генерального директора, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні повноважень генерального директора, усунення порушення трудових прав та стягнення заробітної плати піддягають задоволенню в повному обсязі.
Однак, з даними висновками суду погодитись не можна оскільки вони не відповідають обставинам справи, а також діючому матеріальному та процесуальному закону.
Так, судом встановлено, що дійсно згідно протоколу загальних зборів засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від' 21.10.2004 року позивача було обрано генеральним директором підприємства / а. с. 4-9 / і з ним же укладено контракт НОМЕР_1, який діє з 21.10.2004 року до прийняття рішення засновниками про відгук (звільнення) керівника згідно Статуту підприємства /а. с. 13-18/.
З рішеннями та протоколом загальних зборів засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від 21.10.2004 року не погодились ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які звернулися з позовом до ОСОБА_1 та ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ про визнання зазначено протоколу та рішень цих загальних зборів засновників -недійсними і зазначений позов було розглянуто, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Однак, рішенням Верховного Суду України від 30.11.2005 року було скасовано рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.11.2004 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02.03.2005 року і ухвалено рішення про відмову в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 / а. с. 10-12 /.
В грудні 2005 року ОСОБА_2,ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися з позовом до ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ , ОСОБА_1 про визнання недійсними протоколу та рішень загальних зборів засновників ОВХФП "Біостимулятор" у формі ТОВ від 21.10.2004 року, який було розглянуто Суворовським районним судом м. Одеси і 14.03.2006 року ухвалено рішення по справі, яким визнано недійсними рішення та протокол загальних зборів засновників від 21.10.2004 року / а. с. 43-44 /.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04.07.2006 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.03.2006 року - залишено без змін /а. с. 45-48/.
Згідно ст.319 ЦПК України ухвала апеляційного суду від 04.07.2006 року вступила в законну силу з моменту її проголошення, тобто 04.07.2006 року, як і вступило в законну силу рішення суду першої інстанції від 14.03.2006 року у відповідності зі ст.223 ЦПК України.
Таким чином, на момент розгляду по суті Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська даної справи з ухвалення 27.09.2006 року рішення по справі, - рішення та протокол загальних зборів засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від 21.10.2004 року були визнані недійсними, тобто було визнано недійсним і рішення про обрання ОСОБА_1 генеральним директором підприємства.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 16.08.2006 року, в реєстрі значиться юридична особа - Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство " Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю і керівник юридичної особи - ОСОБА_2 / а. с. 72-91 /, яка була обрана генеральним директором на загальних зборах засновників ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ від 08.08.2002 року / а. с. 49-51 /, а затим її повноваження було продовжено загальними зборами засновників від 18.11.2004 року / а. с. 52/.
Між тим, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська не прийняв до уваги зазначені обставини, тобто не прийняв до уваги, що рішення від 21.10.2004 року про обрання ОСОБА_1 генеральним директором ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ визнано недійсним у встановленому законом порядку відповідно до рішень суду першої інстанції від 14.03.2006 року та апеляційної інстанції від 04.07.2006 року, які вступили в законну силу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.09.2006 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, щодо усунення перешкод у здійсненні повноважень генерального директора, усунення порушення трудових прав та стягнення заробітної плати, - не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в зазначених позовних вимогах в повному обсязі.
Звернення ОСОБА_1 до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.03.2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04.07.2006 року не давало підстав Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки Верховний Суд України на той час ще не прийняв рішення відносно зазначеної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень. Відкривши касаційне провадження у справі, ухвалою від 17.08.2009 року, Верховний Суд України не призупинив зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій / а. с. 130 /.
Посилання позивача на вище зазначене рішення Верховного Суду України від 30.11.2005 року не можуть бути прийняті до уваги оскільки є рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.03.2006 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 04.07.2006 року, які вступили в законну силу, і згідно яких рішення загальних зборів засновників від 21.10.2004 року, щодо обрання ОСОБА_1 генеральним директором ОВХФП " Біостимулятор" у формі ТОВ, - визнано недійсним.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2006 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства " Біостимулятор" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа - ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні повноважень генерального директора, усунення порушенім трудових прав та стягнення заробітної плати.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
СУДДІ:
4