УКРАЇНА
ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №2-11/07 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року Теплодарський міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Шумейко М.Т. при секретарі - Сидоряк О.С. за участю представника - Панасюк О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Теплодар цивільну справу за позовом Теплодарської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про визнання державного акта на право приватної власності на землю недійсними та зобов'язання оформлення земельної ділянки Теплодарською міською радою Одеської області,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2006 року позивач, Теплодарська міська рада Одеської області, звернулася до суду з позовною заявою, мотивуючи тим, що 07 серпня 1995 року відповідач - ОСОБА_1 отримав державний акт за НОМЕР_1 на право приватної власності на землю площею 0,15 га. Теплодарська міська рада Одеської області вважає даний акт незаконним, так як 23.02.1994 року Біляївською районною радою народних депутатів було прийнято рішення за № 320 - XXI „Про затвердження проекту встановлення меж селища міського типу Теплодар", пунктом 3 якого передбачалося передача у ведення Теплодарської ради народних депутатів, землі кооперативу „Локомотив - 2" та землі відведені громадянам під індивідуальне житлове будівництво. Відповідач отримав державний акт на право приватної власності на землю не від Теплодарської селищної ради а від Біляївської міської ради народних депутатів. Садівницький кооператив "Локомотив" ніколи не існував та не існує. Це, зокрема, підтверджується листом ДПІ в Білївському районі від 29.09.2006 року НОМЕР_3, листом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 26.09.2006 року НОМЕР_4, листом Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі від 11.10.2006 року НОМЕР_5, листом Фонду соціального страхування від 25.09.2006 року НОМЕР_6, листом Теплодарського міського центру зайнятості від 26.09.2006 року НОМЕР_7. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач, ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як установлено в судовому засіданні, 07 серпня 1995 року на ім'я відповідача -ОСОБА_1 був виданий, на підставі рішення Біляївської міської ради народних депутатів від 17 червня 1993 року НОМЕР_2, державний акт на право приватної власності на землю площею 0,15 га, про що в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю було зроблено запис під НОМЕР_1. Відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, і відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
В матеріалах справи не міститься жодного документа, який би міг свідчити про незаконність прийняття такого рішення органом місцевого самоврядування та самого факту видачі вищевказаного акту.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне, з урахуванням того, що зазначений позов не є обгрунтованим та не доведеним, відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60,209,212,214,215,224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Теплодарської міської Ради Одеської області до ОСОБА_1 про визнання державного акта на право приватної власності на землю недійсними та зобов'язання оформлення земельної ділянки Теплодарською міською радою Одеської області - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦІІК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: