Справа №22ц -698/09 Головуючий в 1 інстанції: Грушицький А.І.
Категорія: 20 Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«17» липня 2009 року м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідачів ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 22 січня 2009 року,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 22 січня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді:
Справа №22ц -698/09 Головуючий в 1 інстанції: Грушицький А.І.
Категорія: 20 Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«17» липня 2009 року м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідачів ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 22 січня 2009 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 січня 2009 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовлено.
В даному судовому засіданні позивач, його представник, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених в ній, просили рішення суду скасувати.
Представники відповідачів ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 - ОСОБА_6, кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 18 грудня 2007 року звернувся з даним позовом до суду і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу належної йому квартири від 31 січня 2001 року. При цьому покликався на те, що цей договір не відповідає вимогам закону та укладений внаслідок обману і погроз та, що про відчуження квартири він дізнався лише з листа управління юстиції від 13 грудня 2004 року.
2
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним даного договору, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів його укладення під впливом обману, погроз чи насильства та пропустив строк позовної давності, який не просив поновити і поважних причин пропуску цього строку судом не встановлено.
Такі висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами та відповідають нормам матеріального права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем і ОСОБА_7 11 червня 1997 року було укладено договір позики, за умовами якої ОСОБА_7 позичив ОСОБА_1 9000 грн. строком до 11 жовтня 1997 року. Виконання цього зобов'язання було забезпечено договором застави, згідно якого ОСОБА_1 заставив належну йому квартиру АДРЕСА_1.
Не повернувши боргу, ОСОБА_1, 5 квітня 1999 року дав ОСОБА_7 довіреність на продаж належної йому квартири.
На підставі цієї довіреності, не дочекавшись повернення боргу, ОСОБА_7 продав 31 січня 2001 року квартиру ОСОБА_8
Згодом квартира ще двічі відчужувалась і з 15 листопада 2003 року власником квартири є ОСОБА_10
Будь яких доказів на підтвердження того, що угода купівлі-продажу квартири від 31 січня 2001 року була укладена внаслідок обману, насилля чи погроз позивач не надав і судом таких доказів не здобуто, а тому суд дійшов правильного висновку про відмову у визнанні недійсною угоди з підстав, визначених ст. 57 ЦК України (в редакції 1963 року).
З підстав визнання недійсною угоди, що не відповідає вимогам закону, то суд правильно виходив з того, що позивач про відчуження належної йому квартири ОСОБА_7, взнав ще в 2002 році, коли ОСОБА_8 заявив позов про його виселення та вірно застосувавши положення ст. ст. 257, 267 ч.4 ЦК України (в редакції) 2004 року) та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень до цього Кодексу, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною відповідача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і як ствердив позивач в даному судовому засіданні, з приводу погроз і тиску на нього ОСОБА_7, він до правоохоронних органів не звертався , а даючи довіреність останньому на продаж квартири, надіявся на те, що той не буде вимагати від нього повернення боргу. Коли ОСОБА_8 подав позов до суду про його виселення, то копія оспорюваного договору була долучена до матеріалів справи і вже тоді він знав, що ОСОБА_7 від його імені відчужив квартиру ОСОБА_8 Ці пояснення позивача підтверджуються і долученими ним до апеляційної скарги доказами, а саме позовними заявами ОСОБА_8 від 28.10.2002 року про виселення та його ОСОБА_1 про вселення від 23.07.2003 року та іншими доказами, які він долучив до скарги.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 22 січня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: