Номер провадження: 11-кп/785/459/16

Номер справи місцевого суду: 517/37/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Балабан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого Балабана В.Ф.

суддів Балана В.Д., Прібилова В.М.

за участю

прокурора Джулай М.В.

при секретарі Миргородський Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 лютого 2016 року,

встановив:

ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 лютого 2016 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160450000324 від 13.10.2015 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України - повернуто прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури, з підстав невідповідності його вимогам КПК України, оскільки обвинувальний акт містить у собі положення, які суперечать один одному та грубо порушують права обвинуваченого на захист.

В апеляційній скарзі прокурор стверджує, що зазначені судом першої інстанції підстави для повернення обвинувального акту прокурору є безпідставними.

Так, прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив призначити справу до розгляду, отже йому було зрозуміло у чому він обвинувачується, тому його право на захист порушено не було.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що суд в ухвалі не зазначив, які саме недоліки обвинувального акта слід усунути, що, на думку прокурора, є порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки в подальшому фактично унеможливлює розгляд справи в суді.

Також, на думку прокурора, твердження суду в ухвалі про те, що з обвинувального акту неможливо встановити у чому конкретно обвинувачується ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки з правової кваліфікації діяння, зазначеної в обвинувальному акті, вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується за ст.309 ч.1 КК України в незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Враховуючи наведені обставини прокурор просить скасувати ухвалу суду, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Заслухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З обвинувального акту вбачається, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає за встановлені, слідчий зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 шляхом знахідки придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс, який зберігаючи при собі, перевіз з місця свого мешкання до місця мешкання своєї бабусі, де запропонував своїм братам - ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 разом вжити вказаний наркотичний засіб.

Також, слідчий, викладаючи в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, навів детальний опис процесу виготовлення обвинуваченим ОСОБА_2 пристосування за допомогою якого обвинувачений спільно зі своїм братом ОСОБА_4, якому він запропонував вжити особливо небезпечний наркотичний засіб, вжив шляхом паління раніше набутий ним шляхом знахідки особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс.

При цьому, з обвинувального акту вбачається, що формулювання обвинувачення є ідентичним викладу фактичних обставин справи та складається з копіювання опису обставин щодо придбання обвинуваченим наркотичного засобу, перевезення його до іншого населеного пункту, та обставин пропозиції обвинуваченим ОСОБА_2 іншим особам спільно вжити перевезений ним наркотичний засіб, а також обставин спільного вживання обвинуваченим ОСОБА_2 цього наркотичного засобу разом з іншою особою, якій обвинувачений надав для вживання цей наркотичний засіб.

Разом з тим, з обвинувального акту вбачається, що діям обвинуваченого ОСОБА_2 була надана правова кваліфікація за ст. 309 ч.1 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

За таких обставин обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про суперечливість викладення фактичних обставин справи, формулювання обвинувачення наданню правової кваліфікації дій обвинуваченого є суперечливими та не зрозумілими, оскільки не дозволяють точно визначити конкретний обсяг та межі судового розгляду, отже не надають обвинуваченому можливості у повній мірі реалізувати своє право на захист в рамках даного кримінального провадження.

При цьому суд першої інстанції справедливо наголосив, що з огляду на викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та викладення формулювання обвинувачення, обвинувальний акт не надає можливості чітко встановити яке саме обвинувачення висунуто ОСОБА_6 – в здійсненні ним дій по незаконному придбанню наркотичних засобів, їх перевезенню, зберіганню, збуту та схилянню осіб до вживання наркотичних засобів, тобто в здійсненні тих дій, які, як вбачається з обвинувального акту, були встановлені та складають фактичні обставини кримінального правопорушення і наведені в формулюванні обвинувачення, чи в здійсненні незаконного зберігання наркотичних засобів без мети збуту, як то зазначено в обвинувальному акті при здійсненні правової кваліфікації всіх тих фактичних дій, які прокурор вважає встановленими, згідно обвинувального акту.

На підставі вищевказаного, апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акта прокурору в зв’язку з його невідповідністю вимогам кримінально-процесуального закону, є правильним та не знаходить підстав для скасування або змінення ухвали.

Керуючись ст.ст. 291, 407 КПК України, апеляційний суд Одеської області,

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, а ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 лютого 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160450000324 від 13.10.2015 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України - повернуто прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури з підстав невідповідності його вимогам КПК України - залишити без змін.

Судді апеляційного суду

Одеської області (підпис) ОСОБА_7

(підпис) ОСОБА_8

(підпис) ОСОБА_9