Справа № 2-а-1447/089

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 червня 2009 року                            м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді         Філатової Л.Б.

          при секретарі             Гиляка О.М.

з участю позивача     ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про зобов”язання здійснити перерахунок пенсії та виплачувати в подальшому підвищення до її розміру,  –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про зобов”язання провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року та виплатити недоплачену суму – 2462 гривні 30 копійок, зобов»язання виплачувати в подальшому підвищення до основного розміру пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії виходячи із положень чинного законодавства. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом війни другої групи. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути призначена пенсія розміром, не нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком та надбавка до пенсії (ст. 50 вищевказаного Закону) в розмірі 75%, а йому нараховують пенсію згідно з Постановами Кабінету міністрів України, що значно менша ніж передбачено ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначає, що невиплата додаткової пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправною, оскільки згідно ст. ст. 19 ч.2, 22 ч.3 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, посилається на Рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просив крім вимог зазначених в позові, також визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо виплати йому додаткової – протиправною, при викладенні пояснень посилався на обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, в яких повилалась, що позивач отримує пенсію згідно  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262.Одночасно він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв”язку з чим він має право і отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796. Період з 01.09.2008 року по дату подання позову пенсія позивачу призначена відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислена на підставі норм п.6 постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи: заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 01.06.2009 року (а.с.5),  відповідь Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.05.2009 року на звернення ОСОБА_1 (а.с.6), довідку № 14446 від 05.03.2009 року (а.с.7), посвідчення ОСОБА_1 (а.с.8), суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом війни 2 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС (а.с.8),  перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с.7).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року ОСОБА_1 має право на підвищення  до пенсії, як  особа, яка належить до інвалідів війни 2 групи.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв‘язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі – 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22 травня 2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» будь-які обмеження щодо виплати додаткової пенсії за шкоду запоіяну здоров»ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії не приймалось, а тому суд вважає, що необхідно зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров»ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року та виплатити недоплачену суму в розмірі 2462 гривні 30 копійок (з розміром якої суд погоджується, оскільки доказів на її спростування відповідачем не надано).

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», оскільки виходячи із приписів п.1, п.6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року).

Згідно ч.3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.07.2008 року – 482 гривень, з 01.10.2008 року – 498 гривень.

Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому виплати у відповідності до діючого законодавства, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного  судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи  чи  інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист  порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині зобов”язання провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року та виплатити недоплачену суму – 2462 гривні 30 копійок, визнавши бездіяльність  Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати  надбавки до пенсії протиправною, необхідно задовольнити оскільки вони є законними та обґрунтованими, а в решті необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 99, 100, 104-106, 158-163 КАС України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

        Визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року та виплати недоплаченої суми – протиправною.

          Зобов»язати управління Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року та виплатити недоплачену суму – 2462 гривні 30 копійок

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова, заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ:                                                          Л.Б. Філатова