Справа №22ц -716/09                                                                          Головуючий в 1 інстанції: Наваляний А.Д.

Категорія: 48                                                                                        Доповідач: Завидовська -Марчук О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ВОЛИНСЬКОЇ      ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

            16 липня 2009 року                                                                           м. Луцьк.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді        Завидовської - Марчук О.Г.,

            суддів                         -      Данилюк В.А., Подолюка В.А.

при секретарі                   Дуткіній Ж.П.

з участю:

            позивача ОСОБА_1,

            відповідача ОСОБА_2,

            представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2на рішення Ковельського міськрайонного суду  від 8 квітня 2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

            17.03.2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, покликаючись на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі, який був зареєстрований 29.04.1997 року в міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Ковеля, актовий запис № 112.

Від подружнього життя в них народилось четверо дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. На даний час вони разом не проживають і відповідач не надає допомоги на утримання неповнолітніх дітей, а одній їй матеріально важко їх утримувати, то просила стягнути аліменти в розмірі Ѕ частини від всіх видів доходів до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти тільки на трьох доньок, оскільки син ОСОБА_8 проживає разом із відповідачем, розмір аліментів просила стягнути попередній.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 8 квітня 2009 року позов задоволено. Постановлено стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі Ѕ частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ними повноліття, однак не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.03.2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_2. в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривні, а також стягнуто 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції змінити в частині встановленого розміру аліментів.

В даному судовому засіданні відповідач та його представник, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав і просили її задовольнити.

            Позивач апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 29.04.1997 року в міському відділі реєстрації актів громадянського стану в м. Ковелі, актовий запис № 112. Від подружнього життя в них народилось четверо дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. Дочки перебувають на утриманні позивачки, а син на утриманні батька.

Ці обставини підтверджуються поясненнями сторін, свідоцтвом про укладення шлюбу, свідоцтвами про народження дітей (а.с. 4-5), у якому сторони записані їх батьками.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, і відповідач ОСОБА_2, як батько і позивачка, як мати дітей зобов'язані утримувати останніх до досягнення ними повноліття.

            Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

            Оскільки відповідач проживає з малолітнім сином окремо від інших трьох дітей, то суд дійшов вірного висновку, що він повинен сплачувати аліменти на трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні позивачки.

За ст. 184 ч.1 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не працює, а отже його дохід є нерегулярним.

Крім того, відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб і не позбавлений можливості працевлаштуватися з метою утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення.

Проте, судом першої інстанції при визначені розміру аліментів, всупереч зазначеним нормам закону, не було враховано всіх обставин справи, а саме те, що відповідач ніде не працює, з чого слідує, що він має нерегулярний, мінливий дохід, а також те, що на його утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_5 який і проживає разом з ним. Цих обставин позивач в даному судовому засіданні не заперечувала.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду в частині вирішення позову не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з постановленням у справі нового рішення про стягнення з відповідача в користь позивачки аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 500 грн.

Керуючись ст.ст. 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

            В И Р І Ш И Л А :

            Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2задовольнити частково.

            Рішення Ковельського міськрайонного суду від 08.04.2009 року в даній справі в частині вирішення позову скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не працюючого в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 500 (п'ятсот) гривень, щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 17.03.2009 року.

Рішення в частині стягнення судових витрат залишити без змін.

            Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: