Справа № 2-а-161/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010р. суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Тростянчук Г.Г. розглянувши матеріали позовної заяви, які надійшли від ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Дубенському районі про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

в с т а н о в и в :

позивачка звернулась в суд з позовом в якому просить стягнути з управління пенсійного фонду в Дубенському районі заборгованість по невиплаченій в повному об'ємі в 2009 році щомісячної соціальної допомоги як дитині війни. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитини війни". Відповідно до ст. 6 закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячну державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії і підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата вказаної соціальної допомоги покладена на органи Пенсійного фонду. Однак відповідач вимоги закону не виконує, соціальну допомогу в повному об'ємі не виплачує. У зв'язку з чим за підрахунком позивачки з відповідача підлягає стягнення недоплачена соціальна допомога за період з 01.01.2009 по 30.10.2009 року в сумі 996грн. 00коп. Просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу. Справу просить розглянути у її відсутності.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала виклавши свої заперечення в письмовому вигляді. Рахує що підстав для задоволення позову не має, поскільки виплати позивачці проводились відповідно до діючого законодавства.

В порядку письмово провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Позивачка ОСОБА_1 громадянка України, народилася 01.09.1934 року і відповідно до закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитини війни" який набрав чинності з 01.01.2006 року. Відповідно до ст.6 вказаного закону дітям війни пенсій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно розрахунку проведеного відповідачем за період з 01.01.2009 по 30.10.2009 року позивачці не виплачено відповідно до ст.6 закону України "Про соціальний захист дітей війни" - 996грн. 00коп. Доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком" про яке йдеться в ст.28 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення пенсій, що призначають лише за цим Законом, і не стосується дітей війни відповідно до ст.6 Закону, є непереконливими. Суд враховує, що згідно з ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тому пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 закону України “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України, законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчим ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначено законами України про державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008р.р.).

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на управління законодавством.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсії, допомоги на поховання інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплат, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Пунктом 6 статті 2.1 “Положення про управління Пенсійного фонду України в районах,містах і районах у містах” передбачено, що управління Пенсійного фонду України в районах,містах і районах у містах призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

При прийнятті рішення суд бере до уваги принципи юридичної визначеності та відповідальності держави, які враховуються в практиці Європейського суду з прав людини. Таким чином суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди з 01.01.2009 по 30.10.2009 року є протиправними.

Керуючись ст.ст.99-100, 158-163, КАС України, ст.6 закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд

п о с т а н о в и в :

позов задоволити: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в Дубенському район вул. (м. Дубно, Шевченка, 27, Рівненської області) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 по 30.10.2009 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду в Дубенському районі (м. Дубно, вул. Шевченка, 27, Рівненської області) на користь ОСОБА_1, жительки м. Дубно, вул. Грабовського, 20, Рівненської області, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 по 30.10.2009 включно 996 (дев'ятсот дев'яносто шість)грн. 00коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір 9грн. 96коп.

На постанову може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про намір подати апеляцію протягом 10 днів з послідуючою подачею апеляції протягом 20 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: