Справа № 22-11836                    Головуючий у 1 інстанції Лаврушин О.М.

Категорія   21                                     Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2007 року                                Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С., Шамрило Л.Г.

при секретарі: Пометун C.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля посилається на те, що висновок МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності є підставою для розрахунку і відшкодування позивачу матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку і не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди; позивачем не надано ніяких доказів спричинення йому моральної шкоди; судом не враховано, що відповідачем нараховано і виплачено позивачу одноразова допомога, щомісячно сплачуються страхові виплати. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхувння від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої  інстанції  встановлено, що ОСОБА_1 перебував у  трудових відносинах з ДП „Добропіллявугілля", працюючи на різних шахтах і посадах. Під час роботи в небезпечних і шкідливих умовах захворів хронічним абструктивним бронхітом пильової етіології другої стадії, помірна течія, фаза затягнутого загострення, легенева недостатність другого ступеня. Висновком МСЕК від 29 серпня 2006 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково, а також встановлена третя група інвалідності. Відповідачем провадяться виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю.

Внаслідок страхового випадку на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, оскільки йому встановлено 50% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом третьої групи безстроково, що призвело до втрати можливості реалізації потерпілим своїх бажань і звичок і іншим негативним наслідкам морального характеру, порушило його життєві зв'язки і потребує додаткових зусиль для організації життя.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійними, про що 26 липня 2006 року складений акт розслідування професійного захворювання. Висновком медичних органів позивачу встановлено професійне захворювання -хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології другої стадії, помірна течія,фаза затягнутого загострення, легенева недостатність другого ступеня. Висновком МСЕК від 29 серпня 2006 року позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності безстроково, позивач визнаний інвалідом третьої групи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я у зв'язку із професійним захворюванням за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд правильно й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням на користь позивача, урахувавши при цьому всі обставини по справі, в тому числі характер і тяжкість професійного захворювання, встановлення 50% втрати професійної працездатності безстроково, встановлення третьої групи інвалідності, а також те, що він постійно вимушений лікуватися, глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1 у зв'язку з професійним захворюванням, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя, тривалість /з 1980 року по 2006 рік/ його праці на вугільних підприємствах у тяжких умовах, наявність супутніх захворювань.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля

Донецької області   відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.