Україна
ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-а-2/07р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року Теплодарський міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Марченко СМ. при секретарі - Грушко Г.С. за участю представника - Полюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Теплодар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про стягнення одноразової компенсації в сумі 11340,40 грн. та визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалід ПІ групи 1 категорії, звернувся 16.01.2006 року до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської Ради Одеської області (далі - УПСЗН) з проханням зробити перерахунок та провести виплату одноразової компенсації згідно вимог 4.2 ст. 19 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі ЗУ "Про статус....").
25.01.2006 року позивач отримав відмову УПСЗН від виконання положень ст.48 ЗУ "Про статус....", з чим він не згоден. Посилання УПСЗН на постанову Кабінету Міністрів України №836 - не є правомірним. В підтвердження позовним вимогам ОСОБА_1 посилався на рішення Верховного Суду України від 12.10.2005 року, в якому обговорювалося питання постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836 (далі - Постанова №836) та ст.48 ЗУ "Про статус....", згідно якого "... З моменту прийняття постанови №836 установлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишилися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір, мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.48 ЗУ "Про статус....", а не Постанова №836. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..." На підставі викладеного, позивач в судовому засіданні, після уточнення свої позовних вимог, просить суд задовольнити позов та стягнути з УПСЗН на його користь одноразову компенсацію в сумі 6920,40 грн., визнавши його дії протиправними.
Представник відповідача - УПСЗН, Полюк Т.М. в судовому засіданні вимоги позивача не визнала, мотивуючи тим, що дійсно відповідно до ст.48 ЗУ "Про статус..." прийнятого Верховною Радою України від 28.02.1991 року №796-ХП, " передбачено виплату одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності учаснику ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, але ст.62 цього ж ЗУ "Про статус... роз"яснюється порядок його застосування, який проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності, ст.63 цього ж Закону визначено, що фінансування вищевказаного Закону здійснюється з державного бюджету. Відповідно до п.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України. Внаслідок цього не можливо для розрахунків одноразової компенсації при встановлені групи інвалідності учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брати за основу мінімальну заробітну плату і в зв'язку тим, що ст.З Закону України "Про встановлення величини вартості межу малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998, 1999 рік" і ст.2 Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2000, 2002 рік" передбачено, що до прийняття Верховною радою України змін у нормах, в яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України здійснювати перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на 2000, 2002 роки. Цей порядок було визначено вищезазначеною Постановою №836, відповідно до пп "є" пункту першого якого одноразова компенсація інвалідам 3 групи - учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була передбачена у розмірі 18960 тис. крб., а згідно Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25 серпня 1996 року - 189 грн.60 коп. Зазначена постанова була введена в дію з 1 серпня 1996 року і не втратила чинність. Крім того, на час прийняття і введення в дію Постанови №836 діяла постанова Верховної ради України від 20.02.1996 року №49/96 ВР "Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" пунктом третім якої передбачено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та оклади, розраховані на основі заробітної плати здійснюються (застосовуються) у розмірах, які діють за станом на 01.02.1996 року. Пунктом 37 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п.ЗЗ ст. 76 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" призупинено дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати статті 48 Закону України "Про статус...". Таким чином, представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити позивачу в позовних вимогах в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача - УПСЗН, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 3 групи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 16 січня 2006 року він звернувся до УПСЗН з проханням зробити перерахунок одноразової компенсації та доплати різниці невиплаченої одноразової компенсації за 2005 рік згідно вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.48 ЗУ "Про статус....". Однак 25.01.2006 року він отримав відмову УПСЗН від виконання положень ст.48 ЗУ "Про статус..." на підставі того, що для розрахунків одноразової компенсації не можливо брати за основу мінімальну заробітну плату, у зв'язку з тим, що ст.З Закону України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998, 1999 рік" і ст.2 Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2000,2002 рік", Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік", передбачено, що до прийняття Верховною радою України змін у нормах, яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на 2000, 2002 роки, і до прийняття Верховною Радою України змін у нормах, в яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України доручено здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету. Цей порядок було визначено Постановою №836. Однак відповідно до вимог ст.48 ЗУ "Про статус..." учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС, які стали інвалідами 3 групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується одноразова компенсація в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка складалася на момент встановлення інвалідності. Як встановлено ст.89 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" з 01.11.2004 року розмір мінімальної заробітної плати складав 237,0 грн. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України на теперішній час будь-яких рішень з вищенаведених питань не приймали, та враховуючи вимоги ст.71 Закону України "Про статус..." згідно яких дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а відмова в задоволенні позову може позбавити позивача повторно звернутися до суду з вищенаведених підстав (ст.223 ЦПК України), чим будуть порушені та обмежені його права, то на підставі загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.48 ЗУ "Про статус....".
На підставі викладеного, а також відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача визнавши дії УПСЗН по не виплаті одноразової компенсації протиправними та стягнувши з УПСЗН на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС в розмірі 6920,40 грн., з урахування виплаченої суми одноразової компенсації, визначеної положеннями Постанови №836 в розмірі 189,60 грн.
Керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.48,71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (зі змінами та доповненнями), суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про стягнення одноразової компенсації в сумі 6920,40 грн. та визнання дій протиправними -задовольнити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області по невиплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС -протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області розрахунковий рахунок №35210043000951 в ГУДК у Одеській області, код 26165359, МФО 828011 на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію в розмірі 6920 грн.40 коп.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області розрахунковий рахунок №35210043000951 в ГУДК у Одеській області, код 26165359, МФО 828011 на користь держави судовий збір в розмірі 69,20 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: