Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63

Справа № 11а - 500/2009 року                        Головуючий у суді І-ї інстанції - Бутельська Г.В.

Категорія - ст.185 ч.2 КПК України          Доповідач у суді ІІ-ї інстанції  -  Кадегроб А.І.

У Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 липня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Драного О.П.,

суддів: Кадегроб А.І., Лещенка Р.М.,

 з участю прокурора: Замороза О.Р.,

                засудженої: ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за засудженої ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 березня 2009 року, яким:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Красноярська, Російської Федерації, росіянку, громадянку Росії, з середньою освітою, не заміжню, не працюючу, що проживає: АДРЕСА_1,  судиму  26.12.2005 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, 31.01.2007 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда скасовано іспитовий строк та направлено в місця позбавлення волі строком на 1 рік,

засуджено за ст.185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, згідно ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

    Вироком вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.

    Суд визнав винною та засудив ОСОБА_1 за те, що вона 07.07.2008 року на прохання ОСОБА_2 отримала від останнього електрону банківську картку банку „Укрпромбанк”, з метою зняття грошей в сумі 50 грн., з поверненням зазначеної картки і грошей власникові. Отримавши вищевказану банківську картку у ОСОБА_1 виник намір на таємне викрадення грошей з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_2 Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_1, в проміжок часу з 07.07.2008 року по 17.07.2008 року, заволоділа грошима потерпілого в сумі 1040 грн., шляхом зняття коштів з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_2, чим завдала потерпілому майнову шкоду на зазначену суму. З місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, в ніч з 06 на 07 серпня 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилась в приміщенні будинку АДРЕСА_2, з дозволу потерпілого, в цей час у неї виник намір на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, скориставшись тим, що власник будинку ОСОБА_2 спав, таємно, повторно викрала телевізор „DAEWOO KR 213 FL”, вартістю 739,50 грн., аудіомагнітофон “ТЕС-862 КК”, вартістю 50 грн., пральну машину “Десна ПМ-1”, вартістю 161,25 грн., чим завдала потерпілому майнову шкоду на загальну суму 950,75 грн. З місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та призначити більш м'яке покарання, оскільки судом не враховано в достатній мірі, що вона є ВІЛ-інфікованою, має ЧМТ, хронічний холецистит та кісту, а тому в умовах ізоляції від суспільства вона буде позбавлена належного лікування. Крім того, потерпілий відмовився від матеріальних та моральних претензій відносно засудженої.  

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію та просила пом'якшити призначене покарання, думку прокурора, який просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступних підстав.

Допитана в суді першої інстанції засуджена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй злочинах визнала повністю, щиро розкаялась та пояснила, що вчинила злочини за обставин, викладених в обвинуваченні.

Вина засудженої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, крім повного визнання вини як на досудовому слідстві так і вході судового слідства, в повному обсязі доведена матеріалами справи, дослідженими судом в порядку ст. 299 ч.3 КК України.  

Кваліфікацію дій засудженої ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а також за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, колегія суддів визнає правильною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.

Призначаючи міру покарання, суд першої інстанції відповідно ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які відноситься до категорії невеликої та середньої тяжкості, особу засудженої, яка характеризується за місцем відбування покарання позитивно, за місцем проживання негативно, раніше судима, перебуває на обліку у лікаря нарколога та являється ВІЛ-інфікованою (1 клінічна стадія), обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, а тому обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкцій інкримінуємих статей, після чого згідно ст.70 КК України, за сукупністю злочині, призначив остаточне покарання, яке є необхідним та достатнім і відповідає цілям покарання.

Доводи апеляцій щодо не врахування судом, при призначенні покарання, належним чином всіх обставин, що характеризують особу засудженої, а також її хвороби є необґрунтованими, оскільки вони судом враховано в повній мірі, що відображено у вироку.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженій покарання без застосуванням ст.75 КК України, яке є необхідним та достатнім для її можливого виправлення і доводи, викладені в апеляціях, судом враховані при призначені покарання в достатній мірі.

Керуючись  ст.ст. 362, 366  КПК  України,  колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 березня 2009 року відносно останньої - без змін.

СУДДІ: