Справа №22-156 Головуючий в 1 інстанції-Пархоменко О.Ф.
Категорія-21 Доповідач- Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем України
12 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьової О.М.
суддів- Бабенка П.М., Бондаренко JI.I. при секретарі - Баранові В.В.. за участю представника відповідача Сороки С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Новогродівка Донецької області на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Новогродівка Донецької області( далі- відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди,спричиненої професійним захворюванням. Просив стягнути на його користь 29 000 грн.
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2006 року вказаний позов задоволений частково. На користь позивача, стягнуто з відділення Фонду 18 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, зазначаючи що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначив ,що суд невірно застосував норми матеріального права, не врахував ,що моральна шкода позивачеві може бути відшкодована лише на підставі висновку МСЕК, що відповідач не надав судові доказів про заподіяння йому моральної шкоди, суд не врахував, що позивача було повідомлено про шкідливі умови праці, але він продовжував працювати, усвідомлюючи що подальша його трудова діяльність може призвести до погіршення здоров'я. Також суд не врахував, що позивач не вказав які саме необхідні заходи ним здійснені для фізіологічної реабілітації, на яку він посилався ,а також що позивачеві сплачена одноразова допомога, сплачуються щомісячні страхові виплати на відшкодування шкоди, завданої його здоров'ю
Крім того, зазначив, що Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ,але суд на цей закон не звернув уваги і ухвалив рішення ,невірно застосувавши норми матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду - зміні з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних
відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.
Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від
31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок
порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом
залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,
погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини
особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з
урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру
відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач тривалий час ( біля
32 років ) працював на підприємствах вугільної промисловості підземним гірничо
робітником, в результаті шкідливих умов виробництва отримав профзахворювання на
виробництві- антрако-сілікоз, емфізему легень, легеневу недостатність 1-2 ступеня.
За висновком МСЕК від 08.02.06 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 35 % і за вказаним профзахворюванням безстроково, а також третю групу інвалідності.
У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні страждання, оскільки в період лікування відчував фізичний біль, тривалий час знаходився на лікуванні, та душевні страждання у зв'язку з відчуттям незворотності повернення здоров'я, неможливості вести попередній уклад життя та необхідністю постійного лікування, неможливостю вести домашнє господарство, приймати додаткові зусилля для організації свого життя.
Встановлені судом першої інстанції обставини втрати професійної працездатності та спричинення позивачеві моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами (даними трудової книжки, актами розслідування профзахворювання висновками Донецької ОКБП та МСЕК , виписками з лікарняних карток) ,так і поясненнями сторін в судовому засіданні .
За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не врахував, що позивач не надав достатніх доказів щодо глибини фізичних та душевних страждань та що він вимушений додавати додаткових зусиль для організації свого життя.
Також суд не врахував конкретні обставини справи ,а саме ,що позивачеві протипоказана лише тяжка фізична праця, праця в несприятливих умовах , не врахував ступінь вини підприємства у заподіянні шкоди, не врахував вимог законодавства та вказаної Постанови Пленуму Верховного суду , не навів у достатній мірі мотивів, за яких стягнув вказану суму на відшкодування моральної шкоди, не дотримався вимог розумності та справедливості при визначенні грошової суми на відшкодування шкоди.
Оскільки висновки суду про розмір відшкодування не відповідають встановленим обставинам справи, апеляційний суд вважає , що суд першої інстанції визначив відшкодування моральної шкоди у явно завищеній сумі, без урахування конкретних обставин справи та без дотримання принципів розумності та справедливості.
З урахуванням вказаного вище, апеляційний суд вважає за необхідним рішення суду слід змінити, зменшивши суму відшкодування до 10 000 грн., ця суму апеляційний суд вважає справедливою сатисфакцією для позивача .
Доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди через зупинення дії ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей не ґрунтуються на законі, оскільки до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляції не ґрунтуються на законі, тому апеляційний суд не приймає їх до уваги.
На підставі викладеного, керуючись ст.23 ЦК України,ст.ст.1,21,23,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 303,307п.З, п.З ч.1 ст.309 ,ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м .Новогродівка Донецької області задовольнити частково.
Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2006 року змінити.
Розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області на користь ОСОБА_1 зменшити з 18 000 грн. до 10 000 (десяти тисяч ) грн.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути
оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два
місяці з дня його проголошення.