АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-1554/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Приходченко А.П. .

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року м. Дніпропетровськ 01 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.

при секретарі - Журавель Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року за позовною заявою ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором. В обгрунтування вимог посилався на те, що 01.04.2008 р. з відповідачем укладено кредитно-заставний договір на суму 60177 грн. 44 коп. під 15,96 % річних. Свої зобов’язання за договором він не порушував. 14.01.2009 р. отримав від банку листа про підвищення ставки відсотку за кредитом, а листом від 27.05.2009 р. банк повідомив, що у випадку несплати кредиту за новою ставкою, слід буде погасити кредит достроково. Вважаючи порушеною відповідачем процедуру реалізації рішення про зміну відсоткової ставки, оскільки в кредитному договорі не наведені випадки зміни процентної ставки, позивач просив визнати незаконними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, зобов’язати банк здійснити корегуючу операцію щодо зниження відсотків до 15,96 % річних, визнати недійсним п.6.3.1 кредитно-заставного договору від 01.04.2008р. та стягнути моральну шкоду у розмірі 15000 грн., посилаючись на моральні страждання завдані діями відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2009 р. відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, а в іншій частині позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову позивачу і цій частині позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в оскарженій частині, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, але вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визнання недійсним пункту кредитно- заставного договору, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2008 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір на придбання легкового автомобіля в сумі 60177 грн. 44 коп., відсоткова ставка за користування кредитом складала 15.96 %.

Листом від 06.01.2009 р. відповідач повідомив ОСОБА_2 про підвищення ставки відсотку за кредитом з 15.96 % до 26,47 % без зазначення нової реальної вартості кредиту, без зазначення обґрунтованості підстав цього підвищення, що є порушенням п.п. 1.3,3.5 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених постановою правління НБУ № 168від 10.05.2007 року.

Згідно з п. 6.3.1 кредитно-заставного договору від 01.04.2008 р. банк міг ініціювати зміну відсоткової ставки за кредитом лише протягом 7 календарних днів після зміни облікової ставки НБУ відповідно до постанови НБУ № 107 від 21.04.2008 р. з 11 % до 12 % з 30.04.2008 р., тобто лише до 08.05.2008 р., а не направивши листа від 06.01.2009 р.

За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку, що умови договору , які дають можливість банку на власний розсуд змінювати відсоткову ставку є дискримінаційними.

В порушення ст. 654 ЦК України зміни розміру відсоткової ставки здійснені банком в односторонньому порядку, а не в договірному порядку, ОСОБА_2 не надавав згоди на підвищення процентної ставки встановленої при укладенні договору.

Тому суд правомірно на підставі положень ст. 1056-1 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання відповідача здійснити корегуючи операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом, визнання недійсним п. 6.3.2 кредитного договору від 01.04.2008 р.

Але зважаючи на те, що суд правильно дослідивши всі обставини справи, визнаючи недійсним пункт договору помилково замість п. 6.3.1 договору вказав п. 2.3.1, колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині рішення суду першої інстанції.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що банк правомірно використав право на одностороннє підвищення процентної ставки, оскільки саме договором від

01.04.2008р. укладеним з позивачем, надано банку таке право, і суд невірно послався на ст. 654 ЦК України, а також помилково застосував ст. 1056-1 ЦК України, оскільки ця норма права набрала чинності після підвищення процентної ставки і не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності законом, не впливають на правильність висновків суду. Колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального права, так як відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» від 21.01.2010 р. № 1822-УІ, положення про заборону в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення, поширені на дію всіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання чинності цим Законом.

Керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року змінити.

Визнати недійсним п.6.3.1 кредитно-заставного договору № КТНЗАN91004777 від

01.04.2008р.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: