Справа № 22-11984                    Головуючий у 1 інстанції Гайдар А.В.

Категорія   21                                      Доповідач Санікова О.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2007 року                                         Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило B.П. судців: Санікової О.С., Шамрило Л.Г.

при секретарі: Пометун C.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі Донецької області на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Вугледарі Донецької області, посилаючись на те, що з 1993 року він працює на шахті „Південнодонбаська №3". 30 березня 2006 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого було травмоване ліве око, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку • від 21 квітня 2006 року. Висновком МСЕК від 5 липня 2006 року йому встановлено 35 % втрати професійної працездатності до 5 липня 2007 року, він визнаний інвалідом третьої групи.

У зв'язку з нещасним випадком йому спричинена моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, фізичному болю, оскільки втрачена функція лівого ока, що призвело до обмеження життєздатності, втраті нормальних життєвих зв'язків, що в свою чергу потребує додаткових зусиль для організації життя, оскільки він може втратити роботу із-за неможливості виконувати її в повному обсязі. На відшкодування моральної шкоди просив стягнути 75 000 грн.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 14 677 грн.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не

доведений факт спричинення йому моральної шкоди; висновок МСЕК про встановлення

позивачу ступеня втрати професійної працездатності є підставою для розрахунку  і

відшкодування матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди, інших доказів спричинення моральної шкоди позивач не надав; судом дана невірна оцінка доказам, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, оскільки пояснення позивача були прийняті судом, а запереченням відповідача не була дана належна оцінка; судом також дана невірна оцінка глибині фізичних і моральних страждань позивача. Крім того, Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди, а відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої сили.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2006 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок внаслідок падіння маси вугілля, в результаті чого він отримав травму лівого ока. Висновком медичних органів позивачу встановлений діагноз: гнійне помутніння роговиці лівого ока. Висновком МСЕК від 5 липня 2006 року позивачу встановлено 35% стійкої втрати професійної працездатності до 5 липня 2007 року.

Внаслідок пошкодження здоров'я позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що є підставою для відшкодування моральної шкоди з урахуванням тривалого характеру негативних наслідків травми, негативних наслідків у зміні роботи, неможливості ведення колишнього укладу життя і вини позивача у даному нещасному випадку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленним обставинам справи, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи 30 березня 2006 року з позивачем стався нещасний випадок під час виконання ним трудових обов'язків,  про що 21 квітня 2006 року складений акт розслідування нещасного випадку. Висновком медичних органів позивачу встановлений діагноз: гнійна язва роговиці лівого ока. Висновком МСЕК від 5 липня 2006 року ОСОБА_1 встановлено 35% втрати професійної працездатності до 5 липня 2007 року, він визнаний інвалідом третьої групи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювать, які спричинили втрату працездатності".

Проте при визначенні розміру моральної шкоди судом не наведено переконливих доказів спричинення позивачу моральної шкоди саме в розмірі 14 677 грн.

Апеляційний суд вважає, що визначена судом сума моральної шкоди є надмірною, оскільки вона частково компенсована позивачу чітким виконанням державою щодо сплати тих соціальних виплат, які передбачені ст.34 зазначеного Закону.

Зібрані по справі докази свідчать про те, що у зв'язку із нещасним випадком звичний уклад життя позивача значно не змінився, він продовжує працювати, втрата професійної працездатності встановлена не безстроково, тому при визначенні суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципами розумності і справедливості, як того вимагає ст.41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Враховуючи викладене, а також ступінь порушень життєвих стосунків ОСОБА_1 у зв'язку з нещасним випадком, характер ушкодження здоров'я, а також характер додаткових зусиль для організації життя і виходячи із 35% втрати професійної працездатності, апеляційний суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.З,  309 ч.1 п.З,  314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі Донецької області задовольнити частково.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Вугледарі Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.