АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-763/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ 2010 року квітня 20 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого Михайлівської С.Ю.
Суддів Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі Кононенко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
Встановила:
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнуто з ВАТ ІНТЗ на користь ОСОБА_2 моральну шкоду 1994,64 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про повне задоволення її позовних вимог.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивачка посилається на те. що суд зробивши висновок про те що її звільнення було незаконне, і відмовивши їй при цьому в задоволенні позову, протирічить своїм же висновкам.
Судом не враховано, що відповідач не прийняв заходів до її перенавчання, а також те, що 22.12.2008р. відповідач прийняв на роботу ОСОБА_3 комірником, 26.12.2008р. прийняв ОСОБА_4 на посаду бригадира по переміщенню сировини і при цьому не запропонував їй цих посад.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково рішення районного суду частково змінити, а частково скасувати і в скасованій частині ухвалити нове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 04.08.1983 року працювала на Новомосковському трубному заводі, а з 01.02.2001 року на цьому ж пидприємстві машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду Трубоелектрозварювального цеху №3.
Вказана посада відноситься до робіт зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1290 від 17.11.1997р. (а.с. 49).
23.12.2008р. медико-санітарною частиною ВАТ «Інтерпайп НМТЗ» було видано довідку №324, згідно якої ОСОБА_2 за станом здоров‘я потребує в переводі на постійній основі на працю без впливу вібрацій, підняття більше 5 кг., без переохолодження, впливу пилу, ліків та хімічних речовин , а наступного дня начальник ТЕСЦ №3 звернувся зі службовою запискою про працевлаштування ОСОБА_2 відповідно до висновків МСЧ ВАТ «Інтарпайп НМТЗ» .
Згідно листа, адресованого голові профкому ОСОБА_5 (а.с. 46) станом на 04.02.2009р. на підприємстві відсутні вакансії по робочим професіям, на яких можливо застосування жіночої праці без впливу вібрації, підняття більше 5 кг., без переохолодження, пливу пилу та хімічних речовин.
05.02.2009р. відбулось засідання президіуму первинної профспілкової організації ВАТ ІНТЗ, на якому було прийнято постанову №139 про надання згоди на звільнення з роботи ОСОБА_2 по п.2 ст.40 КЗпП України (за станом здоров‘я як інваліда другої групи) (а.с. 12). Як вбачається зі вказаної постанови підставою для прийняття такого рішення став висновок ВКК МСЧ ОСОБА_5 від 23 грудня 2008р. Робота на підприємстві ОСОБА_2 не пропонувалась в зв‘язку з тим, що станом на 05.02.2009р.вакантних робочих місць на підприємстві не має.
Крім того, в матеріалах справи, мається копія аналогічної постанови (а.с. 44), однак без вказівки в резолютивній частині на інвалідність позивачки.
В цей же день було видано наказ №21 (а.с. 13), яким ОСОБА_2 звільнено з займаної посади по п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров‘я, як інваліда другої групи. Даний наказ не має підпису керівника. Вказаний наказ було видано ОСОБА_2 для проходження всіх служб ОСОБА_5 (обхідний лист), однак позивачка, взявши наказ, покинула територію ОСОБА_5.
Вказаний наказ зареєстровано в книзі реєстрації про розірвання трудового договору та звільнення (а.с.80).
В подальшому відповідачем було виготовлено дублікат наказу №21 від 05.02.2009р., згідно якого підставою звільнення являється наказ №84 від 05.02.2009р., а причиною звільнення - стан здоров‘я позивачки (а.с. 170).
Також, відповідачем було видано наказ №84 від 05.02.2009р., згідно якого позивачку звільнено з посади машиніста крана металургійного виробництва 4 розряду Трубоелектрозварювального цеху №3 з 05.02.200р. по п.2 ст.40 КЗпП України - за станом здоров‘я (а.с. 51), який було зареєстровано в книзі реєстрації наказів ОСОБА_5 (а.с. 177).
10.03.2009р. позивачка була обстежена Обласною СЕК. №2, наслідком чого стало встановлення ОСОБА_2 третьої групи інвалідності з 05.02.2009р. Діагноз: вібраційна хвороба 1-11 ступеню, дефартроз колінних суглобів, дефартроз мілких суглобів кисті та стоп. Протипоказана робота в шкідливих умовах, важка фізична праця, робота пов‘язана з профшкідливістю (а.с. 24, 147). Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда №310 від 10.03.2009р. позивачка може бути працевлаштована без шкідливих умов з виключенням важкої праці, холоду та вібрації.
з
Суд вважає, що прийняттям двох різних постанов президіуму первинної профспілкової організації ВАТ ІНТЗ (а.с.12,14), видачею декількох наказів про звільнення, з різним формулюванням причин звільнення (інваліда другої групи, за станом здоров‘я) (а.с. 13,51,170) відповідачем порушено порядок звільнення працівника, однак таке порушення не дає підстав вважати, що звільнення відбулось без законної підстави.
Зазначені обставини справи правильно встановлені судом 1-ї інстанції, також правильно зроблений висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, але в подальшому суд робить висновок про те, що посилання в наказах про звільнення на висновок ВКК МСЧ ІНМТЗ як на підставу звільнення являється незаконним, оскільки ВКК МСЧ ІНМТЗ не має права визначати наявність та ступінь тривалої або стійкої витрати працездатності, що фактично було зроблено ВКК МСЧ ІНМТЗ, шляхом вказівки в довідці №324 від 23.12.2008р. про фактично постійну втрату часткової працездатності. Надання такого висновку, згідно ст. 69 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров‘я», відноситься виключно до компетенції МСЕК.
З висновком суду про те, що відповідач не мав право звільнити позивачку на підставі висновку ВКК МСЧ ІНМТЗ погодитися неможно, оскільки згідно положень ч.І п.2 ст.40 КЗпП України невідповідність займаній посаді за станом здоров‘я може бути підставою для звільнення при наявності стійкої втрати працездатності, підтвердженої як заключенням ВКК так і МСЕК.
Тому відповідач правильно в своїх підставах звільнення позивачки посилався на заключення ВКК і колегія суддів вважає за необхідне р/суду в цій частині обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, змінити.
Що стосується рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, то колегія суддів, користуючись наданим їй правом, передбаченим ч.З ст. 303 ЦПК України, не дивлячись на те, що позивачка не зазначила в своїй апеляційній скарзі доводів про скасування рішення суду в частині стягнення моральної шкоди і відповідач в цій частині рішення суду не оскаржував, вважає за необхідне скасувати в цій частині рішення суду і відмовити в їх задоволенні, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення трудових прав позивачки ( ст.. 237-1 КЗпП України).
Що стосується доводів апеляційної скарги позивачки про те, що суд зробивши висновок про незаконне звільнення, і відмовивши їй при цьому в задоволенні позову, протирічить своїм же висновкам , то в цій частині її доводи задоволені і рішення суду в частині обґрунтування змінено.
Довід про те ,що судом не враховано, що відповідач не прийняв заходів до її перенавчання , не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки у підприємства на час звільнення позивачки не було вакансій, які за станом здоров‘я могла б займати позивачка.
Довід про те, що 22.12.2008р. відповідач прийняв на роботу ОСОБА_3 комірником, 26.12.2008р. прийняв ОСОБА_4 на посаду бригадира по переміщенню сировини і при цьому не запропонував їй цих посад також не може бути прийнятий до уваги, оскільки прийняття на посаду комірника ОСОБА_3
22.12.2008р., відбулося за добу до видачі позивачці довідки ВКК IHM (23.12.2008р.), а зайняття посади бригадира по переміщенню сировини, на я 26.12.2008р. була прийнята ОСОБА_4, протипоказано позивачці за станом здоров‘я, оскільки дане робоче місце являється робочим місцем з шкідливиі умовами праці, так як має два шкідливих фактора 3 класу 1 ступеню, що протипоказаним при вібраційній хворобою і про що зазначено в довідці обласг МСЕК №2 від 9.04.2010р.
Судові витрати колегія суддів вважає за необхідне віднести за рахунок держави.
Керуючись ст..ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровськ області від 09 грудня 2009 року в частині обґрунтування відмови в задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до Відкритого акціонерної товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» про скасування наказі поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеної прогулу, змінити.
Рішенн Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської облас' від 09 грудня 2009 року в частині стягнення з ВАТ «ІНТЗ» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 1994 грн. 64 коп. скасуваті Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог пр стягнення моральної шкоди.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ві, 09 грудня 2009року в частині стягнення судового збору та витрат н інформаційно-технічне забезпечення скасувати.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але мож< бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: