АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-6252/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Приходченко А.П. .
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року м. Дніпропетровськ
26 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Максюти Ж.І.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Оптимум» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2, ТОВ «Оптимум», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановила:
З червня 2009 р. в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться зазначена цивільна справа.
Одночасно з позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно /кошти/, що-належать ОСОБА_2, ТОВ «Оптимум», ОСОБА_3
Ухвалою судді від 23.06.2009 р. заява про забезпечення позову була задоволена. Накладено арешт на все майно та грошові кошти на рахунках, що належать відповідачу ТОВ «Оптимум в межах заявлених позовних вимог у розмірі 217952,32 долара США.
В апеляційній скарзі ТОВ «Оптимум» просить скасувати ухвалу суду від 23.06.2009 р., у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на те, що ухвала постановлена з чисельними порушеннями законодавства, яким регулюються дані правовідносини і перешкоджає діяльності товариства.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 151, ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 153 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторін забезпечити позов на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається в разі обґрунтованості цих вимог. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Зміст заяви про забезпечення позову повинен відповідати вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України.
Згідно з п.4 роз’яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9 при розгляді заяв про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, з»ясувати дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який проситьт застосувати особа, котра звернулася з заявою, позовним вимогам. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
При розгляді заяви позивача про забезпечення позову і постановленні ухвали від 23.06.2009 р. зазначені норми процесуального закону та роз’яснення Пленуму ВСУ судом першої інстанції не були взяті до уваги, що призвело до порушення прав відповідача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не дав оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності застосування заявлених заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, ймовірності виникнення утруднень при виконанні можливого рішення суду, враховуючи суть спору між позивачем та відповідачами, можливість існування ризику спричинення відповідачеві збитків, якщо вжиті заходи забезпечення позову виявляться не співмірними із заявленими позовними вимогами, а також діяльністю відповідача.
Суддя не звернув увагу, що заява про забезпечення не відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України щодо відомостей, які слід зазначати в заяві, її текст носить загально описовий характер, не визначено обгрунтованості обраного виду забезпечення позову - арешту відносно як майна, так і грошових коштів. Не зазначено конкретне майно, яке є власності відповідачів.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя вказав, що заходи забезпечення вживаються для запобігання можливості відчуження майна відповідачами, що не може бути безспірною підставою для задоволення заяви позивача.
Крім того, суддя не звернув увагу, що в заяві ставилося питання про арешт майна усіх відповідачів /крім ТОВ «УФА «Верес»/, але фактично вирішено питання лише відносно майна ТОВ «Оптимум» без будь-яких застережень щодо майна інших відповідачів.
За таких обставин колегія суддів вважає оскаржену ухвалу такою, що постановлена з грубими порушеннями норм цивільного процесуального закону, тому підлягає скасуванню.
Враховуючи, що позивачем необгунтована необхідність застосування зазначених у заяві заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ «Оптимум» задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 скасувати.
Відмовити ЗАТ КБ «ПриватБанк» /нині ПАТ КБ «ПриватБанк»/ у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає розгляду справи.
Головуючий
Судді